Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №447/331/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/694/26

Справа №447/331/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

26.05.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

секретаря судових засідань Пастернак О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

за участю представника позивачки – ОСОБА_3

позивачки – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін.

Позивачка звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 20 000 грн, щомісячно, по 10 000 грн на кожну дитину (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), починаючи стягнення з моменту подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.04.2007 у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції між сторонами зареєстровано шлюб, під час перебування в якому у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 03.10.2024 шлюб між сторонами розірвано. Позивачка вказала, що з моменту набрання рішенням законної сили і до дня звернення з позовом до суду відповідач не виконує обов`язку щодо утримання спільних дітей. При цьому позивачка зазначила, що вживала заходи для досудового, добровільного врегулювання питання матеріального забезпечення дітей, однак відповідач ухилився від досягнення домовленості. Упродовж тривалого часу відповідач займав керівні посади в державних установах, що свідчить про стабільне працевлаштування та наявність постійного доходу. Після розірвання шлюбу діти проживають разом з матір`ю і повністю перебувають на її утриманні. Відповідач не бере участі у вихованні, навчанні, додатковій освіті, забезпеченні, організації побуту, лікуванні та оздоровленні дітей.

В обґрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що ОСОБА_5 є ліцеїстом КЗ ЛОР «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут», навчається та проживає у м. Львові, доїжджає щотижня з місця проживання (с. Дроговиж, Стрийський район, Львівська область) до місця навчання (м. Львів, Львівська область), потребує додаткового харчування, елементів військового одягу, підручників та інвентарю на суму 5 000 грн на місяць. Окрім того, ОСОБА_5 відвідує гуртки волейболу та кібербоксингу в ліцеї, додатково потребує інвентар, одяг, внески за участь в змаганнях, застрахований від нещасних випадків в страховій компанії «ТАС» (6 000 грн на рік). ОСОБА_5 у квітні 2025 року встановлено діагноз бронхіальна астма, алергічний дерматит та риніт, що потребує щоденного безперервного лікування вартістю 3 000 грн на місяць.

Також позивчака зазначає, що ОСОБА_6 є учнем 5 класу Миколаївської загальноосвітньої школи №1, навчається у Миколаївській дитячій школі мистецтв по класу саксофону, що потребує щомісячної оплати у розмірі 210 грн, для навчання і навиків було придбано музичний інструмент вартістю 20 000 грн. ОСОБА_6 відвідує секції дзюдо, плавання, пласт (450 грн на місяць) і потребує інвентарю, спецодягу, сплати за участь у змаганнях. Влітку перебував у літньому пластовому таборі в с. Стрілках, де вартість становить до 10 000 грн за 10 днів. ОСОБА_6 застрахований у страховій компанії «Метлайф» від нещасних випадків по накопичувальній системі до досягнення 25 років, щомісячний платіж становить 2 000 грн. Крім того, оздоровлення і відпочинок дітей влітку на морі становить 19 700 грн, придбаний телефон вартістю 6 000 грн. Цьогоріч ОСОБА_6 отримав травму голови та ока, що потребує щоквартального перебування в обласній лікарні для профілактики вправ та підтримки зору.

Зазначила, що відповідач перераховував старшому синові 5 000 грн щомісяця за період з осені 2024 року до грудня 2025 року, однак такі грошові кошти недостатні та неспівмірні з тими витратами, які реально потрібні для утримання дітей, оскільки щороку потреби дітей збільшуються, зокрема: шкільні приладдя, навчальні зошити, здорове харчування, одяг, терапевтичні процедури, поїзд до місць навчання та додаткової освіти тощо. Особливу увагу заслуговує потреба дітей в інформаційно-телекомунікаційних засобах для комунікації та навчання, зокрема, потреба в комп`ютері, телефонах тощо.

Враховуючи вищенаведене, просить суд задовольнити позов.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

На адресу суду 09.03.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить позов задовольнити частково в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, що станом на 2026 рік становить 1756 грн. на кожну дитину. В обґрунтування зазначає, що визначений позивачкою розмір аліментів є необгрунтованим, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження у відповідача доходів, які б дозволяли сплачувати аліменти у зазначеному розмірі. З 07.02.2025 відповідач займає посаду водія автотранспортних засобів, при цьому проживає з батьком – особою з інвалідністю другої групи, якого доглядає. Крім того, позивач не володіє нерухомим майном, за рахунок якого можна було б сплатити аліменти. При цьому, відвідування дітьми гуртків волейболу, кікбоксингу, англійської мови, дитячої школи мистецтв, хвороби є додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами.

Через систему «Електронний суд» 16.03.2026 від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що безпідставними є твердження відповідача про те, що витрати, наведені позивачкою, є додатковими, оскільки витрати на харчування, одяг, засоби гігієни, навчання, розвиток, медичне забезпечення та інші потреби дітей є звичайними та необхідними витратами на їх утримання, що виникають щоденно. Позивачці відомо, що відповідач здійснює діяльність, пов`язану з перевезеннями, та регулярно перетинає державний кордон України на вантажному транспортному засобі, крім того, відповідач провадить й іншу підприємницьку діяльність без оформлення відомостей про свою особу, що свідчить про отримання доходів, які не відображені у поданих ним відомостях. Відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №380/1135/25 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №380/128/26 ОСОБА_2 належить виплата грошового забезпечення, а також пенсія за вислугу років в ДУ «Центр пробації» та ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1». Крім того, батько відповідача, ОСОБА_7 , не потребує фінансового забезпечення від своїх дітей, адже останній є пенсіонером МВС та отримує пенсію за вислугу років, призначену у розмірі 90% грошового забезпечення. Таким чином, доводи відповідача спрямовані на зменшення або уникнення обов`язку щодо належного утримання власних дітей.

Через систему «Електронний суд» 16.03.2026 від представника позивачки надійшла заява про забезпечення доказів, в якій просить витребувати в уповноваженого органу адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію стосовно загальної кількості перетинів державного кордону України ОСОБА_2 за період з 01.06.2025 по 03.02.2026 та витребувати в державної установи «Центр пробації» інформацію про нарахування на ім`я ОСОБА_2 грошових сум, нарахованих на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №380/1135/25.

Через систему «Електронний суд» 19.03.2026 від представника позивачки надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 19.03.2026 задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

На адресу суду 29.04.2026 від ДУ «Центр пробації» Міністерства юстиції України, надійшли довідки на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі № 380/1135/25, довідки про перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на виконання судового рішення у справі № 380/1135/25.

У судовому засіданні представник позивачки та позивачка позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, стягуючи з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 20 000 грн щомісяця (по 10 000 грн на кожну дитину). Зазначила, що після звернення з позовом до суду відповідач не надає жодних коштів на утримання дітей, на даний час позивачка офіційно працевлаштована та отримує заробітню плату в розмірі 40 000 грн. Просила врахувати, що за офіційними даними, зокрема з сайту work.ua, зарплата водія –далекобійника складає близько від 70 000 грн. до 120 000 грн. на місяць. Зазначила, що старший син навчається у м. Львові в ліцеї, перебуває на неповному державному забезпеченні, позивачка несе витрати на сина, пов`язані з харчуванням, одягом, доїздом до місця навчання та лікуванням у зв`язку з наявним в нього діагнозом бронхіальна астма.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, що становить 1 756 грн. Зазначив, що у власності відповідача не перебуває рухоме та/або нерухоме майно, ДУ «Центр пробації» не виплатила йому жодних коштів при звільненні, а на його утриманні перебуває непрацездатний батько, по догляду за яким він несе додаткові витрати. Просив врахувати, що заявлені позивачкою витрати на купівлі ноутбуку є додатковими витратами на дитину, стягнення яких не є предметом спору у цій справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.01.2010, народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.01.2025, народився ОСОБА_6 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2026/001258590 від 26.01.2026, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2026/001258591 від 26.01.2026, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2024/011017517 від 12.09.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 06.02.2025, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до копії довідки №01-16/227 від 19.01.2026, ОСОБА_5 навчається в третьому навчальному взводі третьої навчальної роти КЗ ЛОР «Львівський ліцей посиленої військово-фізичної підготовки імені Героїв Крут» в 10-Б класі, знаходиться на неповному державному забезпеченні.

Відповідно до копії довідки № 07/04 від 14.01.2026, виданої директором Миколаївської дитячої школи мистецтв, ОСОБА_6 навчається у четвертому класі Миколаївської дитячої школи мистецтв на відділі духових та ударних інструментів по класу саксофон. Щомісячна оплата за навчання становить 210 грн.

Відповідно до копії довідки від 01.01.2026, ОСОБА_6 навчається у Центрі розвитку дитини «Совеня», де вартість навчання за місяць становить 1 620 грн. (у 2025-2026 роках).

Як вбачається з витягу з медичної картки стаціонарного хворого №9905, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні клініці КНП ЛОР «КЦДМ» лікарні «Охматдит» з 24.11.2025 по 25.11.2025 з діагнозом: струс головного мозку ІІ ступеня, забій правої скроневої дуги і орбіти ока, тупа травма правого очного яблука, міопія слабкого ступеня обох очей.

Відповідно до копії виписки з картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_6 встановлено основний діагноз: Н52.1 – міопія.

Згідно з копією консультативного висновку від 18.08.2025, ОСОБА_9 встановлено діагноз: бронхіальна астма (контрольована), алергічний риніт, ремісія.

Відповідно до копій медичних висновків від 05.05.2025, 02.10.2025, виданих КНП ЛОР «Клінічний центр дитячої медицини», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз J45.9 астма, неуточнена, алергічний риніт, в анамнезі атопічний дерматит, алергічний ринокон`юктивіт.

Згідно з випискою з банківської картки № НОМЕР_3 за період часу з 01.01.2025 по 01.01.2026, на таку щомісяця надходили грошові кошти у розмірі 5 000 грн.

Згідно з копією страхового полісу з ризикованою складовою №ФЗ1113238, ОСОБА_5 є застрахованою особою у ПрАТ «Страхова компанія «ТАС», страхувальник: ОСОБА_1 .

Згідно з копією платіжної інструкції №933203 від 06.08.2025, ОСОБА_1 здійснила переказ грошових коштів у розмірі 1 500 грн, отримувач: АТ «СК «ТАС».

Згідно з копією страхового полісу №100992285, ОСОБА_6 є застрахованою особою у ПрАТ «Метлайф», страхувальник: ОСОБА_1 .

Згідно з копією платіжної інструкції №0.0.4142562409.1 від 19.01.2025, ОСОБА_1 здійснила переказ грошових коштів у розмірі 20 000 грн, отримувач: ПрАТ «Метлайф», призначення – ОСОБА_6 .

Згідно з копією платіжної інструкції №2872-7КХН-ВЕХА-Т321 від 05.08.2024, ОСОБА_1 05.08.2024 здійснила переказ грошових коштів у розмірі 6 000 грн, отримувач: ФОП ОСОБА_10 , призначення: оплата за одяг.

Згідно з копією платіжної інструкції №М35Р-20Н2-3Т62-С35Е від 03.06.2025, ОСОБА_1 03.06.2025 здійснила переказ грошових коштів у розмірі 10 000 грн, отримувач: ФОП ОСОБА_11 , призначення: оплата за товар.

Крім того, позивачкою надано скріншоти на підтвердження бронювання авіаквитків.

Як вбачається з квитанції №13НВ-Т0АН-Т28М-005Р від 12.01.2025 та підтвердження замовлення на сайті «АЛЛО» №108051105 від 12.01.2025, здійснено купівлю мобільного телефону на суму 5 999 грн.

Як вбачається з скріншоту з мобільного додатку «Приват24» від 03.06.2025 та підтвердження замовлення на сайті «OLX», здійснено купівлю саксофону на суму 20 000 грн.

Згідно з довідкою про доходи від 10.02.2026, загальна сума доходу ОСОБА_2 на посаді водія транспортних засобів у ФОП ОСОБА_12 , на якій він працює з 07.02.2025, за період з лютого 2025 року по грудень 2025 року становить 68 884 грн., без врахування аліментів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №380/1135/25 (яке набрало законної сили) адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 в період з 29 січня 2020 року по 18 жовтня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням служби, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов`язано Державну установу «Центр пробації» здійснити ОСОБА_2 перерахунок грошового забезпечення та виплату за період з 29 січня 2020 року по 18 жовтня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням служби, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з довідкою від 24.04.2026, наданою ДУ «Центр пробації», на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №380/1135/25, ОСОБА_2 за період з 29.01.2020 по 19.10.2022 виплачено 111 516,77 грн.

Відповідно до витягу з наказу ДУ «Центр пробації» від 18.10.2022 звільнено на підставі п. 5 ст. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» та ч. 9 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_2 начальника Стрийського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області за його ініціативою з 19.10.2022 та направлено для подальшого проходження служби до ДУ «Табір для військовополонених «Захід 1».

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами першою та другою статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За положеннями частин 1, 3 статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.1, ч.5 статті 183 Сімейного кодексу України , частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру витрат на утримання дітей які визначаються за рішенням суду, суд визначає не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір (суд ураховує правову позицію в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2016 (справа № 755/14148/18).

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що діти сторін проживають з матір`ю та перебувають на її утриманні, позивачка здійснює догляд за дітьми, а відповідач є особо працездатного віку, має змогу та законодавчо закріплений обов`язок надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Враховуючи те, що діти сторін проживають разом з позивачкою, остання несе витрати по утриманню дітей та займається їх вихованням. Також, суд виходить із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли утримувались обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів забезпечить надійний захист їх інтересів та отримання надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Дана норма однаково застосовується до всіх платників аліментів, незалежно від правових підстав їх праці (робота за трудовим договором, відповідно до вимог КЗпП, робота за контрактом за кордоном тощо).

Зазначені положення передбачають мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідного віку, у той час як максимальний розмір аліментів закон не встановлює. Останній буде визначатися судом у кожному конкретному випадку, враховуючи як потреби самої дитини, так і можливості платника аліментів - матері або батька дитини.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Дана норма передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

З врахуванням обставин справи, положення законодавства, що регулюють правовідносини пов`язані зі сплатою аліментів, обов`язку відповідача утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, його матеріальне становище (отримання виплат на виконання рішення суду у справі №380/1135/25) та стан здоров`я відповідача, який є особою працездатного віку та офіційно працевлаштований, має на утриманні батька непрацездатного віку, з врахуванням стану здоров`я (зокрема, наявність діагнозу бронхіальна астма у ОСОБА_5 ) та матеріального становища дітей, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн., щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дітьми повноліття.

Суд вважає, що цей розмір аліментів, на переконання суду, є належним, на певному, достатньому рівні забезпечить гармонійний розвиток дітей, виконання відповідачем гарантованого державою батьківського обов`язку і відповідає закріпленим у ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України засадами справедливості, добросовісності та розумності, при цьому не порушить права відповідача.

Стосовно долучених позивачкою до матеріалів справи копій платіжних інструкцій щодо купівлі мобільного телефону, саксофону, придбання авіаквитків тощо, посилань позивачки про те, що вона несе значні витрати на гуртки, вивчення дитиною англійської мови, лікування, суд зазначає, що такі витрати є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами, а аліменти – це кошти на утримання дитини, вони необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини.

Так, відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

З аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять: а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком/матір`ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі, б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтверджені відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками, в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров`я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там), г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв`язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).

Суд звертає увагу, що ухвалення даного рішення не позбавляє позивачку права звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення додаткових витрат на дітей.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);

2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);

3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);

4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

В позовній заяві представник позивачки просила за результатами розгляду справи стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу. Однак, на підтвердження понесених витрат представником надано копію ордеру, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреність.

Разом з тим, представником позивачки не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт, договір тощо) та інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

У зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому, з відповідача на користь держави, з урахуванням пропорційно задоволених вимог, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 5 (п`ять тисяч) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 28.01.2026, до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 5 (п`ять тисяч) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 28.01.2026, до досягнення дитиною повноліття.

У решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Повне найменування та ім`я сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Друзюк М. М.