Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №524/3846/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3846/26

Провадження №2-о/524/158/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника (адвоката) Нестеренко А.В.,

розглянувши у порядку окремого провадження у приміщенні суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на день його смерті,

УСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті баби ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. 02.01.2026 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю доказів постійного проживання заявника із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

06.04.2026 судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання заявника.

09.04.2026 заява залишена без руху із наданням строку на усунення виявлених недоліків.

15.04.2026 представником заявника надана заява про усунення виявлених недоліків.

20.04.2026 відкрите провадження по справі в порядку окремого провадження.

26.05.2026 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовським А.Г. надана копія спадкової справи, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 223 ЦПК України.

26.05.2026 у судове засідання з`явились заявник та її представник.

Заявник та її представник просили суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у заяві. Зазначили, що заявниця проживала разом зі своєю бабою ОСОБА_3 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їй за життя належала 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_2 . 07.09.2022 бабою на їм`я заявниці складений заповіт, яким все своє майно заповідала заявниці. Влітку 2023 померла перестала ходити, з дитинства страждала на рахіт, тому заявниця змушена покинути своє місце проживання та переїхати проживати до баби. В грудні 2025 року з метою оформлення спадщини отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.01.2026 за вих. № 01/02-31 по причині відсутності документів на підтвердження факту проживання разом із спадкодавцем. Іншого способу захистити її право на спадкування немає.

Заінтересована особа ОСОБА_2 (мати заявниці) не з`явилася, повідомлена належним чином про дату, час, місце розгляду справи. Заяв, клопотань, пояснень суду не надано, у тому числі про наявність спору про право.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили суду, що є сусідами заявниці, перебувають із нею в добрих відносинах. Знають родину досить тривалий час. Померла ОСОБА_3 та її онука ОСОБА_1 тривалий час проживали разом орієнтовно з 2022 року по день смерті ОСОБА_3 за адресою проживання баби, яка мала захворювання, що перешкоджали їй пересуватися, була не здатна до самообслуговування.

Суд, заслухавши під час судового розгляду заявника, її представника, допитавши свідків, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилаються, дослідивши подані докази, якими обґрунтовується заява, оцінюючи докази в їх системному зв`язку, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявник ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в свою чергу являється дочкою померлої ОСОБА_3 .

Зазначене стверджується копіями:

свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 від 16.07.1966, актовий запис № 1356, батьками якої зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_10 ,

витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 28.09.2018 щодо ОСОБА_9 , яка після реєстрації шлюбу отримала прізвище " ОСОБА_11 ",

свідоцтва про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 16.04.1985, актовий запис № 604, батьками якої зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ,

свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 20.07.1999 щодо ОСОБА_2 ,

витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 25.05.2026 щодо зміни прізвища заявницею, яка після реєстрації шлюбу 01.06.2002 отримала прізвище " ОСОБА_13 ", де зазначене дошлюбне прізвище " ОСОБА_11 ",

свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 27.11.2006 щодо ОСОБА_14 ,

свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 16.08.2008 щодо підтвердження дошлюбного прізвища заявниці, яка після реєстрації шлюбу отримала прізвище " ОСОБА_13 ",

свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_5 від 02.04.2025.

13.05.2009 померлим ОСОБА_10 складені на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_15 (сина заповідача) заповіти по 1/2 частини кв. АДРЕСА_3 кожному на АДРЕСА_4 , що посвідчені приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Остаховою Н.П.

У матеріалах спадкової справи, наданої нотаріусом, наявні заяви:

ОСОБА_15 про відмову від спадщини на користь матері ОСОБА_3 після смерті його батька ОСОБА_10 ,

ОСОБА_1 про відмову від спадщини на користь баби ОСОБА_3 після смерті діда ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_10 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

07.09.2022 померлою ОСОБА_3 складений на ім`я ОСОБА_1 заповіт на все належне їй майно, що посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г.

02.01.2026 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із тим, що спадкоємцем після смерті померлої є її онука ОСОБА_1 , яка не надала документи на підтвердження її проживання разом із померлою на день смерті. З інформації, отриманої нотаріусом від Автозаводського районногї адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.12.2025 інформація про зареєстрованих осіб разом з померлою відсутні.

Зареєстрвоаним місцем проживання заявниці значиться АДРЕСА_5 , що стверджуються інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру.

Актом № 53 від 25.03.2026, затвердженого ТОВ "Житлорембудсервіс" стверджується, що заявниця не проживала за своїм зареєстрованим місцем проживання з 24.02.2022 по 01.04.2025.

Як ствердили свідки у судовому засіданні, ОСОБА_1 на час смерті своєї баби проживала з нею разом за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки остання за станом здоров`я потребувала постійного догляду та допомоги, про що в матеріалах справи наявний також акт про фактичне місце проживання від 11.02.2026.

Позасудовим порядком встановити факт проживання заявниці разом з бабою на день її смерті можливості не має.

Під час розгляду справи судом установлено, що заявниця проживала з 2022 року в без реєстрації разом із своєю бабою у зазначеній чсаині житлового будинку, доглядала за нею, що підтверджено у судовому засіданні самим заявником та допитаними свідками.

Встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення, оскільки з його встановленням пов`язана можливість реалізації його права на спадщину за заповітом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є зокрема, його визнання (ст.ст. 15, 16 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. ст. 76-81 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заявниця є онукої померлої та спадкоємцем за заповітом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01.12.2021, рішенням суду тощо).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 268 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч.3 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст. 315 ЦПК України).

П. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання із ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Заінтересована особа не подала суду заяви та достовірні відомості щодо наявності спору про право, зокрема наявності у неї або інших осіб претензій щодо спадкового майна.

З урахуванням зазначеного, не встановлення судом наявності спору про право при розгляді цієї заяви, на підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При ухваленні судом рішення в справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (ч.7 ст. 294 ЦПК України).

Заявник не вказував про понесення ним будь-яких інших витрат по справі.

Згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладене на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Круючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 315-319, 352 - 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 .

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті ОСОБА_3 в належній померлій частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ,

заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя Н.П. Мельник