Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №369/12798/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12798/25

Провадження № 2/369/5044/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 369/12798/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі -Відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просив: визнати, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести зміни до актового запису про народження №63 від 6 березня 1991 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши в графі «Батько»: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, все інше залишити без змін. ОСОБА_5 прізвище не змінювати.

На обґрунтування вимог, позивач зазначає, що він є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується дослідженням ДНК на батьківство.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 вересня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі № 369/12798/25 та призначено підготовче засідання.

На підготовче засідання 25 листопада 2025 року учасники справи не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлялись належним чином.

Від позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Від відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши наведені в позовній заяві доводи та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що в період з 1988 року по 2000 рік він проживав з відповідачкою ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Як установлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 народилась донька – ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис 63.

При реєстрації дитини відповідачка відомості про батька записала відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №0052222323 від 5 липня 2025 року.

Позивач зазначає, що дочка ОСОБА_4 завжди вважала його батьком та відповідачка цей факт не заперечувала.

Після укладання шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 . Підтвердженням цього є Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області 8 квітня 2012 року.

З метою підтвердження факту батьківства позивачем було проведено дослідження ДНК на батьківство.

Так, згідно висновку про біологічне батьківство №5342247 від 21 березня 2025 року, виданого ТОВ «ГенКод Діагностик» ( ліцензія №1887 від 31.10.2023) щодо спорідненості між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_3 зазначено: «… вважаючи апріорну ймовірність батьківства рівною 50%, ймовірність батьківства в цьому випадку становить 99,9950486%».

З підстав того, що позивач дійсно є біологічним батьком народженої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він звернувся до суду з даним позовом про встановлення батьківства.

При цьому, відповідачка погоджується і не заперечує проти встановлення батьківства на доньку і зміну актового запису в свідоцтві про народження запису про батька на ОСОБА_1 .

Дослідивши надані суду докази, вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Основного Закону України).

Згідно статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.122 СК України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається , зокрема за рішенням суду.

Відповідно до ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно до ст. 134 Сімейного Кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №757/26284/14-ц.

Крім того, за правилами частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти російської федерації», заява № 3451/05, § 34).

На обґрунтування позовних вимог, позивач ОСОБА_1 посилається на висновки дослідження ДНК на батьківство, відповідно до яких останній з вірогідністю 99,9999999% є біологічним батьком ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Відповідно до пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерстваюстиції Українивід 12січня 2011року №96/5 (далі Правила №96/5), підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є , у тому числі, рішення суду про визнання батьківства.

Згідно з пунктом 2.16.4 Правил №96/5 на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю будь-яких протилежних відомостей щодо батьківства та відсутності заперечення відповідачки ОСОБА_2 , та встановлення за результатами висновку про біологічне батьківство кровного споріднення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з позивачем ОСОБА_1 , суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження .

Керуючись статтями 126, 128, 134, 135, 144 СК України, статтями 12-13, 81, 89, 200, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства задовільнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: Хмельницька область, Камянець-Подільський район, с.Підлісний Мукарів, РНОКПП НОМЕР_3 .

Внести відповідні зміни до актового запису №63 від 6 березня 1991 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зазначити батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України. Все інше залишити без змін. ОСОБА_5 прізвище не змінювати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 26.05.2026 року.

Суддя А.В. Янченко