Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №644/1235/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення плати за користування житлом

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №644/1235/26

Суддя: Баронін Д. Б.

Суддя Баронін Д.Б.

Справа № 644/1235/26

Провадження № 2/644/2462/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Бароніна Д.Б., за участю секретаря Нестеренко А.Ю., представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію витрат на утримання будинку -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_2 звернулася через свого представника до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_3 про компенсацію витрат на утримання будинку.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилається на те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності двом співвласникам: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частці 1/2, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у частці 1/2. Отже, відповідач (співвласник у частці 1/2) є належним учасником правовідносин щодо володіння, користування та утримання цього житлового будинку, включно з обов`язком нести витрати, пов`язані з його збереженням та оплатою житлово-комунальних і пов`язаних послуг, пропорційно належній частці.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (спадкодавець). Після смерті останнього було відкрито спадкову справу №34/2018. Із заявою про прийняття спадщини після смерті батька 24.09.2018 року звернувся син спадкодавця – ОСОБА_3 , а також спадщину прийняла дружина спадкодавця – позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_4 , для себе особисто та для малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Мати спадкодавця – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відмовилась від прийняття належної їй частки спадкового майна на користь ОСОБА_2 . Інших заяв про прийняття або відмову від спадщини не надходило.

Незважаючи на те, що будинок є об`єктом спільної часткової власності, фактичні витрати на утримання нерухомого майна, забезпечення його придатного стану та безперебійного отримання житлово-комунальних і пов`язаних послуг протягом тривалого часу здійснювалися позивачкою самостійно за власний рахунок.

Водночас відповідач, будучи співвласником 1/2 частки житлового будинку за вказаною адресою, фактично не здійснював жодних належних дій, спрямованих на безпосереднє утримання майна, оплату житлово-комунальних послуг, погашення поточних нарахувань чи заборгованості, а також не забезпечував участі у необхідних витратах, пропорційно своїй частці. Позивачка неодноразово була вимушена самостійно покривати витрати, які за своєю природою є спільними витратами співвласників на утримання об`єкта нерухомості. Відсутність участі відповідача у витратах призвела до того, що грошові кошти були витрачені позивачкою понад її частку, тоді як відповідач фактично зберігав свою частку у майні та отримував вигоду від підтримання належного стану будинку та відсутності критичної заборгованості за житлово-комунальні послуги, не здійснюючи при цьому відповідних платежів.

Згідно з наданими платіжними документами, загальна сума коштів, фактично сплачених позивачкою за утримання та забезпечення належного користування житловим будинком становить 201770,28 грн. З огляду на рівність часток у праві спільної часткової власності, на відповідача має припадати 1/2 зазначених витрат, тобто 100885,14 грн, що становить суму, яка підлягає стягненню з відповідача як компенсація понесених позивачкою витрат понад її частку.

З урахуванням вищевикладеного позивачка просить стягнути з відповідача 100885,14 грн. в якості компенсації витрат на утримання та оплату житлово-комунальних та інших пов`язаних платежів щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

1.2. У судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позов також не надходив.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивачки не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до договору дарування житлового будинку від 30 грудня 2005 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_3 , який діє за себе особисто та за неповнолітнього за віком сина ОСОБА_3 , в рівних частках житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11350740 від 26.07.2006 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 462582799 від 02.02.2026 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належав на праві приватної власності двом співвласникам: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частці 1/2, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у частці 1/2. Підставою виникнення права власності для кожного зі співвласників є договір купівлі-продажу, реєстровий №2137 від 30.12.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Ніколенко Г.А.

Постановою Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5215-VI було змінено межі міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області, збільшено територію міста на 4450,58 гектара земель, в тому числі за рахунок809,02 гектара земель Пономаренківської сільської ради Харківського району, до якої входить село Логачівка.

Згідно з листом Відділу з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради від 18.05.2026 рішенням 20 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про впорядкування найменувань» від 24.10.2012 № 907/12 колишню АДРЕСА_3 . Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова» від 24.04.2013 № 271 змінено адресу об`єкта нерухомого майна: з АДРЕСА_1 , на АДРЕСА_2 .

2.2. Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 52741826 від 25.07.2018, виданого приватним нотаріусом Ніколенко А.С., 25.07.2018 зареєстровано спадкову справу №62758320 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 11.04.2024, адресованої приватному нотаріусу ХМНО Ніколенку А.С., вона має намір прийняти спадщину після померлого чоловіка.

