Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №510/1578/24 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1578/24

Провадження 2/510/914/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі – Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02.02.2024 року вона домовилась із відповідачем про купівлю квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим був укладений договір купівлі – продажу, який не було посвідчено у нотаріальному порядку.

Сторони домовились про усі суттєві умови договору, відбулось повне виконання договору, однак відповідач ухиляється від посвідчення укладеного договору купівлі – продажу у нотаріальному поряду.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилась, представник позивачки адвокат Златі Н.С. направила до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій також просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 на підставі права власності належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності у відповідача на нерухоме майно виникло на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 17.03.2014 р. № 510/256/14-ц.

02.02.2024 р. ОСОБА_1 домовилась із відповідачем про купівлю квартири АДРЕСА_1 . В той же день було укладено відповідний письмовий договір купівлі – продажу, який не було посвідчено у нотаріальному порядку, однак сторони домовилися про усі суттєві умови договору, крім того, відбулось повне виконання договору, а саме відповідач передав позивачці нерухоме майно та інші документи, що стосуються квартири, що підтверджується відповідним актом приймання-передання від 02.02.2024 р., а позивачка передала відповідачу обумовлену суму коштів. Також сторони домовились, що пізніше оформлять договір купівлі – продажу у нотаріальному порядку.

Через деякий час позивачка намагалась домовитись із відповідачем про зустріч з метою нотаріального посвідчення вищевказаного договору, однак відповідач відмовився від зустрічі, мотивуючи тим, що не має можливості та часу.

З огляду на наведене позивачка вважає, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу від 02.02.2024 р.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду докази в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі – продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом з тим, між сторонами була досягнута взаємозгода відносно всіх істотних умов договору, оскільки позивачка передала відповідачу обумовлену суму коштів, а продавці передали позивачу нерухоме майно в натурі та документи на нього.

Згідно норм ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договору купівлі – продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах, крім того відбулось повне виконання договору, а саме відповідач передав позивачці нерухоме майно та документи на нього, що підтверджується актом прийому-передання за договором купівлі-продажу від 02.02.2024 р., а остання, у свою чергу, передала відповідачу обумовлену суму коштів, позивачка прийняла нерухоме майно, фактично вступила у володіння цим майном.

Відповідач жодного разу не висував вимоги щодо повернення об`єкту нерухомості, не заперечував проти визнання права власності за позивачкою, про що свідчить заява, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, вбачається, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачкою, судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

З врахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 220, 328, 657 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Договір купівлі-продажу від 02.02.2024 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - визнати дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ренійським РС ГУМВС України в Одеській області від 15.10.2015 року, РНОКПП: НОМЕР_2 ) право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін