Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №544/345/26
Суддя: Сайко О. О.
Справа № 544/345/26
пров. № 2/544/515/2026
Номер рядка звіту 38
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19 травня 2026 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої – судді Сайко О.О.,
за участі секретаря – Костенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборній, 41, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в :
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (далі - ТОВ «ІННОВА-НОВА») у лютому 2026 року звернулося до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, у розмірі 22 957,00 грн.
Згідно ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 02.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд у справі.
Позовна заява обґрунтована тим, що 16.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-ФІНАНС» (далі - ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №8730380725 в письмовій формі у вигляді електронного документа, шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач вказував, що на підставі укладеного договору Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику на суму в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки, вказаної відповідачем ( НОМЕР_1 ), на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою. Основні умови Договору: Тип кредиту – кредит; Мета отримання кредиту – споживчі (особисті) потреби; Строк кредиту – 360 днів; Дата надання кредиту – 16.07.2025 або наступний за ним календарний день; Тип процентної ставки – фіксована; Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,87% - за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов`язання за Договором виконало, надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. В свою чергу відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Станом на 16.02.2026 має заборгованість в розмірі 22 957,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 10 000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 12 957,00 грн.
В позовній заяві позивач зазначає, про зміну найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА ФІНАНС» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», про що долучає відповідні документи.
З огляду на зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» суму заборгованості в розмірі 22 957,00 грн., а також понесені судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутністю представника ТОВ «ІННОВА-НОВА».
Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає частково, а саме в частинні стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту. Просить суд не стягувати з нього проценти та інші стягнення, а також при винесенні рішення врахувати, що він є військовослужбовцем.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Згідно ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
З врахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджується, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, а подані позивачем копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Судом встановлено, що 16.07.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі (шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Відповідача «3683») договір про надання грошових коштів у кредит №8730380725. Сума кредиту складає 10 000,00 гривень. Згідно п. 2.5. Сторони погодили, що Строк кредиту (строк дії Договору) – 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Відповідно до п. 2.6. Договору, Тип процентної ставки – фіксована; Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,87% - за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого Кредиту (матеріали справи в електронній формі).
Відповідно п. 2.2. Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту), проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання, передбачені Договором.
Згідно п. 10.2. Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 2.5 Договору (включно, а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Позичальником зобов`язань за ним.
П.10.10. Договору передбачено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Веб-сайті Товариства: http://finsfera.ua/. Сторони підтверджують, що всі додатки до цього Договору, підписані Сторонами, є невід`ємною частиною Договору (п.п. 10.30). Сторони узгодили, що цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в ІКС Товариства, та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п.п. 10.24).
Відповідно до умов п.3.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: « НОМЕР_2 ».
Судом встановлено, що ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №20285-1354-236373046, відповідно до якої: дата операції: 16.07.2025 18:36:36, сума переказу 10 000,00 грн., Платник ТОВ «Іннова Фінанс», ЄДРПОУ 44127243, Надавач платіжних послуг платника ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», Отримувач: ОСОБА_1 , IBAN/ Номер картки НОМЕР_3 , Призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс» Pay from account to card, ІД операції: 1641188072 (матеріали справи в електронній формі).
Згідно інформації, яка надана на запит суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) було емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ). Крім того, зазначено, що по рахунку(ах) НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 10000 UAH за період 16.07.2025 – 19.07.2025 р., про що надано виписку у додатку по вказаному рахунку за період з 16-07-2025 – 19-07-2025 р. (а.с. 115-117).
Факт отримання кредитних коштів за вказаним договором відповідач не заперечував.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, утворилась заборгованість у розмірі 22 957,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 12 957,00 грн. - заборгованість по процентах (матеріали справи в електронній формі).
В своєму клопотанні щодо розгляду справи відповідачем було зазначено, що він є військовослужбовцем, про що надано відповідні документи.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» в постанові від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц. У постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». З огляду на зазначене Верховний Суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє.
Також, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.
Водночас, законодавець чітко передбачив ретроактивну дію ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Як вбачається з наданих відповідачем копії контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах сержантського (старшинського) складу від 27.04.2026, копії посвідчення УБД, відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом. Тобто, відповідач є військовослужбовцем, учасником бойових дій і на нього поширюються гарантії, пільги і привілеї, визначені законодавством, в тому числі і Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Враховуючи, що пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям та членам їх сімей на певний конкретно визначений період виключається нарахування процентів за користування кредитом, цю норму можна вважати такою, що скасовує цивільну відповідальність особи на певний час. Крім того, в прикінцевих положеннях Закону №1275-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" прописано про надання зазначеній нормі дії в часі у межах конкретно визначеного періоду, а саме: військовослужбовцям - з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Таким чином, згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 27.04.2026 та станом на час розгляду справи має статус військовослужбовця Збройних Сил України, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
З огляду на зазначене вище, відповідач як військовослужбовець, звільняється під час дії особливого періоду від сплати нарахованих за кредитним договором № 8730380725 від 16.07.2025 процентів за користування кредитом.
За вказаних обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми заборгованості по кредиту в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернення до суду з позовом позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №34 від 27.01.2026 (а.с. 8).
Оскільки позов задоволено частково, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до заявлених позовних вимог, а саме в сумі 1159,73 грн. з розрахунку: 10 000,00 грн. х 2 662,40 грн. / 22 957,00 грн. = 1 159,73 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11,12 Закону України "Про електронну комерцію", ст.ст. 6-16, 141, 142, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (ЄДРПОУ 44127243, адреса: 04071, м. Київ, вул.. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5) суму заборгованості за Договором надання грошових коштів у кредит №8730380725 від 16.07.2025 в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (ЄДРПОУ 44127243, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5) витрати на сплату судового збору у сумі 1 159 (одну тисячу сто п`ятдесят дев`ять) гривень 73 копійки.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 25.05.2026.
Суддя О.О.Сайко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua