Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №154/4446/24 — Володимирський міський суд Волинської області

Суд: Володимирський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №154/4446/24

Суддя: Пустовойт Т. В.

154/4446/24

1-кп/154/212/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за засобами відеофіксаціїї в режимі відеоконференції в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035510000171 від 07 квітня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кіровоград, Кіровоградської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не судимого, заступника головного інженера ТОВ «Жмеринський вагоноремонтний завод «ЕКСПРЕСС», не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 07.04.2024 близько о 05-03год, під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг», що за адресою: вул.Левинцова, 60, м.Устилуг, Володимирського району, Волинської області, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючи ними, діючи умисно, будучи особою призовного віку, який не має права перетину державного кордону України у період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, з наступними змінами внесеними Указом Президента України №49/2024 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024, з метою незаконного перетину державного кордону України, надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи, а саме підроблене тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , від 14.09.2022, довідку №2/4/4234 від 14.09.2022 та довідку ВЛК №90 від 14.09.2022, які ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) не видавалися та не посвідчувалися, чим використав завідомо підроблені документи.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину у виготовленні та використанні підроблених документів, щиро розкаявся у вчиненому, однак заперечив пред`явлене обвинувачення щодо підроблення документів за попередньою змовою групою осіб. Суду надав покази, що з 04.09.2022 року перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , має з дитинства проблеми зі здоров`ям, а саме серцево-судинні захворювання, та, розумів можливості бути визнаним непридатним із подальшим виключенням із військового обліку. На початку вересня 2022 розпочав проходити військово-лікарську комісію у військоматі, однак, з огляду на довготривалість даного процесу, та те, що наприкінці вересня-початку жовтня 2022 року в місті Варшава, Республіка Польща, мав відбутися міжнародний захід, пов`язаний з його роботою, вирішив самостійно виготовити необхідні для виїзду документи. Так, у вересні 2022 декілька разів приходив до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , де в ході бесіди з іншими відвідувачами, подивився зразки, як саме мають виглядати тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, довідка військово-лікарської комісії та довідка від ТЦК та СП про можливість виїзду за межі України, таємно зробивши на власний телефон відповідні фото зразків. За допомогою мережи інтернет, ресурс гугл-пошук, знайшов відповідні бланки потрібних документів, та, маючи певний досвід у використанні фотошопу, вніс в них свої анкетні дані щодо центру комплектування та соціальної підтримки, дату народження, номер та дату видачі документу, військове звання, склад, військово-облікову спеціальність, категорію, інформацію щодо придатності до проходження військової служби, та маючи на той час кольоровий принтер, здійснив їх друк, та, надалі, за допомогою 3-D принтера, виготовив кліше печаток й штампів, зразки яких також знайшов в інтернеті, та їх відбитки проставив на означених документах. Щодо довідки військово-лікарської комісії, зазначив, що діагноз, який туди був внесений, підтверджений окремими медичним документами, однак сама вищезгадана довідка ВЛК, є підробною, де він проставив кульковою ручкою вигадані підписи Голови та Секретаря ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , дані про яких знайшов як в інтернеті, так і дізнався від інших відвідувачів ТЦК. Для правдоподібності власних дій, він надав тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.09.2022, видане на його ім`я, довідку №2/4/4234 від 14.09.2022 року та довідку ВЛК №90 від 14.09.2022 року, відповідним службовцям ТЦК та СП для реєстрації у відповідних внутрішніх журналах, для того, щоб при можливому перетині кордону в подальшому, працівники прикордонної служби могли передзвонити в дану установу та переконатися в справжності даних документів. Надалі, маючи на руках вже виготовлене тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та довідки, 07.04.2024 надав їх працівникам прикордонної служби під час перетину кордону в пункті пропуску «Устилуг», однак йому було відмовлено у перетині кордону та на місце викликано працівників поліції.

На поставлені питання пояснив, що на момент виготовлення підроблених документів 3-D принтер в нього вже був біля року, використовував його для роботи, макети штампів виготовив за допомогою програми фьюжн, яка використовується для 3-D моделювання. Після виготовлення підроблених документів, штампи і печатки майже одразу знищив, файли з комп`ютера видалив, а принтер на початку 2023 передав на волонтерську діяльність. Під час виготовлення документів ні з ким не радився, ніхто йому не допомагав, діяв виключно самостійно.

У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаявся та пояснив, що негативно оцінює дії, розумів, що таким чином порушує закон, однак натепер зробив для себе відповідні висновки та зобов`язується в подальшому такого не допускати. Крім того, натепер має законну підставу для виїзду закордон, офіційно заброньований на підприємстві, яке підпадає під критичну інфраструктуру. Також зазначив, що здійснює добровільні внески на підтримання Збройних Сил України.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення за ч.4 ст.358 КК України доведена наданими в судовому засіданні стороною обвинувачення доказами, із дослідження та аналізу яких встановлено таке.

Згідно рапорту працівника поліції 07.04.2024 о 05-04год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.04.2024 о 05-03год за адресою: Володимирський район, м.Устилуг, вул.Левинцова,60, на виїзд з України зупинено авто «Лексус» д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , під час перевірки виявили ознаки підробки у довідці ВЛК та тимчасово зобов,язаного.

Згідно внесених 07.04.2024 відомостей в ЄРДР за ознаками ч.4 ст.358 КК України ОСОБА_4 07.04.2024 під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг» надав на паспортний контроль документи на його ім,я, а саме тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , довідку військово-лікарської комісії № 90, видані 14.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками підробки.

За повідомленням ПОРВ (з м.д. АДРЕСА_2 ) ГОРВ ІНФОРМАЦІЯ_6 про виявлення кримінального правопорушення встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час проходження прикордонного контролю, відповідно до ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з метою звільнення призову надав на паспортний контроль: ТПВ №192 видане 14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 (непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.38 а, 39в, гр.ІІ відповідно до наказу МОУ №402; довідку ВЛК номер не вказаний від 14.09.2022 видану ІНФОРМАЦІЯ_8 . Ознаки підробки: підписи посадових осіб, що видали вищевказані документи, та бланки на яких вони надруковані, не відповідають встановленим зразкам; в реєстрах відсутні будь які дані про видачу даних документів. В ході взаємодії з РТЦК та СП спільно з співробітником ДКР СБУ (відрядженим в ТОГ «Мушкет») встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 документи від РТЦК за місцем реєстрації не отримував, в базі даних «Оберіг» відомості відсутні.

Актом приймання-передачі від 07.04.2024 начальник 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 », відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ОСОБА_6 передав дізнавачу СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 : тимчасове посвідчення військовозобов,язаного № НОМЕР_1 , видане 14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 ; довідку ВЛК №90 видану 14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З протоколу огляду місця події від 07.04.2024 встановлено, що в службовому приміщенні МЗПП «Устилуг» виявлено і вилучено, зокрема:

- тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , від 14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- довідку військово-лікарської ВЛК №90 від 14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- довідку №2/4/4234 від 14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Постановою дізнавача СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 08.04.2024 вказані документи визнані речовими доказами та залучені до матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035510000171 від 07 квітня 2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та ухвалою слідчого судді від 15.04.2024 на вказане майно накладено арешт.

Наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацією від 11.04.2024 № 12/2699 повідомлено, що про неможливість підтвердження/спростування інформації відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв,язку з вилученням оригіналів документів правоохоронним органами (ТУ ДБР у м.Києві) під час обшуку в ході розслідування в рамках кримінального провадження.

Протоколом доступу до речей і документів від 02.08.2024, відповідно до ухвали Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10.06.2024 вилучено «Відомості про видачу тимчасових посвідчень військовозобов,язаних за 2022 рік». З витягу Журналу реєстрації тимчасових посвідчень, виданих військовозобов,язаним ІНФОРМАЦІЯ_11 вбачається реєстрація тимчасового посвідчення за № НОМЕР_4 від 14.09.2022 на ім,я ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта Волинського НДЕКЦ МВС України від 21.08.2024 № СЕ-19/103-24/10736-ДД друковані тексти у тимчасовому посвідченні військовозобов,язаного № НОМЕР_1 , у довідці військово-лікарської комісії від 14.09.2022 за №90, у довідці від 14.09.2022 №2/4/4234 про те, що особа визнана непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, виданих на ім,я ОСОБА_4 , нанесені з використанням знакодрукуючого пристрою (пристроїв) з електрофотографічним способом друку. Рукописні записи та підписи у тимчасовому посвідченні військовозобов,язаного та у довідці військово-лікарської комісії та у довідці про те, що особа визнана непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, виконані рукописним способом з використанням кулькових пишучих приладів пастами чорного та синього кольору.

Відбитки гербової печатки ІНФОРМАЦІЯ_12 у тимчасовому посвідченні військовозобов,язаного № НОМЕР_1 , у довідці від 14.09.2022 №2/4/4234 про те, що особа визнана непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та відбиток печатки лікаря ОСОБА_8 у довідці військово-лікарської комісії від 14.09.2022 за №90, виданих на ім,я ОСОБА_4 , нанесені не гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_12 , експериментальні зразки відбитків якої надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу.

Відбитки штампів Голосіївського районного у м.Києві ТЦК та СП «ЗНЯТО з військового обліку» та «ВЗЯТО на військовий облік» у тимчасовому посвідченні військовозобов,язаного №4/4292 виданому на ім,я ОСОБА_4 , нанесені не штампом ІНФОРМАЦІЯ_12 , експериментальні зразки відбитків яких надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу.

Отже, вищенаведеними доказами у своїй сукупності та взаємозв`язку достатньо і обґрунтовано доводиться винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у використанні завідомо підроблених документів, тобто у вчиненні передбаченого ч.4 ст.358 КК України кримінального правопорушення.

Крім цього, в обвинувальному акті, зміненому в частині правової кваліфікації дій обвинуваченого з ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України на ч.3 ст.358 КК України, поданому прокурором в судовому засіданні ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, на початку (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), маючи злочинний умисел, направлений на підроблення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного та довідки військово-лікарської комісії, які видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, з якою заздалегідь домовився про виготовлення вказаних документів.

Розуміючи, що вказані документи будуть підроблені, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 надіслав невстановленій досудовим розслідуванням особі, свої персональні дані та свою фотографію для виготовлення вказаних документів, які в сукупності з іншими документами надають право перетнути кордон України у період дії режиму воєнного стану.

У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, використовуючи реквізитні дані ІНФОРМАЦІЯ_11 , умисно виготовила підроблені офіційні документи – тимчасове посвідчення військовозобов,язаного № НОМЕР_1 від 14.09.2022, довідку №2/4/4234 від 14.09.2022 та довідку ВЛК №90 від 14.09.2022 вказавши в них завідомо недостовірні відомості про те, що ОСОБА_4 визнаний непридатним для проходження військової служби з виключенням з військового обліку, а також посвідчила їх печаткою « ІНФОРМАЦІЯ_13 », після чого передала тимчасове вищевказані підроблені документи ОСОБА_4 для використання під час перетину державного кордону України.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.3 ст.358 КК України як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який звільняє від обов`язків, з метою його використання, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.

В цій частині обвинувачення суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням, за ч.3 ст.358 КК України вину категорично заперечив. Показав, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, довідку та довідку ВЛК виготовив особисто і ні з ким про виготовлення документів не змовлявся, ні з ким не радився, ніхто йому не допомагав, діяв виключно самостійно. На початку вересня 2022 розпочав проходити ВЛК у військоматі, однак, з огляду на довготривалість даного процесу, та те, що наприкінці вересня-початку жовтня 2022 року в місті Варшава, Республіка Польща, мав відбутися міжнародний захід, пов`язаний з його роботою, вирішив самостійно виготовити необхідні для виїзду документи. У вересні 2022 декілька разів приходив до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , де в ході бесіди з іншими відвідувачами, подивився зразки, як саме мають виглядати тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, довідка військово-лікарської комісії та довідка від ТЦК та СП про можливість виїзду за межі України, таємно зробивши на власний телефон відповідні фото зразків. За допомогою мережи інтернет, ресурс гугл-пошук, знайшов відповідні бланки потрібних документів, та, маючи певний досвід у використанні фотошопу, вніс в них свої анкетні дані щодо центру комплектування та соціальної підтримки, дату народження, номер та дату видачі документу, військове звання, склад, військово-облікову спеціальність, категорію, інформацію щодо придатності до проходження військової служби, та маючи на той час кольоровий принтер, здійснив їх друк, та, надалі, за допомогою 3-D принтера, виготовив кліше печаток й штампів, зразки яких також знайшов в інтернеті, та їх відбитки проставив на означених документах. Зазначив, що діагноз, який був внесений в довідку ВЛК, підтверджений окремими медичним документами, однак сама довідка ВЛК, є підробленою, де він проставив кульковою ручкою вигадані підписи Голови та Секретаря ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , дані про яких знайшов як в інтернеті, так і дізнався від інших відвідувачів ТЦК. На момент виготовлення підроблених документів мав в наявності 3-D принтер, який використовував для роботи, макети штампів виготовив за допомогою програми фьюжн, яка використовується для 3-D моделювання. Після виготовлення підроблених документів, штампи і печатки майже одразу знищив, файли з комп`ютера видалив, а принтер на початку 2023 передав на волонтерську діяльність.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що в діях його підзахисного відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, документи обвинувачений виготовив особисто. На підтвердження своєї позиції зазначив, що у кримінальному провадженні відомості за ознаками ч.4 ст.358 КК України в ЄРДР внесені на підставі повідомлення працівника прикордонної служби, а за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України на підставі рапорту дізнавача, з якого вбачається, що його зміст є ідентичним змісту обвинувального акту за ч.5 ст.27, ч.3 ст. 358 КК України, при цьому будь-яких посилань на джерела такої інформації, які б в розумінні ст.84 КПК України могли слугувати доказом у кримінальному провадженні, цей рапорт не містить. Жодних доказів, які б підтверджували викладені у рапорті дізнавача факти та обставини, сторона обвинувачення суду не надала. Сам же рапорт дізнавача не є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні в розумінні норм КПК України. Змінений обвинувальний акт означених відомостей не доповнив та не розкрив. Тобто, як це вбачається із фактичних обставин надані прокурором докази зібрані щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, і ці докази наведені вище у підтвердження доведення саме обвинувачення за ч.4 ст.358 КК України.

Відповідно до ст.26 КК України співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

Частинами 2 та 5 ст.27 КК України визначено, що виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене цим Кодексом. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.28 КК України кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Частина 3 ст.358 КК України передбачає кримінальну відповідальність, в тому числі, за підроблення офіційного документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

За обставинами цієї справи достовірно і безсумнівно встановлено, що ОСОБА_4 використав підроблені документи, надавши їх працівнику Державної прикордонної служби України в пункті пропуску під час виїзду з України, і його дії в цій частині правильно кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України.

Разом із тим, аналіз доказів у їх взаємозв`язку не підтверджує доводів обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_4 зазначених дій за попередньою змовою групою осіб.

Не міститься будь-якої інформації, яка була б спрямована на встановлення обставин, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 в контексті його обвинувачення за ч. 3 ст. 358 КК України, в тому числі і в мобільному телефоні, вилученому у нього в ході протоколу огляду від 07.04.2024 року.

У даному кримінальному провадженні відомості за ознаками ч.4 ст.358 КК України в ЄРДР внесені 07.04.2024 на підставі повідомлення працівника прикордонної служби, а за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України – 23.09.2024 на підставі рапорту начальника СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 від 23.09.2024.

Із рапорту начальника СД вбачається, що його зміст є ідентичним змісту зміненого прокурором обвинувального акту за ч.3 ст.358 КК України, за виключенням кваліфікації дій обвинуваченого як пособника. При цьому будь-яких посилань на джерела такої інформації, які б в розумінні ст.84 КПК України могли слугувати доказом у кримінальному провадженні, цей рапорт не містить.

Отже, жоден доказ, наданий стороною обвинувачення, не підтверджує ні прямо ні опосередковано, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, відсутні жодні фактичні дані, належні та допустимі докази, що він сприяв у виготовленні завідомо підроблених документів, які надали йому право на використання документів, як офіційних, тобто таких, що мають усі необхідні реквізити та юридично значущий характер, та дають особі, котра є особою призовного віку та не має права перетину державного кордону України під час дії воєнного стану, здійснити незаконний перетин державного кордону України на виїзд з України.

Сам же рапорт дізнавача не є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні в розумінні норм КПК України.

Крім цього, сам обвинувачений послідовно стверджував, що підроблені документи виготовив особисто, без залучення будь-яких інших осіб, самостійно використавши інтернет-ресурс, комп`ютерну техніку, засоби друку та професійні навички.

Покази ОСОБА_4 жодним чином не спростовуються наданими стороною обвинувачення письмовими доказами, в тому числі й висновком експерта.

Зі змісту наданих стороною обвинувачення доказів не вбачається жодних об`єктивних даних, які б свідчили про існування попередньої змови між обвинуваченим та іншими особами або про погодженість дій кількох осіб у виготовленні зазначених документів.

Кваліфікація дій особи за ч.3 ст.358 КК України потребує наявності саме ознаки попередньої змови групою осіб, яка у даному випадку не знайшла свого підтвердження, так як жодним доказом не встановлено фактів спільного планування, розподілу ролей, обговорення способу виготовлення чи передачі даних третім особам для здійснення підроблення документів.

З огляду на положення ст.62 Конституції України, підроблення офіційних документів – тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, довідки та довідки ВЛК ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження і в судовому засіданні під час надання показів обвинуваченим, який зазначив час, місце та спосіб їх виготовлення.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи особою призовного віку, яка не має права перетину державного кордону України у воєнний час, з метою незаконного перетину державного кордону України, у невстановлений час за допомогою інтернет-ресурсу, власної комп`ютерної техніки, засобів друку та професійних навичок виготовив тимчасове посвідчення військовозобов,язаного № НОМЕР_1 від 14.09.2022, довідку №2/4/4234 від 14.09.2022 та довідку ВЛК №90 від 14.09.2022 вказавши в них завідомо недостовірні відомості про те, що він ОСОБА_4 визнаний непридатним для проходження військової служби з виключенням з військового обліку, а також посвідчив їх печаткою « ІНФОРМАЦІЯ_13 », лікар « ОСОБА_8 », штампів «ВЗЯТО на військовий облік військовозобов`язаних», «ЗНЯТО з військового обліку військовозобов`язаних», а також проставив підроблені підписи уповноважених осіб вказаних установ.

Отже, такі наведені обставини виключають кваліфікацію діяння за ч.3 ст.358 КК України за ознакою вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, через що в цій частині обвинувачення дії ОСОБА_4 належить перекваліфікувати з ч.3 ст.358 КК України на ч.1 ст.358 КК України як вчинення підроблення офіційних документів, які видаються установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і які звільняють від обов`язків, з метою їх використання підроблювачем.

Щодо призначення покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості у суспільства, а тому суд вважає за можливе та за доцільне за вчинений кримінальний кримінальний проступок, кваліфікований за ч.1 ст.358 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді двох років обмеження волі.

Натомість слід зазначити, що відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Судом визнано доведеним вчинення ОСОБА_4 підроблення документів у вересні 2022 році та їх використання 07.04.2024 року.

Відповідно до редакції ст.12 КК України на час вчинення передбаченого ч.1 ст.358 КК України діяння відносилось до категорії кримінальних проступків, за яке передбачене покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років.

Згідно із п.2 ч.1 ст.49 КК України (в редакції на той же час) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до дня набрання вироком законної сили з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Постановою Верховного Суду ККС від 18.02.2025 року по справі № 712/8174/23, зазначено, що положення ч. 1-3 ст. 49 КК , якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією. Адже законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для застосування положень ст.49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною, на відміну від інших, наприклад, передбачених ст. ст. 47,48 КК України, в яких вказано, що суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності.

На час ухвалення даного вироку передбачене ч.1 ст.358 КК України кримінальне правопорушення віднесено до кримінальних проступків.

Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначений п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, на час розгляду кримінального провадження не змінено та становить три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, або у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення, трирічний строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358 КК України розпочався з вересня 2022 року та закінчився у вересні 2025 року.

Підстав для переривання або зупинення перебігу строків давності, передбачених ст.49 КК України, судом не встановлено.

Отже, на момент ухвалення вироку сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення (проступок).

За таких обставин, відповідно до положень ст. 49 КК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд призначивши конкретне покарання за ч.1 ст.358 КК України, звільняє ОСОБА_4 від цього покарання, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом із тим, строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч.4 ст.358 КК України на момент ухвалення вироку не сплив та в ході судового розгляду він визнав свою вину у його вчиненні, надавши покази за обставинами вчиненого злочину, тому обираючи міру покарання обвинуваченому в цій частині, суд враховує характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації і проживання, офіційно працевлаштований заступником головного інженера ТОВ «Жмеринський вагоноремонтний завод «ЕКСПРЕСС», за яким характеризується позитивно, як відповідальний працівник, який має високий рівень професійної підготовки та проявляє себе здатним ефективно організувати роботу підлеглих працівників, забезпечити належний рівень виробничої дисципліни.

Має подяки БО «Благодійний фонд «Поділля- ХХІ століття» за організацію у сприянні надання гуманітарної допомоги родинам військовослужбовців, фізичним особам ВПО, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, малозабезпеченим та багатодітним сім,ям, дітям з інвалідністю та з родин загиблих батьків на війні.

Крім того, в добровільному порядку неодноразово перераховував грошові кошти на допомогу Збройних Сил України.

Суд бере до уваги, що обвинувачений, маючи фактичну можливість залишитися за межами України, оскільки раніше здійснив виїзд за кордон, повернувся на територію України, що свідчить про відсутність у нього наміру ухилитися від перебування на території держави під час дії воєнного стану.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 визнав свою вину у використанні підроблених документів, щиро розкаявся у вчиненому та критично оцінив власну поведінку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд, повною мірою врахувавши наведене, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за скоєння кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України покарання у виді штрафу в межах передбачених санкцією статті, оскільки саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для досягнення мети не лише кари, а й буде слугувати для виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 15.04.2024 слід скасувати.

Долю речових доказів належить вирішити згідно зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки та звільнити його від цього покарання на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 5679(п,ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять),60 гривень процесуальних витрат на проведення судової технічної експертизи.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 15.04.2024 – скасувати.

Відповідно до ст.100 КПК України речові докази: тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , від 14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; довідку військово-лікарської ВЛК №90 від 14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; довідку №2/4/4234 від 14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: ТетянаПустовойт

Оригінал: reyestr.court.gov.ua