Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №395/845/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/845/26

Провадження № 1-кп/395/74/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12026125250000016 від 10.02.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`янече, Новоархангельського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, працюючого слюсарем в ТОВ ВКФ «Велта», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.358 ч.3, ст.358 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 приблизно на початку 2024 року (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на підроблення офіційного документа з метою його подальшого використання, а саме посвідчення водія на своє ім`я, яке згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами, оформлений та виданий засобами Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС і виготовлений на бланку та/або в електронній формі, після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, реалізовуючи єдиний умисел на підроблення офіційного документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його використання, а саме: посвідчення водія категорій «А1, А, В1, В, С1, С», через соціальну мережу «Facebook» в додатку «Facebook Messenger» розпочав спілкування з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), з якою заздалегідь домовився про виготовлення підробленого посвідчення водія, виданого на його ім`я на право керування транспортними засобами категорії «А1, А, В1, В, С1, С», вступивши таким чином із вказаною особою у злочинну змову. Продовжуючи та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення офіційного документу, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із вказаною невстановленою на час досудовим розслідуванням особою, попередньо узгодивши зміст виконуваних функцій кожного, обговоривши деталі виготовлення підробленого посвідчення водія та суму винагороди в розмірі 9000 гривень, безпосередньо виконав об`єктивну сторону кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційних документів, а саме: надав (повідомив) невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при підробленні документа та надав свою фотокартку. Після цього, невстановленою на цей час досудовим розслідуванням особою, у невстановлений час та в невстановленому місці, виконано іншу частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційних документів, а саме: із використанням отриманої від ОСОБА_4 інформації, виготовлено (підроблено) офіційний документ посвідчення водія, в яке внесено завідомо неправдиві відомості щодо: серії та номеру документу ВХН № 764326 від 17.02.2024, органу видачі ТСЦ КОЖНО MBC № 1242, наявності у ОСОБА_4 права керування транспортними засобами категорії «А1, А, В1, В, С1, C», а також анкетні дані та фотокартку, надані ОСОБА_4 та в подальшому переслано йому через поштове відділення «Нова Пошта» для подальшого використання.

Тобто, дії як ОСОБА_4 , так і невстановленої досудовим розслідуванням особи, були охоплені спільним умислом, спрямованим на виготовлення підробленого офіційного документу, з метою подальшого його використання.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає право керування транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 ч.3 КК України.

Крім цього, 09 лютого 2026 року близько 16 год 45 хв, ОСОБА_4 , рухаючись транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Іллінська, м. Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, був зупинений поліцейським офіцером громади відділенням поліції № 3 Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області. На вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи, які водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України, а саме посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, заздалегідь знаючи про наявність в останнього завідомо підробленого документа, а саме особистого посвідчення водія, реалізовуючи умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, надав поліцейському для перевірки посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 17.02.2024, видане на ім`я ОСОБА_4 на право керування транспортними засобами категорії «А1, А, В1, В, С1, С», з явними ознаками підробки. Порядок видачі посвідчень водія регламентується відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» (далі Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року. Відповідно до п. 2. зазначеного Положення, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Згідно з п. 21 Положення, посвідчення водія видається після складення особою у територіальному сервісному центрі МВС іспитів, передбачених пунктом 18 цього Положення, відповідно якого посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій А1, А, В1, В, С1, C, D1 i D видаються особам, які склали в територіальному сервісному центрі MBC теоретичний, практичний іспити, категорії ВЕ, СIE, CE, DIE і DE - практичний, а на право керування трамваєм або тролейбусом - теоретичний іспити. Під час теоретичного іспиту перевіряється знання Правил дорожнього руху та інших предметів, передбачених програмою підготовки. Під час практичного іспиту перевіряються навички керування транспортними засобами відповідної категорії на майданчиках для навчання з початкового керування та в умовах дорожнього руху на визначених територіальним сервісним центром МВС маршрутах. Відповідно до п. 23 Положення, посвідчення водія, виготовлене на бланку, отримується особисто під підпис після пред`явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (зокрема епосвідки на постійне проживання або е-посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, та оригіналу медичної довідки встановленого зразка, дійсної на дату подання заяви про обмін посвідчення водія або отримання його після втрати чи викрадення. Інформація про видане посвідчення водія вноситься працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС. Відповідно до листа територіального сервісного центру № 1242, згідно відомостей Єдиного державного реєстру МВС посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 на право керування транспортними засобами категорії «А1, А, В1, В, С1, С» не видавалося. Крім того, згідно з висновком технічної експертизи документів від 16.02.2026 наданий на дослідження бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 17.02.2024, виданий на ім`я ОСОБА_4 на право керування транспортними засобами категорії «А1, А, В1, В, С1, C» не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу на території України. Отже, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 17.02.2024, видане на ім`я останнього є завідомо підробленим офіційним документом, яке видається органами державної влади та яке надає особі право на керування транспортним засобом, використав такий завідомо підроблений документ, пред`явивши його поліцейському офіцеру громади відділення поліції № 3 Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Таким чином, ОСОБА_4 використав завідомо підроблений документ, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 ч.4 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 28.04.2026 року між прокурором Новомиргородського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , останній беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання у виді обмеження волі з урахуванням ст.70 КК України строком на 2 (два) роки; на підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 необхідно звільнити з випробуванням з встановленням йому іспитового строку.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_4 засвідчив, що визнає неправомірність вчинення своїх дій і вину у вчиненні кримінальних правопорушень. Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, відносяться до кримінального проступку та відповідно нетяжкого злочину, протиправними діями обвинуваченого шкода заподіяна безпосередньо державі, у зв`язку з чим прокурор має право бути стороною угоди та захищати інтереси держави, більш того прокурор наполягає на укладенні угоди і вважає, що в даному конкретному випадку тільки прокурор і обвинувачений можуть бути сторонами угоди про визнання винуватості; у кримінальному провадженні потерпілим не визнано будь-яких фізичних чи юридичних осіб, а тому угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч.4,6 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК та КК України, інтересам суспільства, обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість, що підтверджено ним в судовому засіданні та погодився на призначення узгодженого покарання.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Клопотань щодо запобіжного заходу по відношенню до ОСОБА_4 до суду не надійшло.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 314, 468-469, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28.04.2026 року між прокурором Новомиргородського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (роки) роки;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від призначеного покарання звільнити з випробуванням з встановленням йому іспитового строку на 1 (один) рік, зобов`язавши його у відповідності до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 6 0 копійок на користь держави.

Речові докази по справі:

- посвідчення водія серії НОМЕР_3 – залишити у матеріалах кримінального провадження;

- спеціальний пакет експертної служби № 5627588 – залишити у матеріалах кримінального провадження;

- оптичний DVD-R диск – залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_6