Відповідно до листа приватного нотаріуса ХМНО Ніколенка А.С. №58/01-16 від 15.04.2024, із заявою про прийняття спадщини після смерті – ОСОБА_3 , звернувся його син – ОСОБА_3 . Спадщину, яка залишилась після смерті чоловіка та батька прийняла дружина спадкодавця – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для себе особисто та для малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , подавши заяву в установлений законом шестимісячний строк. Мати спадкодавця – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відмовилась від прийняття належної їй частки спадкового майна на користь ОСОБА_2 . Інших заяв про прийняття або відмову від спадщини не надходило.

2.3. Представник позивачки надав до суду скріншоти (знімки екрану електронно-обчислювального пристрою), а також фотографії квитанцій, з яких видно, що з банківських карток та з інших джерел здійснювалася оплата за електропостачання, споживання газу, водопостачання та водовідведення, вивіз побутових відходів, послуги з надання доступу до мережі Інтернет, телебачення в будинку по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 ), в період з травня 2018 року по лютий 2026 року.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

З ч. 1 ст. 360 ЦК України вбачається, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частиною 1 ст. 544 ЦК України визначено, що боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 1261, ч. 5 ст. 1268, ч. 3 ст. 1296 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

3.2. В п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 вищевказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

3.3. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованій в постанові від 13.03.2019 року по справі № 521/3743/17-ц, кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес). Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. З досліджених судом доказів видно, що позивачка, двоє її неповнолітніх дітей та відповідач є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, раніше вказаний будинок мав адресу: АДРЕСА_1 , проте після зміни меж міста Харкова, перейменування вулиці та зміни нумерації будинків, місцезнаходження будинку сторін знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Не вдаючись до детального аналізу розміру успадкованих сторонами цієї справи часток майна після смерті колишнього співвласника будинку – ОСОБА_3 (чоловіка позивачки та батька відповідача), суд зазначає, що безсумнівним є факт належності відповідачу щонайменше 1/2 частини спірного будинку. Ця частина будинку належала відповідачу ще до смерті його батька і саме виходячи з цієї частки позивачка заявляє свої вимоги про стягнення витрат на утримання будинку.

В свою чергу, позивачці та двом її дітям з часу відкриття спадщини після смерті колишнього власника 1/2 частини спірного будинку – ОСОБА_3 , також належать відповідні частки у праві власності на спірний будинок. Відсутність у позивачки та її дітей свідоцтва про право на спадщину не позбавляє їх права власності на частку спірного будинку в силу ч. 3 ст. 1296 ЦК України.

Суд погоджується з тим, що відповідач як співвласник щонайменше 1/2 частини спірного будинку відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на утримання будинку. У всіх випадках, коли позивачка несе необхідні витрати на утримання будинку, на оплату житлово-комунальних послуг в будинку, відповідач має відшкодовувати позивачці 1/2 частину цих витрат.

4.2. Вирішуючи питання про розмір витрат, які понесла позивачка на утримання спірного будинку, суд враховує, що достовірним доказом понесення витрат на утримання певного будинку певною особою є такий доказ, з якого видно, хто саме оплатив ці витрати та за який саме будинок.

Надані позивачкою знімки екрану смартфона (скріншоти) щодо оплати послуг на користь ПрАТ «Харківенергозбут», АТ «Харківміськгаз», Нафтогаз не містять відомостей про те, що ці послуги оплатила саме позивачка. Також до суду не було надано відомостей стосовно того, кому належала картка, з якої відбулася оплата послуг. Ці скріншоти суд вважає недостовірними доказами в аспекті того, що витрати на оплату послуг понесла саме позивачка.

Деякі скріншоти щодо оплати послуг на користь отримувача Харківводоканал містять у призначенні платежу відображення того, що ці оплати здійснені позивачкою ОСОБА_2 саме в рахунок оплати житлово-комунальних послуг у спірному будинку. Вказані докази суд вважає достовірними. На користь КП «Харківводоканал» позивачка сплатила 22.05.2024 суми 250 грн. та 60 грн., 09.06.2024 суму 126 грн., 22.06.2024 суму 50 грн., 06.07.2024 суми 200 грн. та 100 грн., 07.08.2024 суму 200 грн., 23.08.2024 суму 500 грн., 21.09.2024 суму 121 грн., 08.10.2024 суми 45 грн. та 100,85 грн., 24.10.2024 суму 100 грн., 08.11.2024 суми 50 грн. та 50 грн., 22.11.2024 суму 200 грн., 20.12.2024 суму 100 грн., 07.02.2025 суму 200 грн., 21.02.2025 суму 350 грн., 21.03.2025 суму 100 грн., 24.04.2025 суму 200 грн., 22.05.2025 суму 150 грн., 30.05.2025 суму 54 грн., 21.06.2025 суму 100 грн., 22.07.2025 суму 300 грн. (всього 3706,85 грн.)

Скріншоти оплати за вивіз твердих побутових відходів або оплати на користь ТОВ «Харків Екоресурс» від імені ОСОБА_6 суд також вважає недостовірними доказами в аспекті того, що витрати на оплату послуг понесла саме позивачка, оскільки платником послуг вказана інша особа, яка не бере участі у справі. Факт оплати цих послуг з тієї ж банківської картки, що і послуги на користь КП «Харківводоканал», не доводить оплату послуг саме позивачкою, так як до суду не було надано доказів належності цієї банківської картки саме позивачці.

Скріншоти щодо витрат на «будівельні та господарчі товари» не містять посилань на те, хто здійснив ці витрати, за якою адресою були використані ці товари тощо.

Платіжні інструкції АТ КБ «Приватбанк» та банківські квитанції щодо оплати на користь ПрАТ «Харківенергозбут», КП «Харківводоканал», ТОВ «Харківекоресурс», ТОВ «Газорозподільні мережі України», ГК «Нафтогаз України», ТОВ «Харківгаззбут», АК «Харківобленерго» ОСОБА_2 житлово-комунальних послуг за адресою спірного будинку суд вважає достовірними доказами, оскільки у них вказано хто саме оплатив послуги та за якою адресою. Позивачка оплатила на користь вказаних отримувачів 03.05.2018 суми 600 грн., 1000 грн., 400 грн., 29.05.2018 суми 700 грн., 100 грн., 700 грн., 10.07.2018 суми 100 грн., 700 грн., 600 грн., 14.08.2018 суми 500 грн., 1000 грн., 100 грн., 06.11.2018 суми 1500 грн., 100 грн., 700 грн., 14.12.2018 суми 800 грн., 08.08.2025 суми 900 грн., 1000 грн., 23.08.2025 сум 468,80 грн., 700 грн, 250 грн., 80 грн., 28.08.2025 сума 499,34 грн., 05.09.2025 суми 200 грн., 76,80 грн., 1000 грн., 09.09.2025 сума 140 грн., 22.09.2025 суми 150 грн., 1000 грн., 860 грн., 07.10.2025 суми 400 грн, 400 грн., 200 грн., 22.10.2025 суми 600 грн., 1531,52 грн., 90 грн., 07.11.2025 суми 50 грн., 150 грн., 150 грн., 600 грн., 04.12.2025 суму 200 грн., 05.12.2025 суми 762,08 грн., 250 грн. 100 грн., 200 грн., 22.12.2025 суми 200 грн., 500 грн., 1600 грн., 50 грн., 100 грн., 06.02.2026 суми 100 грн., 700 грн., 200 грн., 156 грн., 300,80 грн., 195,73 грн. (всього 26461,07 грн.)

Стосовно оплати послуг за Інтернет, телебачення, телекомунікаційні послуги на користь ТОВ «Макснет», ТОВ «СІТ НЕТ», ОСОБА_7 суд зазначає, що ці послуги не є необхідними для утримання будинку, а кошти на їх оплату не підлягають стягненню з відповідача.

Квитанції та чеки, де платником вказаний ОСОБА_3 , суд також не бере до уваги, оскільки ці документи не дозволяють встановити хто саме оплатив комунальні послуги. Крім того, відповідачем у справі є ОСОБА_3 і оплата в такому випадку могла здійснюватися ним або іншою особою в його інтересах чи від його імені, що ще раз підтверджує низький ступінь достовірності цих доказів в аспекті с плати платежів саме позивачкою. Якщо ці оплати були зроблені позивачкою, то вона могла б вказати у призначенні платежу про це, проте цього зроблено не було.

Стосовно доказів про оплату певних послуг іншою особою – ОСОБА_8 , суд зазначає, що ці оплати також не підтверджують витрат саме позивачки на оплату послуг за утримання будинку. Відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_8 здійснювала ці оплати від імені або в інтересах позивачки.

Таким чином, загалом позивачка та її представник надали достовірні докази понесення позивачкою витрат на утримання спірного будинку в розмірі 30167,92 грн. Відповідач ОСОБА_3 має відшкодувати половину цих витрат на користь позивачки, що складає 15083,96 грн.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 15083,96 грн. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань

5.1. Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, а також часткове задоволення позову (задоволено 14,95 % вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційну частку судового збору у сумі 159 грн. 21 коп. (1064,96 грн. х 0,1495), який був сплачений представником позивачки згідно з платіжною інструкцією від 10.02.2026.

В судовому засіданні 27.05.2026 представник позивачки вказав, що протягом 5 днів після ухвалення рішення він надасть до суду докази понесення позивачкою витрат на правову допомогу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію витрат на утримання будинку – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію за витрати на утримання та оплату житлово-комунальних платежів щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ) у розмірі 15083 грн. 96 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 159 грн. 21 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua