Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №344/21162/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21162/25

Провадження № 1-кп/344/699/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференціїкримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , з вищоюосвітою, військовослужбовця,одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину,раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.

Так, старший солдат військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про наявність постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 липня 2025 року в справі № 344/11530/25, яка набрала законної сили 29 липня 2025 року, будучи 16 липня 2025 року з нею ознайомлений, знаючий про факт позбавлення його права керувати транспортними засобами строк на один рік, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», всупереч рішенню суду, 16 вересня 2025 року приблизно о 09 год. 00 хв. по вул. Федьковича, 91 в м. Івано-Франківськ керував транспортним засобом марки «Ford Focus» з номерний знаком НОМЕР_3 (іноземна реєстрація), при цьому порушив вимоги п.п. 2.1а, 15.10д Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, не оспорюючи кваліфікацію своїх дій підтвердив всі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення та суду пояснив, що у 20 числах вересня 2025 року він сів за кермо автомобіля «Форд», знаючи про те, що постановою суду його позбавлено водійського посвідчення. Так вчинив через терміновість. У вчиненому він щиро каявся та просив суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом змінено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу винного; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він є військовослужбовцем; учасник бойових дій; одружений; має на утриманні одну малолітню дитину; на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває,а також те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, - раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

Крім цього, в досудовій доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_6 зазначено середній рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, вважають, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обвинуваченого, який просив суворо не карати, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_6 слід призначити основне покарання у виді штрафу вмежах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 судом не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Речові докази:

-DVD-R диск з відеозаписами (постанова слідчого від 28 жовтня 2025 року),– зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію.

Головуючий-суддя ОСОБА_7