Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №645/5567/21 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 645/5567/21 Головуючий суддя І інстанції Шарко О. П.

Провадження № 22-ц/818/2768/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Холод М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати висловлювання ОСОБА_2 на його адресу такими, що мають образливий для нього характер та принижують його честь та гідність, тобто порушили його особисті немайнові права й заподіяли йому моральну шкоду, зобов`язати спростувати поширену інформацію, а також стягнути з компенсацію заподіяної йому моральної шкоди у розмірі 150000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення психологічної експертизи («Судово-психологічну експертизу у справах про відшкодування моральної шкоди»), На вирішення експертів поставити наступні питання: Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа (позивач)? Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для позивача? Чи має підекспертна особа (позивач ОСОБА_1 ) зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (образливих висловлювань відповідачів у бік позивача)? Чи спричинені позивачу ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов ситуації, що досліджуються у справі (образливі висловлювання, погроза нанесенням тілесного пошкодження, наклепи відповідача у бік позивача)? Якщо позивачу ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Ухвалою Немишлянського районного суду від 22 січня 2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди – задовольнити.

1.Призначити по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди психологічну експертизу («Судово-психологічну експертизу у справах про відшкодування моральної шкоди»),

На вирішення експертів поставити наступні питання:

-Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа (позивач)?

-Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для позивача?

-Чи має підекспертна особа (позивач ОСОБА_1 ) зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (образливих висловлювань відповідачів у бік позивача)?

-Чи спричинені позивачу ОСОБА_1 страждання

(моральна шкода) за умов ситуації, що досліджуються у справі (образливі висловлювання, погроза нанесенням тілесного пошкодження, наклепи відповідача у бік позивача)?

-Якщо позивачу ОСОБА_1 завдані страждання

(моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Проведення експертизи доручити експертам Київського наукового –дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 , роз`яснивши положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що частина ухвали, яка стосується призначення експертизи як такої, заперечень не викликає. Вказує, що оскаржує ухвалу в частині, в якій покладається оплата на нього за проведення експертизи, просить звільнити його від оплати судової психологічної експертизи.

Вказує, що судом не враховано його матеріальний стан, надані ним документи на підтвердження майнового стану, та наявність значних хвороб, які позбавляють його можливості працювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає не повністю.

Відмовляючи позивачу у звільненні від оплати за проведення експертизи та віднесення їх на рахунок держави, суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством України не передбачено звільнення сторони від оплати за проведення експертизи. Крім того, позивач у суді не навів даних про його незадовільний матеріальний стан.

Колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не враховують вимоги ст. 2 ЦПК України, які у поєднанні з положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України передбачають процесуальну активність суду для досягнення основного завдання цивільного судочинства відповідно до принципу верховенства права, ст. 10 ЦПК України, елементом якого реальне забезпечення права на доступ до суду.

Встановлено, що у цій справі за клопотанням позивача ОСОБА_1 судом 22.01.2026 призначено психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Також позивач просив звільнити його від оплати за проведення цієї експертизи і зазначив про його незадовільний майновий стан, оскільки він не працює.

При цьому він заявив клопотання про звільнення від судових витрат, пов`язаних з проведенням експертиз в зв`язку з скрутним матеріальним становищем, а саме – з майже відсутністю у нього доходів з червня 2021 року по теперішній час.

Вказав, що у зазначений період часу у нього були лише виплати на протязі 8 місяців в травні – грудні 2022 року з центру зайнятості, які були мінімальними (976 грн/міс) та не покривали навіть базових потреб на виживання. Також в зазначений період часу були тричі виплати від страхових компаній за матеріальні збитки від ДТП, які ледь покривали 50% від завданої мені матеріальної шкоди, тобто свідчили вони не про дохід, а саме про матеріальні збитки. Крім того, він покликався на важкі проблеми зі здоров`ям, які обмежували мої можливості працевлаштування.

На підтвердження цих доводів позивач подав відповідні документи через свій електронний кабінет у системі електронного суду, зареєстровано 14/01/2026 під номером 1083/26-Вх.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Згідно з ч. 7 ст. 72 ЦПК України експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Частиною 6 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплата робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з викладеного та відповідних роз`яснень, наданих у абз. 2 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року, оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У роз`ясненнях, викладених у п. 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, також вказано, що вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі.

Законом не заборонено оплатити витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, іншою стороною у справі.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.

Крім того, згідно зі ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як вбачається з приведених норм права, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі - за рахунок замовника, така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання, тобто в цьому випадку позивача ОСОБА_1 .

Також, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згадані дискреційні повноваження суд застосовує відповідно до вимог ст. 2 ЦПК України та принципу верховенства права і пропорційності, ст.ст. 10, 11 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, ЄСПЛ у рішенні від 19.06.2001 по справі «Креуз проти Польщі (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95), яка стосувалася звільнення від сплату судового збору за позов, та порушення державою п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., були викладені правові висновки про те, що судові власті не змогли забезпечити належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку в ситуації, коли збір, який вимагався від заявника за розгляд його справи, був надмірним. Внаслідок цього він утримався від позову, і його справу так і не було розглянуто судом. Це, на думку Суду, завдало шкоди самій суті його права на доступ до суду.

Розглядаючи заяву про призначення судової психологічної експертизи суд першої інстанції не взяв до уваги медичні документи позивача, з яких вбачається, що він страждає на тяжке захворювання, що для стороннього незацікавленого спостерігача у достатній мірі підтверджує значні видати позивача на лікування, а тому у поєднанні з іншими документами про відсутність у нього роботи та доходів надає суду підстави відповідно до згаданої норми ст. 136 ЦПК України та відповідно до правових висновків ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» відстрочити сплату витрат, пов`язаних з проведення судової експертизи, оскільки від цього залежать процесуальна можливість довести підстави позову та практична реалізація його права на ефективний захист порушеного права, що суд зобов`язаний забезпечити відповідно до ст. 13 згаданого міжнародного договору.

Так, відповідно до ст. 13 вищевказаної Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У цивільному судочинстві діє принцип пропорційності, який згідно ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Звертаючись до суду із заявою про звільнення від сплати за проведення експертизи, ОСОБА_1 зазначав, що він має хронічну хворобу, яка не дає йому можливості працювати, а проведення експертизи коштовне, та таких коштів на проведення експертизи у нього немає, тому просить звільнити його від оплати за проведення психологічної експертизи.

Ці доводи позивача судом не спростовані та підтверджується наданими позивачем довідками про стан його здоров`я (т.2 а.с.210-220).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, згідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції вказаним обставинам не надав належної оцінки, внаслідок чого помилково не застосував зазначені норми цивільного процесуального та міжнародного права, висновки міжнародного суду, внаслідок чого не забезпечив реальне проведення призначеної судової експертизи, а тому колегія судді з урахуванням вищевикладеного вважає за необхідне з передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підстав змінити оскаржену ухвалу та відстрочити сплату позивачем витрат, пов`язаних з проведення судової експертизи до ухвалення рішення по суті справи.

Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року про призначення судової психологічної експертизи змінити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату витрат, пов`язаних з проведенням судової психологічної експертизи - до ухвалення рішення суду по суті спору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 27 травня 2026 року.

Головуючий В.Б.Яцина.

Судді колегії Ю.М.Мальований.

О.В.Маміна.