Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №211/1451/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №211/1451/26

Суддя: Грубник О. М.

Провадження № 2/211/3150/26

ЄУН 211/1451/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Грубника О.М., за участю секретаря судового засідання Масалаб А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У позовній заяві, яка надійшла до суду, позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, посилаючись на те, що 14 вересня 2024 року між сторонами зареєстровано шлюб. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що на теперішній час у позивача відсутні спільні інтереси з відповідачем, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Фактично шлюбні відносини вони припинили у лютому 2025 року, спільне господарство не ведуть. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам. Обставин, які б перешкоджали розірванню шлюбу саме в такий спосіб відсутні, спорів про поділ майна між сторонами на момент подачі позовної заяви немає.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, водночас надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, підтримала позовні вимоги в повному обсязі, позов просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , який про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, при цьому надіслав заяву на адресу суду, в якій просить розгляд справи проводити без його присутності, проти задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу він не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 вересня 2024 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 468. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1 .

На даний час шлюбні відносини між сторонами припинені.

Від шлюбу сторони дітей не мають.

Спору про майно, що перебуває у спільній власності подружжя на момент розгляду справи між сторонами немає.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Зі свідоцтва про укладення шлюбу видно, що при укладенні шлюбу позивачка змінила дівоче прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ». При цьому, відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. В свою чергу, враховуючи, що відповідачем не заявлено клопотання про відновлення дошлюбного прізвища, суд вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, набуте у шлюбі, - « ОСОБА_1 ».

На підставі ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), зареєстрований 14 вересня 2024 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 468 - розірвати.

Прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити - ОСОБА_1 .

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення суду.

Суддя О.М. Грубник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua