Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №405/2746/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №405/2746/26

Суддя: Юр'єва К. С.

Справа № 405/2746/26

провадження № 3/405/448/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Юр`єва К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №488323 від 16.04.2026, вбачається, що 16.04.2026 року, близько 16 год 30 хв., гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме словесно ображав та погрожував фізичною розправою, що могло завдати шкоди її психічному здоров`ю.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 08.05.2026, 18.05.2026, 27.05.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку SMS - повідомлення, причини неявки до суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

Враховуючи, що КУпАП не містить вимоги щодо обов`язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ч.3 ст.173-2 КУпАП, на підставі чого, суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, яка підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №488323 від 16.04.2026, яким підтверджується, що саме в АДРЕСА_2 , відбулось адміністративне правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;

-письмовою заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.04.2026, з яких убачається, що 16.04.2026 року, близько 16:30 год., її син громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем їх проживання за адресою: АДРЕСА_2 , влаштував сварку в ході якої словесно ображав її грубою нецензурною лайкою.

На її прохання припинити та заспокоїтись її син ОСОБА_1 відреагував неадекватно та агресивно, почав погрожувати фізичною розправою, розкидав речі, бив майно.

У зв`язку з вищевказаним вона злякавшись за своє життя та здоров`я, викликала наряд поліції;

-формою оцінки ризиків від 16.04.2026, у якій вказано кривдником ОСОБА_1 , а постраждалою особою ОСОБА_2 , яка вказала, шо ОСОБА_1 , зокрема: протягом останнього року застосовувався до кривдника терміновий заборонний припис; кривдник висловлював намір або намагався вчинити самогубство; кривдник має алкогольну залежність або зловживає алкогольними напоями; кривдник раніше вчиняв щодо постраждалої особи психологічне насильство; кривдник має фінансові проблеми; сім`я постраждалої особи перебуває під соціальним супроводом.

-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №659679 від 16.04.2026, який видано ОСОБА_1 про заборону в будь - який спосіб контактувати з постраждалою особою, тобто ОСОБА_2 ;

-копією постанови Подільського районного суду м. Кропивницького від 07.01.2026 відповідно до якої гр. ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП;

-довідкою «ІКС ІПНП» відповідно до якої гр. ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП та на нього накладено штраф в розмірі 1190 грн.

Оскільки адміністративна відповідальність за ч.3 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, в діях ОСОБА_1 є склад даного адміністративного правопорушення.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

При визначенні міри відповідальності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, береться до уваги, що основна мета адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 9 КУпАП, єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладанні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує його особу, що він не працює, раніше притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП, характер правопорушення, ступінь вини. Крім цього, в ході розгляду справи встановлено, що вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно постраждалої особи, тобто ОСОБА_2 має систематичний характер, раніше накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафу, за вчинення дій, які визначені диспозицією не принесли бажаного результату щодо його виховання в дусі додержання законів України, що судом визнається як обтяжуючою обставиною.

За вказаних обставин, суд вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу не сприятиме вихованню ОСОБА_1 та запобіганню вчинення повторних правопорушень, тому суд переконаний про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді громадських робіт, строком на 40 годин.

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, виконання постанови суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Крім цього, відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі по тексту - Закон) визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством (ч. 6 ст. 28 Закон).

Враховуючи, що вчинення адміністративного правопорушення, який охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 має систематичний характер, з метою виховання ОСОБА_1 , спрямовану на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, суд вбачає наявність підстав для направлення кривдника ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.33, 40-1, 173-2, 283-291 КпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 40 годин.

Копію постанови направити до Подільський районний відділ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Гоголя 86-а) - для виконання застосованого адміністративного стягнення.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на 3 (три) місяці.

Копію постанови направити до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради (м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 41/26) - для виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Катерина Сергіївна Юр`єва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua