Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №591/4217/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/4217/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.

Номер провадження 33/816/468/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Нестеренка М.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 серпня 2025 року, якою на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 серпня 2025 року, ОСОБА_1 на підставі ст. 36 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, за те, що 17 квітня 2025 року о 09-00 год. в м. Суми по вул. Харківській, 24 керував транспортним засобом Toyota Highlander н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у найближчому закладі охорони здоров`я - КНП СОР «ОКМЦСНЗ», відповідно до висновку лікаря №1403 від 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, чи мпорушив п. 2.9 а ПДР.

Окрім цього, ОСОБА_1 09 липня 2025 року о 10-22 год. у м. Суми по вул. Івана Сірка, 31 керував транспортним засобом Toyota Highlander н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820, проба позитивна - 1,63 проміле, з результатом водій згоден, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi YI CAR DVR та Motorola Solutions 470825, 471135, чим порушив п. 2.9 а ПДР.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Нестеренко М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 серпня 2025 року, а справу закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що огляд його підзахисного в закладі охорони здоров`я за епізодом від 17 квітня 2025 року проведений з порушенням вимог встановленого законом порядку проведення огляду. Зокрема вказує на те, що медичний висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, на підставі якого було складено протокол, виданий ще до отримання результату лабораторного дослідження біосередовища ОСОБА_1 , що ставить під сумнів його допустимість як доказу. Зазначає, що у зв`язку із цим звернувся до судді суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової токсилогічної експертизи, у задоволенні якого було безпідставно відмовлено. Щодо епізоду від 09 липня 2025 року вважає, що огляд ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу проведений технічним приладом, відповідність якого передбаченим законом нормам не підтверджена жодним доказом.

Також, ОСОБА_1 додатково просив замінити стягнення з позбавлення права керування транспортним засобом на інший більш м`який.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який вину в порушенні ПДР визнав, просив замінити стягнення з позбавлення права керування транспортним засобом на інший більш м`яки,й також і вимоги апеляційної скарги підтримав, та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 302955 від 17 квітня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не проводився;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого встановлено що ОСОБА_1 перебував у в стані алкогольного сп`яніння;

- рапортом поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Сумській області капрал поліції Охріменко О. В. від 17 квітня 2025 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння;

-довідкою про надання інформації з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 09 лютого 2008 року; посвідчення водія вилучено у відповідності до ст. 265-1 КУпАП та наразі знаходиться в УПП в Сумській області ДПП;

- долученим до протоколу відеозаписом;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №385980 від 09 липня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;

- роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер» відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 1,63 %, з результатами якого ОСОБА_1 погодився про що свідчить його підпис;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 1,63 % з результатами якого ОСОБА_1 був згодний, про що також свідчить його підпис;

- розпискою від 08 липня 2025 року, яка складена та підписана власноруч ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом.

- долученим до протоколу відеозаписом з якого, між іншого, слідує підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факту встановлення в нього ознак алкогольного сп`яніння, факту проходження огляду на встановлення цього стану та факт встановлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння – 1,63 % з результатом якого він згодний.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень апелянта про те, що огляд його підзахисного в закладі охорони здоров`я за епізодом від 17 квітня 2025 року проведений з порушенням вимог встановленого законом порядку проведення огляду. Зокрема вказує на те, що медичний висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, на підставі якого було складено протокол, виданий ще до отримання результату лабораторного дослідження біосередовища ОСОБА_1 , що ставить під сумнів його допустимість як доказу. Надаючи оцінку вказаним доводам, апеляційний суд приходить до висновку, що такі доводи апелянта не можуть розглядатись судом як правова підстава для висновку про порушення проведення процедури огляду на стан сп`яніння водія в закладі охорони здоров`я, адже відповідно до вимог чинної Інструкції, огляд на стан алкогольного сп`яніння передбачає проведення дослідження із застосуванням спеціальних технічних засобів, тоді як лабораторні дослідження є додатковими та застосовуються у визначених випадках, зокрема при підозрі на наркотичне чи інше сп`яніння. Особа, яка підлягає огляду, не наділена правом самостійно визначати виключний спосіб його проведення та висувати умови, що суперечать встановленій процедурі. А отже, як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 було доставлено до КНП СОР «ОКМЦСНЗ» для огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд було проведене за допомогою газоаналізатора Драгер, який фактично підтвердив, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, відповідно до чого, лікарем ОСОБА_2 було складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і відповідно до якого працівниками поліції було складено протокол, необхідність для очікування результатів лабораторного дослідження біосередовища була відсутня. Враховуючи вищенаведене, під час апеляційного розгляду в діях працівників поліції та медичного закладу не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.

Щодо тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення судової токсикологічної експертизи було безпідставно відмовлено. Апеляційний суд спростовує вказане та погоджується з судом першої інстанції, оскільки судом було досліджено матеріали провадження, та на підставі яких не вбачалось правових підстав для задоволення даного клопотання, через те, що заявлене клопотання не містить посилань та обґрунтувань які б в передбаченому законом порядку були б підставою для сумніву у дійсності та достовірності отриманих результатів медичного огляду.

Доводи апелянта щодо епізоду від 09 липня 2025 року, який вважає, що огляд ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу проведений технічним приладом, відповідність якого передбаченим законом нормам не підтверджена жодним доказом. Апеляційний суд вважає надуманими, оскільки згідно відеозапису події, ОСОБА_1 добровільно погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, результат вимірювання склав 1,63 % проміле, з результатом якого був згодний. ОСОБА_1 протягом всього часу спілкування з працівниками поліції та під час складання протоколу не висловлював сумнівів у його належності та справності, не повідомляв про бажання оглянути сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які, згідно п.5 Розділу ІІ «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, надаються особі, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, лише на її вимогу. З роздрукованого результату приладу Drager Alcotest 6820, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 15 листопада 2024 року, а проходження огляду на стан сп`яніння проводилося 09 липня 2025 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Drager Alcotest 6820.

Щодо прохання ОСОБА_1 про заміну стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на інший більш м`який. На вказане апеляційний суд зазначає наступне, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто санкція цієї статті є безальтернативною. За таких обставин, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також не позбавляти його посвідчення водія, що надає право на керування транспортними засобами.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Нестеренка М. В. на цю постанову без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.