Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №210/4401/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/77/26 Справа № 210/4401/25 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Кривий Ріг

14.05.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу захисника Вірка В.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.07.2025р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

за участю захисника Вірка В.В.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Прохорова О.О.

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Вірком В.В., який в апеляційній скарзі:

- вважає оскаржувану постанову незаконною, несправедливою, необґрунтованою без жодних належних та допустимих доказаів, дискримінаційною та такою, що підлягає скасуванню через суттєве порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, що суперечить вимогам ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про судоустрій і статус суддів», не створює необхідних і рівноправних умов сторін перед законом;

- вказує, що справа розглянута за одне судове засідання, без фіксації технічними засобами, судом не усунуті суперечності в показаннях водія навчального автомобіля ОСОБА_2 , який підтвердив, що рухався на заборонене червоне світло світлофора та протаранив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 ;

- вважає, що судовий розгляд проведено у спрощеному порядку, не викликано свідків події, не переглянуто змонтоване працівниками поліції відео, не забезпечено змагальності процесу, не перевірено повноважень працівника поліції, який склав протокол;

- матеріали справи не містять доказів вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 , яка має стаж керування транспортними засобами 31 рік, а водій навчального транспортного засобу має менший стаж керування транспортними засобами, в той же час працівники поліції вчинили тиск на ОСОБА_1 для визнання нею винуватості у вчиненні ДТП;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції заслухавши захисника Вірка В.В. та особу.я ку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та представника потерпілого Прохорова О.О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 26.05.2025 10:46 м. Кривий Ріг, вулиця Героїв АТО, 79 в районі перехрестя вулиці Олександра Васякіна та вулиці Героїв АТО керувала транспортним засобом ЗАЗ Сенс д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись по другорядній дорозі, позначеній знаком 2.1 дати дорогу, не дала дорогу транспортному засобу, що наближався до перехрещення проїзних частин по головній дорозі, виїхала на перехрестя при увімкненому забороняючому рух червоному сигналі світлофору, своєчасно не зменшила швидкість аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом Шкода Фабія д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки та були травмовані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим порушила вимоги п. 12.3, 8.7.3 е, 16.11, 16.3, 8.4 б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 суд першої інстанції поклав: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №366470 від 19 червня 2025 року, доповідну записку за результатами розгляду пригоди за участю воді ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26 травня 2025 року. (а.с. 1, 2 -3, 7-13)

Суд першої інстанції також дослідив письмові пояснення ОСОБА_1 , надані нею 19.06.2025р. в яких вона особисто зазначила, що «коли я повернула на вул. О.Васякіна бачила, що на світлофорі був червоний сигнал. Я розігнала авто до 50 км. за годину, коли доїхала до перехрестя, то відволіклась і поїхала на червоний. В це момент справа в мене врізалося навчальне авто» (а.с. 18)

Суд першої інстанції дослідивши матеріали справи та з урахуванням вимог п. 12.3, п.п. 16.3, 16.11 ПДР, відповідно до яких у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, та у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються перехрещуваною дорогою, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13 , світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні — перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, встановив їх недотримання ОСОБА_1 та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення нею правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду першої інстанції про визнання її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції дослідив сукупність всіх доказів, які містить справа про адміністративне правопорушення, дослідив та оцінив письмові докази, серед яких є первинні особисті письмові пояснення ОСОБА_1 щодо своєї неуважності при перетині перехрестя, які вона спростувала у судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції із рішенням суду першої інстанції погоджується, та вважає, що доводи, наведені судом першої інстанції в обґрунтування своїх висновків, є правильними. Суд першої інстанції дослідив та оцінив докази у справі, як окремо так і у сукупності, встановивши ознаки складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП в діях ОСОБА_1 та дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, таким чином доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального права, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції не вжив заходів для повного та всебічного розгляду справи для з`ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП також не мають під собою підґрунтя, з урахуванням викладеного вище.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника, про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги захисника, що справа розглянута за одне судове засідання, без фіксації технічними засобами, судом не усунуті суперечності в показаннях водія навчального автомобіля ОСОБА_2 , який підтвердив, що рухався на заборонене червоне світло світлофора та протаранив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , є також безпідставними,оскільки КУпАП не передбачає фіксації судового засідання технічними засобами, та вказана обставина не впливає за зміст судового рішення.

Щодо показань водія навчального автомобіля ОСОБА_2 , який підтвердив, що рухався на заборонене червоне світло світлофора та протаранив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , то він таких показань жодного разу не давав, ні в первинних письмових поясненнях, ні в судовому засіданні в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги захисника, що судовий розгляд проведено у спрощеному порядку, не викликано свідків події, не переглянуто змонтоване працівниками поліції відео, не забезпечено змагальності процесу, не перевірено повноважень працівника поліції, який склав протокол, є також неспроможними, оскільки суд першої інстанції надав обґрунтовані відповіді щодо клопотань про виклик свідків, а саме, що вони не були одразу встановлені після події ДТП.

Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали справи не місять доказів вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 , яка має стаж керування транспортними засобами 31 рік, а водій навчального транспортного засобу має менший стаж керування транспортними засобами, та працівники поліції вчинили тиск на ОСОБА_1 для визнання нею винуватості у вчиненні ДТП є також безпідставними, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, наявність стажу водіння у даному випадку є поняттям відносним. Хоча стаж водіння у ОСОБА_1 є більшим, проте іншим учасником ДТП був інструктор з водіння, тобто особа з професійними навичками, якій делеговано повноваження у навчанні інших осіб керувати транспортними засобами.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням, підстави для його скасування за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими.

Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог КУпАП та адміністративне стягнення у виді штрафу наклав у фіксованій грошовій сумі - у розмірі 850грн., що в свою чергу суперечить вимогам санкції ст. 124 КУпАП, яка передбачає накладення стягнення на винувату особу у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню із прийняттям в цій частині нової постанови, із врахуванням вимог ст. 38 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Вірка Віктора Вікторовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.07.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. задовольнити частково.

Постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.07.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. скасувати в частині накладення адміністративного стягнення.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя