Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №553/51/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/51/26

Провадження № 2/553/746/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.05.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання Макаренка Я.В.,

представника позивачки - адвоката Дроменко Л.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Адвокат Дроменко Л.В. в інтересах позивачки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогами: шлюб, зареєстрований 11.11.2011 виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, актовий запис № 271, розірвати.

На обґрунтування позову зазначено, що з 11.11.2011 ОСОБА_2 перебуває в шлюбі з ОСОБА_1 , від шлюбу мають двох спільних дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спір з відповідачем відносно місця проживання неповнолітніх дітей відсутній, так як діти будуть проживати з позивачкою. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, шлюб, сім`ю, відсутнє взаєморозуміння та довіра. Відносини між нами фактично припинені вже тривалий час, ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання сім`єю також припинено. За переконанням позивачки, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, а збереження шлюбу суперечить як її інтересам, так і інтересам відповідача, у зв`язку з чим відновлення їх шлюбних відносин є неможливим. Шлюбні відносини сторони припинили з жовтня 2022 року, з цього часу не ведуть і спільне господарство. Враховуючи все викладене, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. Продовжувати такі шлюбні відносини позивачка не має бажання.

Ухвалою суду від 08.01.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_1 20.01.2026 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_2 . Просить суд прийняти до уваги, що він не має наміру розлучатися з дружиною, заперечує щодо заявленого позову, любить своїх дітей та свою сім`ю. Вказав, що будь-які негаразди можна вирішити шляхом їх обговорення, дійти спільної згоди, звернутися за допомогою до сімейного психолога та багато інших варіантів зберегти сім`ю. Емоції одного із подружжя можуть завдати значної шкоди малолітнім дітям та руйнуванню сім`ї. Він докладає максимум зусиль щодо врегулювання спірних питань між ними без застосування надмірних емоцій, намагається всі непорозуміння врегулювати мирним шляхом. Свій вклад у ведення спільного бюджету він робить, оскільки офіційно працевлаштований і задовольняє потреби сім`ї. Вважає, що усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. У них є спільні малолітні діти і він хоче, щоб вони росли в повноцінній родині. Про намір розірвати шлюб дружина останнім часом не повідомляла, про це не згадувалося. Він зацікавлений у збереженні їх сім`ї. Вважає, що у них немає підстав для розірвання шлюбу. Просив надати строк на примирення.

Представник позивачки адвокат Дроменко Л.В. 27.01.2026 подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу між нею та відповідачем без надання терміну примирення.

Відповідач ОСОБА_1 03.02.2026 подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких зазначив аналогічні доводи до відзиву на позовну заяву.

31.03.2026 ухвалою суду подружжю ОСОБА_5 надано строк для примирення - один місяць.

04.05.2026 ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_2 до суду не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити. Вказала, що наданий строк для примирення не змінив її рішення, а лише його підтвердив. Протягом наданого судом строку вони не примирилися, сімейні стосунки не відновили, взаєморозуміння між ними не досягнуто.

Представник позивачки адвокат Дроменко Л.В. в судовому засіданні наполягала на задоволенні позову з підстав, зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнав, зазначив, що судом було надано мінімальний строк для примирення, якого не достатньо для налагодження стосунків. Вважав, що можливо зберегти сім`ю.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, суд доходить висновку про таке.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Даними свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, підтверджується, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.11.2011. (а. с. 10)

Сторони мають двох спільних малолітніх дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а. с. 11, 12)

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно ч. 1 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

За приписом ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як роз`яснення у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Передбачене ч. 1 ст. 111СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 7 ст. 240 ЦПК України). Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2026 у справі № 444/4951/24, надання оцінки почуттям та емоційному стану одного з подружжя при розгляді справи про розірвання шлюбу не належить до повноважень суду. Відмова суду у розірванні шлюбу є примушуванням до шлюбу проти її волі, що є недопустимим.

Таким чином, судом установлено, що сім`я сторін фактично розпалася, існує лише формально і зберегти її неможливо, оскільки подружжя не підтримує шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство й відносини між ними перестали бути сімейними, наданий судом строк для примирення результатів не дав, позивачка має стійке волевиявлення спрямоване на припинення сімейних відносин, тобто їх розірвання.

Відповідачем не доведено жодними доказами, що збереження сім`ї є можливим та що ним з моменту подання позову про розірвання шлюбу (січень 2026 року) приймались міри щодо примирення.

Таким чином, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу з урахуванням викладених обставин є неможливим, суперечить інтересам позивачки, а відтак шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу позивачка просила змінити її прізвище на дошлюбне " ОСОБА_6 ".

Оскільки позивачка не вимагала відшкодування судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалося.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 211, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 листопада 2011 року виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, актовий запис № 271, - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 змінити прізвище на дошлюбне " ОСОБА_6 ".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне рішення складено 26.05.2026.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивачка ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Полтаві, зареєстрована такою, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Полтаві, зареєстрований таким, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Головуюча Ю.М. Подмаркова