Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №740/2570/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2570/26

Провадження № 1-кп/740/344/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105030001086 від 25.12.2025, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області, є громадянином України, має повну середню освіту, неодружений, не працює, раніше не судимий у силу ст. 89 КК України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

установив:

ОСОБА_2 згідно з виконавчим листом № 754/1839/22, виданим Деснянським районним судом м. Києва від 05.07.2022, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 69449087 від 25.07.2022, зобов`язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 лютого 2022 року і продовжуючи до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_2 , достовірно знаючи про необхідність сплати присуджених Деснянським районним судом м. Києва аліментів, починаючи з 01.10.2025 по 31.03.2026 року, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи умисел, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, тривалий час злісно ухиляється від сплати аліментів на користь потерпілої ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , а саме:

- мав змогу заробляти гроші і сплачувати аліменти у період часу з 01.10.2025 по 31.03.2026, оскільки у вказаний період він на тривалому лікуванні не перебував, тобто не існувало жодних обставин, які свідчили б про поважність причин чи вимушеність несплати;

- починаючи з 01.10.2025 по 31.03.2026 без поважних причин офіційно не працював і не вживав заходів для офіційного працевлаштування, не звертався у місцевий центр зайнятості з приводу постановки на облік, де станом на 13.04.2026 року налічувалося 92 вільних робочих місць та посад по м. Ніжин та Ніжинському району, маючи тимчасовий заробіток умисно ухилявся від сплати аліментів, не повідомляв державного виконавця та приховував фактичні доходи, не надавав будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини, у результаті чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів у сумі 19 293,00 грн.

Указаними діями ОСОБА_2 учинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, а саме злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Органом досудового розслідування правильно встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Оцінивши встановлені у справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, а саме злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд відповідно до вимог ст. 65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , не встановлено.

Також при призначенні покарання суд ураховує відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він має повну середню освіту, неодружений, не працює, хоча працездатного віку, раніше не судимий у силу ст. 89 КК України, має місце реєстрації та постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.

У заяві, доданій до обвинувального акта, обвинувачений просив призначити покарання у виді громадських робіт.

У матеріалах кримінального провадження відсутні жодні відомості щодо неможливості призначення обвинуваченому такого виду покарання, як громадські роботи, з урахуванням положень ч. 3 ст. 56 КК України, а також санкції ч. 1 ст. 164 КК України.

За сукупністю вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 164 КК України в межах, установлених у санкції вказаної частини статті КК України, а саме у виді громадських робіт.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і відповідного клопотання не надходило до суду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.

Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 302, 369- 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк сто (100) годин.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1