Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №496/1017/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1017/26

Провадження № 2/496/2264/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Шаньшиної М.В.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 21000 грн., щомісяця, на утримання 3-х неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свій позов позивач мотивувала тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Біляївського районного суду Одеської області. Від даного шлюбу у сторін народилось троє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач є багатодітною матір`ю, а тому на даний час не працює. Відповідач офіційно працює начальником комерційного відділу ТОВ «ОДРІ», має офіційну заробітку плату. Крім того, відповідач має дохід від підприємницької діяльності, яку не зареєстрував в податковій службі, ні в органах влади. Тому на думку позивача, розмір аліментів у твердій грошовій сумі може бути визначеним у розмірі 21000 грн., у зв`язку з чим, позивач вернулась до суду з вказаним позовом.

Від відповідача надійшов відзив та заперечення на письмові пояснення, відповідно до яких відповідач просив розглянути справу у його відсутність, та зазначив, що позов визнає частково, та просив стягувати з нього аліменти у розмірі 12000 грн., з наступних підстав, а саме він не заперечує, щодо обов`язку утримання дітей. Разом з тим, заявлений позивачем розмір аліментів у сумі 21000 грн. є завищеним та таким, що не відповідає його матеріальному становищу. Середньомісячний дохід відповідача складає близько 18000 грн. Крім того, відповідач зазначає, що здійснює регулярне матеріальне забезпечення дітей, а саме: систематично купляє продукти харчування, купує одяг та інші необхідні речі, здійснює оплату житлово – комунальних послуг, несе витрати пов`язані з відвідуванням дітьми дитячого садка, школи та їх дозвілля. Вказані витрати мають постійний характер. Також відповідач зазначає, що посилання позивача на той факт, що в нього наявні додаткові доходи, відповідач заперечує проти вказаних тверджень, посилаючись на той факт, що підприємницька діяльність відповідачем припинена 18.08.2025 року, а тому він не отримує додатковий дохід. Крім того, щодо доводів, що він має додаткових дохід від здачі квартири, відповідач зазначає, що квартира оформлена на позивача, розподіл майна не здійснювався, а будь – які юридично оформлені домовленості щодо її передачі у мою власність відсутні. Фактичний дохід від здачі квартири отримує позивач і він не має можливості розпоряджатися цими коштами. Відповідач зазначає, що він вже виконує свої обов`язок щодо утримання дітей добровільно, а визначення аліментів у заявленому розмірі призведе до надмірного фінансового навантаження та не відповідатиме принципу співмірності.

Від позивача також надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, також позивачем було надано до суду письмові пояснення на відзив відповідача, відповідно до яких позивач зазначила, що до розірвання шлюбу, вона працювала менеджером з продажу у відповідача, тому їй достеменно відомо, що він здійснює підприємницьку діяльність, пов`язану з виробництвом та продажом трібостатичних напилювачів та їх комплектуючих. Вона як менеджер, спілкувалась з клієнтами. Що стосується квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку вони здають багато років, вона займається розрахунками, але по домовленості, ця квартира після поділу майна залишиться відповідачу, тому він матиме ще додаткових дохід. Тому просила задовольнити позовну заяву та прийняти до уваги не тільки офіційний дохід, а і фактичний рівень доходів відповідача.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 зареєстрований 16.03.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №54.

Вказаний шлюб було розірвано, на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19.11.2025 року. Вказане рішення набрало законної сили 19.12.2025 року.

У вказаному шлюбі у сторін народилось троє дітей:

-ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 зареєстрований 12.10.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №775.

-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 зареєстрованого 08.08.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №635;

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 зареєстрованого 06.06.2020 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №255.

Згідно з довідкою від 23.01.2026 року за №134 виданої Виконавчим комітетом Біляївської міської ради Одеського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , в тому що вона має трьох дітей, які зі слів матері проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні. Діти: донька ОСОБА_5 , 2013 року народження, син ОСОБА_4 , 2015 року народження, донька ОСОБА_3 , 2020 року народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, суд вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що факт батьківства відповідача щодо трьох дітей є безспірним, як і факт проживання дітей разом з позивачем. Незважаючи на твердження відповідача про добровільну матеріальну допомогу, потреба дітей в регулярному та достатньому утриманні обумовлює необхідність судового вирішення питання про стягнення аліментів.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 184 Сімейного Кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При аналізі позовних вимог, суд звертає увагу, що позивач обґрунтовує заявлений розмір аліментів (21000 гривень) тим, що є обставини, які об`єктивно унеможливлюють її працевлаштування на даний час. Вона є матір`ю трьох дітей, яких вона виховує та доглядає самостійно.

Однак, у суду відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували матеріальне становище відповідача, що дозволило б йому сплачувати таку значну суму. Заяви позивач про те, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність та отримує дохід значно вище, ніж зазначено відповідачем, позивачем не доведено.

Також суд зазначає, що з наданих позивачем скріншотів, а також документів, які наявні на флеш носії, неможливо достеменно встановити наявність у відповідача додаткових доходів та їх розмір.

Відповідно до приписів ЦПК України, суд не може ухвалювати рішення на підставі таких недоведених тверджень.

Так відповідачем було надано до суду копію довідки про доходи від 03.04.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 працює у ТОВ «Фірма «Одрі» начальником відділу збуту відповідно до якої, за березень 2026 року, відповідач отримав 17477,70 грн. заробітної плати.

Крім того, відповідачем було надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 18.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_2 припинив свою підприємницьку діяльність.

За таких обставин, суд не має підстав для задоволення позову в повному обсязі, оскільки заявлені вимоги не підтверджені належними доказами платоспроможності відповідача.

Також суд вважає, що сума аліментів визнана відповідачем у розмірі 12000 грн. буде достатньою для забезпечення потреб дітей, але не стане надмірним тягарем для відповідача, враховуючи його реальний дохід.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованим та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 гривень щомісячно на утримання кожної дитини. Ця сума є компромісною та забезпечує принцип розумності та достатності. Загальна сума аліментних зобов`язань відповідача складатиме 12000 гривень на місяць, що становить близько 66% від його заявленого місячного доходу. Це відповідає нормам Сімейного кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», який встановлює обмеження щодо розміру відрахувань із заробітної плати до 70% у справах про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Також суд не може прийняти як доказ, надані відповідачем квитанції, бо з них не можливо встановити куди саме та за що сплачувались кошти, на який рахунок, а отже не можливо встановити, що кошти за вказаними платежами є саме аліментами на утримання дітей.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору. У зв`язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Згідно з ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Керуючись ст.ст. 180-184 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 02.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 02.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 02.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення в частині стягнення платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Шаньшина