Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №464/2311/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2311/26

пр.№ 2/464/2123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої – судді - БЕСПАЛЬОК О.А.

з участю секретаря судових засідань – БРИНОШ А.Я.

представника позивача – БЕШОТИ Х.М.

представника відповідача – БРИКОВСЬКОЇ Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів,

в с т а н о в и в :

Головного управління Пенсійного фонду україни у Львівській області звнернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії у розмірі 152407 грн. 24 коп.

В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що пенсійне забезпечення громадян здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших чинних нормативно – правових актів. ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України у Львівській області як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок загального захворювання, одержувач пенсії по інвалідності з 10 травня 2023 року. Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №368492, виданої міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 з 10 травня 2023 року по 31 травня 2025 року визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання. Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААД №0053602, виданої міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 ОСОБА_2 повторно визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання з 10 грудня 2024 року безтерміново. 11 серпня 2025 року до пенсійного фонду надійшло рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України» про те, що ОСОБА_2 з 10 травня 2023 року не визнано особою з інвалідністю. На підставі вказаного рішення виплату пенсій ОСОБА_2 припинено з 01 серпня 2025 року, визначено суму для повернення коштів, як надмірно виплачених, у зв`язку з безпідставним набуттям цих коштів в розмірі 152407 грн. 24 коп. з 10 травня 2023 року по 31 липня 2025 року. Незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконання державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян. Невизнання відповідача особою з інвалідністю з 10 травня 2023 року на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України» є обставиною, яка впливає на пенсійне забезпечення та призвела до виникнення переплати пенсійної виплати. З метою добровільного повернення надмірно виплачених коштів ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням скеровувались листи – повідомлення про розмір переплати пенсії №1300-5307-8/106888 від 15 серпня 2025 року, за №1300-0304-8/16961 від 04 лютого 2026 року. Однак, кошти відповідачем у добровільному порядку не повернуто. Кошти підлягають поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави. Просять позов задоволити та стягнути з відповідача 152407 грн. 24 коп. надмірно виплаченої пенсії.

Представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Бешота Х.М. в судовому засіданні позов підтримала, дала пояснення, аналогічні його мотивам. Просила такий задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про таке належно та вчасно, про причини неявки суд не повідомив, однак скористався своїм правом на подання відзиву на позов через свого представника.

Представник відповідача Бриковська Д.О. в судовому засіданні позов заперечила, з мотивів викладених у відзиві. Просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 08 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до озгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до судового розгляду на 30 квітня 2026 року.

30 квітня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12 травня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідача та відсутністю у суду інформації щодо його належного повідомлення (не повернувся конверт чи розписка).

12 травня 2026 року в судовому засіданні продовжено перерву до 27 травня 2026 року, у зв`язку з наявним клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи та надання часу на підготовку відзиву на позов.

Заслухавши представників сторін, вивчивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до положень статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (частина перша статті 4 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (втому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (стаття 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2025 року №22-1 (далі за текстом Порядок №22-1).

У розділі ІІ Порядку №22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п.2.2. до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж; індивідуальні відомості про застраховану особу, додані органом, що призначає пенсію; відомості про місце проживання особи.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (абзац 2 п.2.2. Порядку №22-1).

На підтвердження виплати пенсії позивачем долучено до матеріалів справи копії виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №368492, виданої міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 у відповідності до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10 травня 2023 року по 31 травня 2025 року визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання. Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААД №0053602, виданої міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 ОСОБА_2 повторно визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання з 10 грудня 2024 року безтерміново.

З 10 травня 2023 року по 31 липня 2025 року ОСОБА_2 виплачено пенсію у розмірі 152407 грн. 24 коп., про що свідчить протокол за період з 01 лютого 2022 року по 21 липня 2025 року №ОР134650026249, що міститься в матеріалах справи.

11 серпня 2025 року до пенсійного фонду надійшло рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України» про те, що ОСОБА_2 з 10 травня 2023 року не визнано особою з інвалідністю, що підтверджується Актом №834 від 06 серпня 2025 року. Виплата пенсії ОСОБА_2 припинено з 01 серпня 2025 року.

В порядку досудового врегулювання спору Управлінням пенсійного фонду скеровувало відповідачу ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням листи – повідомлення про розмір переплати пенсії №1300-5307-8/106888 від 15 серпня 2025 року, за №1300-0304-8/16961 від 04 лютого 2026 року. Однак, кошти відповідачем у добровільному порядку не повернуто.

Відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.

Частиною третьою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17 (провадження №61-33727сво18).

Такі ж висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що зобов`язання з повернення надміру виплачених пенсій виникають лише при наявності однієї з трьох умов, а саме: рахункової помилки з боку платника пенсії, недобросовісності з боку набувача, подання страхувальником недостовірних даних.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року №374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду №25-3 від 25 листопада 2014 року).

Зі змісту пункту 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію по інвалідності IIІ групи з 10 травня 2023 року, яка була призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2023 року терміном по 31 травня 2025 року, на підставі виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №368492 від 11 травня 2023 року, виданої міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 Львівського обласного центру Медико соціальної експертизи. У подальшому пенсія поновлювалася на підставі виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААД №005360 від 10 грудня 2024 року, виданої міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 Львівського обласного центру Медико соціальної експертизи, нарахування та виплату пенсії відповідачу поновлено.

Отже, з урахуванням підстав та змісту позову позивач не навів належних та допустимих доказів щодо подання ОСОБА_2 свідомо фальшивих документів, документів із неправильними відомостями або приховання достовірних даних про свій стан здоров`я та інші обставини, що впливають на встановлення права особи з інвалідністю на пенсію по інвалідності. Незгода експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з висновком медико-соціальної експертної комісії, викладеним в Акті №834 від 06 серпня 2025 року є різною оцінкою медичних показників стану здоров`я ОСОБА_2 різними державними експертними установами, що не доводить недобросовісності дій з його сторони при зверненні до позивача для призначенням йому пенсії по інвалідності.

Позивач (платник грошових коштів) не довів недобросовісності у діях відповідача (набувача пенсії), а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення надмірно отриманих коштів у вигляді нарахованої та виплаченої пенсії за період з 10 травня 2023 року по 31 липня 2025 року.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст.141 ЦПК України. у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір, понесений позивачем у розмірі 3328 грн. підлягає залишенню за позивачем.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 травня 2026 року.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК