Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №554/5553/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №554/5553/26

Суддя: Горбунова Я. М.

Дата документу 26.05.2026Справа № 554/5553/26

Провадження № 3/554/714/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2026 р. м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Горбунова Я.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не відомий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №635501 від 08.04.2026 р. ОСОБА_2 08.04.2026 р. о 17 год. 35 хв. в м. Полтава по вул. Харківське Шоссе. 29, керував транспортним засобом Opel Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідно до постанови ЕНА №5595980 від 29.08.2025 р.

Враховуючи вищенаведене ОСОБА_2 порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_2 в судове засідання з`явився, пояснив, що має громадянство Азербайджану, та посвідчення водія громадянина Азербайджану. Водійське посвідчення в Україні відповідної категорії він не отримував, хоча протягом тривалого часу проживає на території України, та періодично їздить до своєї країни.

Зазначив, що його дійсно вже притягали до адміністративно відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та було накладено штраф, але працівники поліції пояснили, що для того аби штраф анулювався він має виїхати з України, та повернутися назад, тому ОСОБА_2 вважав, що на даний час він не має жодного адміністративного штрафу.

Прохав, у разі визнання його винним розстрочити штраф, так як сума штрафу є значною, він є батьком трьох неповнолітніх дітей, а тому сплатити штраф одним платежем немає можливості.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Факт вчинення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №635501 від 08.04.2026 р., постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5595980 від 29.08.2025 р., відеозаписом з диску.

Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Зі змісту абз. 4 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить інші особі.

Водночас, матеріали справи не містять доказів належності ОСОБА_1 автомобіля Opel Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував 08.04.2026 р.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні дані, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

Вирішуючи клопотання про розстрочення виконання постанови, суд з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, з огляду на каральну мету стягнення, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року), дійшов висновку, що це питання слід розглянути за аналогією закону згідно з ч. 4 ст. 53 КК України, яка визначає, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини. Крім того, оскільки ОСОБА_2 не має фінансової можливості одноразово сплатити штраф у розмірі 40 800 грн., суд вважає за доцільне задовольнити клопотання про розстрочку виконання штрафу і, з урахуванням його майнового стану, призначити сплату цього штрафу з розстрочкою виплати частинами строком на 6 місяців, що становить по 6 800 грн. 00коп. до 30 числа включно щомісяця.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284, 307, 308 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Розстрочити виконання цієї постанови суду в частині сплати штрафу на шість місяців, тобто по 6 800 грн. 00 коп. до 30 числа включно щомісяця. Обчислювати цей строк, починаючи з місяця, в якому постанова набере законної сили.

Стягувач: УПП в Полтавській області ДПП (Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в.)

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Я. М. Горбунова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua