Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №183/3108/16 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5406/26 Справа № 183/3108/16 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.

за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,

Учасники справи:

позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Городецький Д.І.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У травні 2016року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк)подало в суд позов проти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому виклало вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 592 191,24грн.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2016року позовні вимоги Банку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі.

20 листопада 2025року ОСОБА_2 звернувся в суду з заявою про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2016року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, судова повістка йому не вручалася, з заочним рішенням суду ознайомлений особисто в приміщенні суду тільки 14 листопада 2025року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку звернення з заявою про перегляд заочного рішення відмовлено.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2016року залишено без розгляду.

Суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано належних та допустимих доказів пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення з 15 липня 2016року (дата ухвалення заочного рішення) до 20 листопада 2025року (дата звернення з заявою про перегляд заочного рішення), що є підставою залишити заяву без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

09 березня 2026року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» апеляційну скаргу на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026року.

В апеляційній скарзі виклав вимогу про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що судом першої інстанції копія заочного рішення не була надіслана за адресою реєстрації та мешкання скаржника - АДРЕСА_1 ., а надіслана за іншою адресою, з якої апелянт знятий з реєстрації з 21 червня 2011року, а саме АДРЕСА_2 .

Стверджував, що наявні у справі повідомлення про вручення копії заочного рішення відповідачам не місять жодного підпису осіб, яким вони адресовані, а містять лише запис поштаря із зазначенням прізвища адресата без ініціалів, що не є розпискою про отримання.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справ

Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

11 березня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу №183/3108/16; та 14 квітня 2026 року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

04 травня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 26 травня 2026року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виснував, що заявник звернувся до суду з пропуском строків звернення із заявою про перегляд заочного рішення та не надав належних і допустимих доказів поважності причин пропуску процесуального строку.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при постановленні ухвали додержані норми процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У відповідності до статті 228 ЦПК України (яка була чинна на час ухвалення судом заочного рішення) заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії, а відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України (яка є чинною), заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин /частини третя, четверта статті 284 ЦПК України/.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України.

Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом /частина друга статті 126 ЦПК України/.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

Суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків /частина друга статті 126 ЦПК України/ заява про перегляд заочного рішення, яка подана з пропуском строків звернення повинна бути залишена без розгляду.

Як встановлено судом першої інстанції, матеріали цивільної справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до яких: - 16 червня 2016року ОСОБА_2 отримав копію позовної заяви та повістку на 21 червня 2016року; - 23 червня 2016року ОСОБА_2 отримав судову повістку на 15 липня 2016року; - 18 серпня 2016року ОСОБА_2 отримав копію заочного рішення суду від 15 липня 2016року.

Із заявою про перегляд заочного рішення суду ОСОБА_2 звернувся лише 20 листопада 2025року, тобто з пропуском передбаченого законом строку та заявник не надав суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску такого строку.

Тож колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом першої інстанції копія заочного рішення не була надіслана за адресою реєстрації та мешкання скаржника - АДРЕСА_1 ., а надіслана за іншою адресою, з якої апелянт знятий з реєстрації з 21 червня 2011року, а саме АДРЕСА_2 , колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що незважаючи на зняття ОСОБА_2 з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 18 серпня 2016року ОСОБА_2 отримав копію заочного рішення суду від 15 липня 2016року /а.с.48/.

Посилання апеляційної скарги ОСОБА_2 на те, що наявні у справі повідомлення про вручення копії заочного рішення відповідачам не місять жодного підпису осіб, яким вони адресовані, а містять лише запис поштаря із зазначенням прізвища адресата без ініціалів, що не є розпискою про отримання, є безпідставними, оскільки скаржником не надано доказів, що запис його прізвища в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення в графі вручено особисто здійснено саме працівником пошти, а не ним.

Інших доводів чи доказів на підтвердження поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_4 ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Решта доводів апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги про законність ухвали суду та правильно застосував норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону давали підстави суду для висновку про наявність правових підстав для залишення заяви без розгляду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 травня 2026року.

Судді: