Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №592/5796/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/5796/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Алфьоров А. М.

Номер провадження 33/816/1222/26 Суддя-доповідач Клімашевська І. В.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Клімашевська І.В., за участю секретаря - Баришевої А.І., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Брайко Ю.В., представника потерпілого –адвоката Осмоловського В.А., потерпілого – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 27 квітня 2026 року , якою

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,-

У С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 27 квітня 2026 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, за те, що він 03.04.2026 р. о 14 год. 30 хв. в м. Суми на нерегульованому перехресті пр. Тараса Шевченка з вул. Революції Гідності, керуючи транспортним засобом FORD MONDEO н.з. НОМЕР_2 , при повороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю HYUNDAI IONIQ, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався прямо в зустрічному напрямку. В результаті чого водій ОСОБА_1 був змушений здійснити маневр для уникнення зіткнення, з`їхавши з проїзної частини та здійснити наїзд на перешкоду, а саме бетонний стовп. В результаті наїзду автомобіль HYUNDAI IONIQ зазнав механічних пошкоджень, завдано матеріальні збитки, чим порушив п. 16.13 Правил дорожнього руху.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, адвокат Брайко Ю.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 27 квітня 2026 року у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б давали підстави дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Так, ОСОБА_3 насправді перетинав перехрестя та здійснював поворот ліворуч, і для цього йому необхідно було трішки виїхати на першу зустрічну смугу, так як з протилежної сторони здійснював маневр - поворот ліворуч інший ТЗ (був надпис - навчальний). Оскільки інший транспортний засіб (з надписом навчальний) здійснював свій маневр, ОСОБА_3 фактично не бачив хто рухається в зустрічному напрямку, і для того, щоб впевнитися, що його маневр буде безпечним, йому довелося трішки виїхати вже на зустрічну смугу дороги і відразу зупинитись. Проте, ОСОБА_1 ( водій іншого транспортного засобу), з невідомих причин повернув кермо вправо та, не гальмуючи, на великий швидкості в`їхав в бетонний стовп. На відеозаписі, який надав потерпілий видно, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_3 , різко зупинився і в цей час проїхав транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 . Окрім того, судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовані всі обставини справи, не взято до уваги доводи адвоката та незаконно відмовлено в призначенні експертизи, що свідчить про однобокість розгляду справи і є підставою для скасування винесеної постанови.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши захисника Брайко Ю.В., яка підтримала подану апеляційну скаргу, представника потерпілого – ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_1 , які заперечували щодо поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 порушень п.16.13 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

З оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення була встановлена судом із врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631069 від 03.04.2026, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_3 вказаного правопорушення (а.с. 1);

- схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.04.2026 в м.Суми на просп. Тараса Шевченка,3, з фіксуванням місця ДТП, стану дорожнього покриття та зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів ( а.с.2)

- пояснення потерпілого та представника, які були надані в судовому засіданні;

- відеозапису ДТП від 03.04.2026, який було надано представником потерпілого (а.с.13).

Так, як вбачається з вказаного відеозапису, транспортний засіб FORD MONDEO н.з. НОМЕР_2 (біле авто під керуванням ОСОБА_3 ), не зупиняючись на перехресті, здійснюючи маневр – поворот ліворуч, не переконався в безпечності такого маневру та не надав переваги в русі транспортному засобу - HYUNDAI IONIQ, д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався прямо. Такі дії ОСОБА_3 змусили водія транспортного засобу HYUNDAI IONIQ, д.н.з. НОМЕР_3 , вживати екстрених заходів для уникнення зіткнення з транспортним засобом і скерування автомобіля поза проїзджу частину, що призвело в свою чергу зіткнення з бетонною опорою. При цьому, саме виїзд транспортного засобу FORD MONDEO на середину перехрестя і на смугу зустрічного руху, без надання переваги в русі, створив небезпечну дорожньо-транспортну обстановку та перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням ДТП.

Вказаний відеозапис повністю спростовує доводи апелянта, що ОСОБА_3 зупинився перед здійсненням маневру і водій ОСОБА_1 міг не змінювати траєкторію руху і рухатись прямо.

Таким чином, вищевикладена сукупність доказів доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 , будучи водієм транспортного засобу, був зобов`язаний перед поворотом ліворуч дати дорогу транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Досліджені та перевірені судом першої інстанції обставини свідчать про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Щодо заперечень ОСОБА_5 , що водій ОСОБА_3 фактично не бачив, хто рухається у зустрічному напрямку, так як інше авто (з позначкою «навчальний») затуляло йому огляд, то суд не може взяти їх до уваги, адже як зазначалось вище, ОСОБА_3 в будь-якому випадку, мав переконатись в безпечності здійснюваного маневру- повороту, а водій ОСОБА_1 , який в свою чергу рухався прямо (не змінюючи напрямок руху), як і будь-який учасник руху мав право розраховувати на дотримання водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху.

Щодо доводів апеляційної скарги, що судом було однобоко розглянуто справу та не в повній мірі з`ясовані всі обставини справи (відхилено клопотання сторони захисту про проведення експертизи, не взято доводи адвоката), то апеляційний суд зауважує, що вони не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких навпаки вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 27 квітня 2026 року, якою ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Брайко Юлії Валеріївни на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКлімашевська І. В.