Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №726/1593/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1593/26

Провадження №3/726/290/26

Категорія 156

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, РНОКПП: НОМЕР_1 , що не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Згідно із даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650130 від 26.04.2026, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП: «26.04.2026 о 00:03 в місті Чернівцях по вулиці Ярослава Мудрого, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Matiz, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку – відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису (нагрудний відеореєстратор 763886, 476240). Від керування транспортним засобом відсторонений. Таким чином своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП».

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав та повідомив, що того дня повертався додому та трохи не встиг до комендантської години, через це перенервував, а коли його зупинили працівники поліції, перелякався та не хотів їм перечити. Запевнив суд у тому, що не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а також не погодився із виявленими у нього ознаками сп`яніння. Жодного приладу для огляду йому не демонстрували та поліцейські вказали про те, що він може відмовитися від огляду та потім у суді поясними свої причини, тому так і зробив. Просив закрити провадження у справі щодо нього.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння детально регламентована положеннями ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Також процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою КМУ № 103 від 17 грудня 2008 року (зі змінами та доповненнями) (далі –Порядок).

Відповідно до п.2 вказаного вище Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно із вимогами Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що огляд проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

- лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тобто водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно із вимогами п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином якщо водій ухилявся від огляду на стан алкогольного сп`яніння, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа), згідно зі ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650130 від 26.04.2026, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, останній притягається до адміністративної відповідальності за те, що як особа яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На доведеність вини ОСОБА_1 до протоколу поліцейські долучили:

- Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510, у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів. Вказано, що від проходження огляду водій відмовився. Свідки огляду не залучалися, а велася відеофіксація на нагрудні відеореєстратори поліцейських №476240 та №763886;

- Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виписане 26.04.2026 о 00:05, що свідчить про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичних огляд на стан алкогольного сп`яніння у ЧОНД м. Чернівці;

- Довідку УПП в Чернівецькій області про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, терміном дії з 08.02.2023 до 08.02.2053;

- диск із відеозаписами із місця події.

Відповідно до даних долученого відеозапису спочатку зафіксований рух автомобіля Daewoo Matiz, державний номерний знак НОМЕР_2 , 26.04.2026 00:02 вулицею міста та його зупинку поліцейськими, які їхали позаду.

На відео із нагрудних відеореєстраторів № 763886 та № 476240 зафіксовано як поліцейські підійшли до водія, яким виявився ОСОБА_1 , представилися водію та повідомили про відеофіксацію розмови. Також поліцейські з`ясували причини руху у комендантську годину. О 00:05 поліцейський повідомив водію про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на місці зупинки або у медичному закладі, а також вказав ОСОБА_1 про те, що він може відмовитися від огляду. ОСОБА_1 відмовився пройти огляд, його відсторонили від керування транспортним засобом.

Аналіз вказаних вище норм законодавства вказує, що пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на вимогу, а не пропозицію поліцейського, є обов`язком водія у розумінні п. 2.5 Правил дорожнього руху, а не його правом. Обов`язком ж поліцейського є роз`яснити водієві, що за невиконання ним вимоги про проходження огляду на стан відповідного сп`яніння буде притягнення водія до адміністративної відповідальності та поліцейський повинен забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу на місці з використанням спеціальних технічних засобів або (у разі незгоди) у найближчому закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Отже, за змістом вищенаведених положень діючого законодавства, відповідальність за ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку, який включає встановлення підстав вважати, що водій згідно з виявленими ознаками, виключний перелік яких встановлений п. 3 Інструкції № 1452/735, перебуває у стані такого сп`яніння; пропозиції (вимоги) поліцейського пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку відмови від такого огляду – у закладі охорони здоров`я.

Суддя зазначає, що для цілей притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП (зокрема щодо відмови водія від проходження огляду) визначальними є встановлення факту керування особою транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, вчинення працівниками поліції дій задля проходження водієм належної процедури огляду на стан сп`яніння, з`ясування його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у спеціалізованому закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога. Лише після цього може відбутися складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі, поліцейський в складає протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Натомість з долученого відеозапису вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції фактично не було в повній мірі дотримано процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Зокрема долучений відеозапис вказує про те, що розмова про огляд на стан алкогольного сп`яніння розпочалася фактично одразу після зупинки транспортного засобу, без попереднього тривалого спілкування з водієм, спостереження за його поведінкою чи встановлення ознак, які б могли свідчити про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особі має бути забезпечене право пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу, а також у випадку висловленої відмови водія від огляду на місці зупинки, водію має бути запропоновано пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я.

Однак із матеріалів справи (долученого відеозапису) не вбачається, що працівниками поліції було належним чином роз`яснено водію таке право та порядок його реалізації. Поліцейський не демонстрував та не роз`яснив процедури огляду на місці зупинки транспортного засобу, не з`ясував факту відмови водія від такого огляду та в подальшому не роз`яснив можливість у такому випадку огляду у медичному закладі, а лише формально одразу ж повідомив про огляд на місці та у медичному закладі та вказав про можливість відмови від огляду.

Недотримання визначеної законом процедури має наслідком її недійсність, що встановлено ч.5 ст.266 КУпАП, адже відповідно до вимог ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Суд звертає увагу, що із дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції під час спілкування з водієм фактично самі повідомляли останньому про можливість відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, зазначаючи, що він «може відмовитися». При цьому поліцейськими не було належним чином роз`яснено правові наслідки такої відмови та не вжито заходів для забезпечення усвідомленого волевиявлення особи.

Суддя зазначає, що обов`язком працівника поліції є не спонукання особи до відмови від проходження огляду, а забезпечення дотримання встановленої законом процедури огляду, належне роз`яснення прав особи, порядку проведення огляду та наслідків відмови від нього.

У цьому випадку фактично працівники поліції обмежились вимогою пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, однак не з`ясували відмови водія від огляду на місці зупинки та в подальшому і у медичному закладі.

Суд вважає, що зафіксована у матеріалах справи «відмова» не може розцінюватися як однозначне, добровільне та усвідомлене волевиявлення особи, оскільки така поведінка водія формувалась в умовах неналежного процесуального інформування з боку працівників поліції.

Наведені недоліки фіксації є істотними, а сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до принципу презумпції невинуватості тлумачаться на її користь

Тобто із дослідженого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Відеозапис не містить чітко висловленої відмови, а також не підтверджує, що водію були належним чином роз`яснені порядок проведення огляду, його права та правові наслідки відмови від такого огляду.

У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure — справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Верховний Суд у цій постанові також вказав, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950, рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в конкретному випадку, суддя доходить висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо винуватості ОСОБА_1 не підтверджені належними і допустимими доказами, суперечать фактичним обставинам, встановленим у справі, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому суддя не вбачає підстав для стягнення судового збору у справі.

На підставі вищенаведеного, ст. 62 Конституції України, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 7, 9, 40-1, 130, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяС. А. Асташев