Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №590/547/25 — Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/547/25

Провадження № 1-кп/590/51/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 Ямпільський районний суд

Сумської області

У складі головуючого судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 /всі учасники в режимі ВКЗ/

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 62024170040000632 від 26.07.2024 щодо обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дружба Ямпільського району Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, з повною середньою освітою, військовослужбовця, в/ч № НОМЕР_1 , солдата, оператора БПЛА, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України (по стройовій частині) від 25.10.2023 за №59 о/с рекрута ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця 1 відділення 3 взводу оперативного призначення 9 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.03.2024 за № 316-ОС лейтенанта ОСОБА_7 призначено на посаду начальника відділення кінологічного забезпечення та протимінної діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ).

27.04.2024 приблизно о 22 годині 50 хвилин військовослужбовець НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 та громадянка ОСОБА_8 , рухаючись на автомобілі КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_4 , в м. Дружба Шосткинського району Сумської області, повернувши з вулиці Комінтерної на вулицю Михайлівську на відстані приблизно 10 м від перехрестя помітили двох громадян: військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які рухались пішки по проїжджій частині. ОСОБА_7 зупинив автомобіль КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_4 , та зробив зауваження громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з приводу порушення комендантської години.

Підійшовши до автомобілю КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_7 декілька ударів рукою, стиснутою в кулак, в ділянку голови зліва.

Далі ОСОБА_7 вийшов з автомобілю та між ним і ОСОБА_5 продовжився конфлікт. По завершенню конфлікту ОСОБА_7 попросив у ОСОБА_5 та ОСОБА_9 документи, які посвідчують особу, та почав переглядати їх біля лівої фари передньої частини автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_4 .

У цей час ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, продовжуючи свій кримінальний протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання відповідних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень потерпілому, повторно наніс ОСОБА_7 удар рукою, стиснутою в кулак, в ділянку правої частини голови, від чого ОСОБА_7 впав на дорогу. Не зупинившись на вчиненому, ОСОБА_5 , перебуваючи в положенні зверху над тілом ОСОБА_7 , наніс декілька ударів кулаком руки в ділянку голови потерпілого.

Від нанесених ОСОБА_5 ударів ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової та лицевої травми – забою головного мозку важкого ступеню (вогнища тім`яної частки справа, обох лобних часток, лівої скроневої частки), епідуральної гематоми зліва, перелому лівої скроневої кістки, множинних переломів кісток лицевого черепу, забійної рани потиличної ділянки зліва, підшкірної гематоми обличчя, що відповідно до висновку судово-медичного експерта від 08.11.2024 за № 1373 відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, не заперечував правильності кваліфікації його дій, та надав суду показання, які за змістом відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Зокрема, ОСОБА_5 пояснив, що у двадцятих числах квітня 2024 року, близько 23:00 год., він разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 йшов по проїжджій частині вулиці в м. Дружба. В цей час біля них зупинився автомобіль чорного кольору під керуванням раніше невідомого йому ОСОБА_7 , який зробив їм зауваження щодо порушення комендантської години.

Оскільки потерпілий був у цивільному одязі та, на переконання обвинуваченого, не мав повноважень на перевірку документів, між ними виник словесний конфлікт. Будучи обуреним грубою формою спілкування потерпілого, ОСОБА_5 підійшов до автомобіля та через відчинене автомобільне вікно з боку водія наніс ОСОБА_7 один удар кулаком лівої руки в область голови /при цьому зазначив, що наносив декілька ударів, проте в зв`язку з тим, що потерпілий ухилявся, в область голови прийшовся лише один удар/. Після того, як потерпілий вийшов з машини, конфлікт продовжився у формі обопільної бійки. Коли ОСОБА_7 нагнувся біля фари автомобіля, щоб переглянути документи обвинуваченого, які випали під час штовханини, ОСОБА_5 , за його словами, відчуваючи загрозу, наніс потерпілому сильний удар кулаком правої руки в область голови, від якого останній впав на землю. Надалі, перебуваючи зверху над потерпілим, наніс йому ще два удари кулаком у голову, після яких ОСОБА_7 втратив свідомість. Дослівно - від чого останній «відключився», «був при свідомості, щось говорив скрізь сон», очі у потерпілого були закриті.

Обвинувачений зазначив, що намагався надати потерпілому першу допомогу (фіксував голову та ноги, перевернув на бік) до приїзду швидкої допомоги. У вчиненому щиро кається, підтвердив, що хоча і не мав прямого умислу на заподіяння саме тяжких тілесних ушкоджень, проте усвідомлював характер своїх дій та міг передбачити їх настання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 грн. обвинувачений визнав частково, а саме в сумі 50 000 грн., зазначивши, що заявлений розмір відшкодування, на його думку, є надмірним та завищеним. При цьому обвинувачений звернути увагу суду на ту обставину, що його мати проживає у м. Хутір-Михайлівський, яке є територією під постійними ворожими обстрілами, та потребує його постійної фінансової допомоги. На момент судового розгляду обвинуваченим частково відшкодовано шкоду потерпілому в розмірі 15 050,00 грн. Просив суворо не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Визнавши на підставі частини 3 статті 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена та його дії суд кваліфікує за ст.121 ч.1 КК України – як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання суд виходить із засад ст. 50 та ст. 65 КК України.

Суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання, враховує і вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також дані про особу винного. Судом встановлено, що ОСОБА_5 є осудним, до кримінальної відповідальності притягається вперше, є особою молодого віку (2004 року народження), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем служби. Окремо суд зважає на той факт, що обвинувачений є діючим військовослужбовцем, який виявив високу громадянську свідомість і добровільно долучився до захисту Батьківщини, уклавши у 2023 році контракт на проходження військової служби, під час виконання якої отримав поранення. Крім того, суд враховує і позиції сторін кримінального провадження, висловлені під час судового розгляду.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає ті обставини, що він визнав свою провину, щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, частково відшкодував моральну шкоду. Обставин, що обтяжують покарання – судом не встановлено.

Так, ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та надав докладні, послідовні показання щодо відомих йому обставин події. Поведінка обвинуваченого під час судового розгляду, його щирий осуд власних дій та беззастережне визнання їх протиправного характеру свідчать про критичну оцінку вчиненого, справжнє каяття та готовність нести передбачену законом відповідальність. На підтвердження реального прагнення ліквідувати негативні наслідки свого вчинку, обвинуваченим було частково відшкодовано завдану потерпілому шкоду в розмірі 15 050,00 грн., що підтверджується належним доказом — платіжною інструкцією № Р24А5901654327D0971.

Суд також бере до уваги позицію сторони обвинувачення. Зокрема, прокурор під час судового засідання окремо відзначив та підтвердив факт добровільної та активної допомоги ОСОБА_5 слідству, яка безпосередньо сприяла встановленню об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні. Поєднання зазначених обставин суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки особи обвинуваченого та свідчить про його високий потенціал до виправлення.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_7 — адвокат ОСОБА_4 висловив узгоджену позицію свого довірителя, який просив суд не застосовувати до обвинуваченого покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі. Сторона потерпілого вважає що таке покарання буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Отже, ураховуючи позицію потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні, повне визнання вини обвинуваченим та його критичне ставлення до вчиненого, часткове відшкодування завданої шкоди, а також офіційно підтверджений прокурором факт добровільної та активної допомоги слідству у встановленні об`єктивної істини, суд доходить переконливого висновку про наявність кількох обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та вважає за можливе перевиховання та виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства. За таких обставин суд повністю погоджується з позицією прокурора щодо можливості призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, із подальшою його заміною на підставі ч. 1 ст. 58 КК України на службове обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків із суми грошового забезпечення.

На думку суду, таке покарання являється справедливим, буде максимально сприяти досягненню мети покарання, яка полягає у виправленні засудженого, його вихованні, соціальній реабілітації та попередженні вчинення ним нових злочинів.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом

Потерпілим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні пред`явлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 300 000,00 грн, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У судовому засіданні цей позов було повністю підтримано представником потерпілого — адвокатом ОСОБА_4 , який просив його задовольнити із врахуванням та відповідним зменшенням стягуваної суми на розмір добровільно відшкодованих обвинуваченим коштів у сумі 15 050,00 грн.

Вирішуючи вказаний цивільний позов, суд виходить із того, що відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд, керуючись вимогами ст. 23, ст. 1167 ЦК України, враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, глибину та тривалість фізичних і душевних страждань потерпілого.

Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 , згідно з висновком судово-медичного експерта від 08.11.2024 за № 1373, було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Характер травм є надзвичайно складним та включає: закриту черепно-мозкову та лицеву травму із забоєм головного мозку важкого ступеню (вогнища у тім`яній, обох лобних та лівій скроневій частках); епідуральну гематому зліва та перелом лівої скроневої кістки; множинні переломи кісток лицевого черепу, що свідчить про значну силу та локалізацію нанесених ударів у життєво важливий орган — голову.

Такі ушкодження неминуче потягли за собою інтенсивний фізичний біль, тривалий стан безпорадності (втрату свідомості на місці події), необхідність складного медичного втручання та тривалий період реабілітації, що підтверджується долученими до матеріалів справи медичними документами. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілий зазнав докорінної зміни звичного способу життя, порушення нормальних життєвих зв`язків та значних психологічних страждань.

Водночас, оцінюючи заявлений розмір позову в сумі 300 000,00 грн, суд, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне задовольнити його частково. Враховуючи характер і обсяг страждань потерпілого, виключну тяжкість отриманих травм, а також майновий стан обвинуваченого, суд дійшов висновку, що сума у 220 000,00 (двісті двадцять тисяч) гривень є цілком справедливою, співмірною та достатньою компенсацією, яка відповідає глибині заподіяної моральної шкоди.

Поряд із цим, визначаючи остаточну суму стягнення, суд бере до уваги клопотання представника потерпілого — адвоката ОСОБА_4 та враховує факт часткового добровільного погашення шкоди обвинуваченим ОСОБА_5 у розмірі 15 050,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах провадження платіжною інструкцією.

Таким чином, з урахуванням раніше добровільно сплачених коштів, стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає залишок суми у розмірі 204950 грн. (двісті чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок), а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Враховуючи відсутність клопотання про застосування запобіжного заходу, а також відсутність відомостей про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 368, 370,374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання з урахуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 58 КК України призначене ОСОБА_5 покарання у виді двох років позбавлення волі замінити на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовця терміном 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 20% із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дати проголошення вироку 27.05.2026.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування 300 000 грн. моральної шкоди завданої, йому внаслідок скоєння злочину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 204950 грн. (двісті чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок), а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Ямпільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження

Суддя ОСОБА_1