Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №395/2240/25 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/2240/25 Провадження № 2-а/395/2/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Орендовського В.А.,

за участю секретаря судового засідання Піддубної Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новомиргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, Департаменту патрульної поліції України.

Позивачу позові просив скасувати Постанову інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйона управління патрульної поліції Кіровоградської області лейтенанта поліції Швеця Ігоря Сергійовича серії ЕНА № 6053228 від 31.10.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП в розмірі 340 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.

В якості обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 жовтня 2025 року близько 10-00 години на транспортному засобі SKODA FABIA Д/Н НОМЕР_1 рухався в населеному пункті В.Виска і був зупинений інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Кіровоградської області лейтенантом поліції Швець Ігорем Сергійовичем. Інспектор патрульної поліції лейтенант Швець Ігор Сергійович повідомив, що позивач перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті, яка встановлена п.12.4 ПДР України, а вказане правопорушення зафіксоване на пристрій LTI 20/20 TruCAM cepійний номер ТC008448. Крім цього, докази правопорушення, а саме відеозапис фіксування перевищення швидкості, зафіксоване не в автоматичному режимі - відповідач відмовився пред`явити. ОСОБА_1 пояснив інспектору на місці, що не погоджується з правопорушенням, оскільки не перевищував встановленої правилами ПДР швидкості в населеному пункті, адже прилад в авто фіксував рух із швидкістю 50 км/год. В той же час, позивач пояснив інспектору, що його автомобіль рухався в потоці інших транспортних засобів, які рухалися у попутному та зустрічному напрямках, а також те, що вимірювальний прилад не був зафіксований для зйомки автоматично і зйомка проводилась з рук інспектора, у зв`язку з чим позивач має обґрунтовані підставі недовіряти технічному приладу вимірювання швидкості. Крім того, інспектор поліції не надав документи про повірку та сертифікацію вимірювача. Не зважаючи на заперечення позивача, в 10:27:08 годин за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відповідачем було винесено постанову серії ЕНА № 6053228 від 31.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп.

Під час судового засідання позивач та представник позивача позов підтримали повністю та просили суд задовольнити його, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову. Крім того, направила до суду відзив на позов. У відзиві зазначила, що доводи позивача є необґрунтованими, твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На підтвердження правомірності дій відповідача надано фото-фіксацію приладу TruCam з місця події (а.с.28-37).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що позивач є її сином з яким вона їхала як пасажир в автомобілі SKODA FABIA. Її син перебував за кермом автомобіля. Під час керування автомобілем позивач не перевищував дозволену швидкість. Під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не надали докази вчинення її сином правопорушення.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, свідка, дослідивши письмові докази, фотознімки та відеозапис з місця події, який надійшов разом з відзивом, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Відповідальність за ст.122 ч.1 КУпАП, окрім іншого, настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Судом встановлено, що 31.10.2025 року інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП Кіровоградської області лейтенантом поліції Швецем Ігорем Сергійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 6053228. Згідно вказаної постанови 31.10.2025 року о 10.27 год. ОСОБА_1 керуючи автомобiлем SKODA FABIA, Д/Н НОМЕР_1 , в населеному пункті с. Велика Виска, позначене дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», перевищив встановлене обмеження швидкості більше як на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 74 км/год, порушивши п.12.4 ПДР України та вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, а тому призначено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.9).

Відповідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В якості доказу правомірності винесення оскаржуваної постанови від відповідача разом з відзивом надано суду фотознімки лазерного вимірювача швидкості TruCam № ТС008448 із зображенням автомобіля SKODA FABIA, Д/Н НОМЕР_1 , який зафіксовано 31.10.2025 року на автомобільній дорозі АД М30 685 км, що згідно координат проходить через населений пункт с. Велика Виска, який рухався в межах цього населеного пункту зі швидкістю 74 км/год та відеозапис події.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності доводи сторін і надані представником відповідача докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність свого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зважаючи на наявність факту вчинення правопорушення, зафіксованого відповідно до вимог чинного законодавства. Доводи викладені позивачем у позовній заяві спростовуються зазначеними вище доказами та запереченнями викладеними у відзиві на позовну заяву, які детально викладені вище та які суд вважає обґрунтованими. За таких обставин, суд вважає, що позов необхідно залишити без задоволення.

Необхідно зауважити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть: бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом свого обов`язку щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, визначається тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ССПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, суд вважає, що позов необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ст.143 КАС України у зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову судові витрати, понесені позивачем, останньому не відшкодовуються та покладаються на нього.

Керуючись ст.ст.242-246 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлений 26 травня 2026 року.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області В.А.Орендовський