Додаткове рішення від 20 травня 2026 р. у справі №522/6726/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-з/813/254/26

Справа № 522/6726/25-Е

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського»

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Одеського апеляційного суду

заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голуб Анастасії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Історія справи

У квітні 2025 року на адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником - адвокатом Голуб А.С., до Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 29.11.2024 року № 387 «Про скорочення посади»;

- визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 03.03.2025 року № 129-ос «Про звільнення ОСОБА_2 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 03.03.2025 року № 130-ос «Про зміну умов трудового договору з ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»;

- стягнути з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.03.2025 року до дня ухвалення рішення у даній справі;

- допустити до негайного виконання рішення суду у даній справі про поновлення ОСОБА_1 на посаді проректора з міжнародної, соціальногуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського».

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 24 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 03.03.2025 № 129-ос «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Поновлено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на посаді проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та наукової-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (код ЄДРПОУ 02125473, місцезнаходження: 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, б. 26).

Стягнуто з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (код ЄДРПОУ 02125473, місцезнаходження: 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, б. 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.03.2025 до дати ухвалення рішення у справі, 24.10.2025, - 238386,33 гривень (двісті тридцять вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 33 коп.), з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Стягнуто з Державного закладу«Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (код ЄДРПОУ 02125473, місцезнаходження: 65020,Одеська обл., м.Одеса, вул.Старопортофранківська,б.26) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Додатковим Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2025 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Голуб Анастасії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі № 522/6726/25-Е за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнуто з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (код ЄДРПОУ 02125473, місцезнаходження: 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, б. 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 гривень (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями суду першої інстанції, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» подали апеляційні скарги.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 рокуапеляційну скаргу Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» - залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суд міста Одеси від 24 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 рокуапеляційну скаргу Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» - залишено без задоволення. Додаткове рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2025 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог

05 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника ОСОБА_1 адвоката Голуб А.С. про ухвалення додаткового рішення. В заяві сторона позивачів просить стягнути з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн понесені ОСОБА_1 під час розгляду справи № 522/6726/25-Е Одеським апеляційним судом.

На підтвердження понесених витрат стороною позивача надано: Договір про надання правничої допомоги № 033/2025 від 03.03.2025 року який укладений між АО «Бондаренко та партнери» з ОСОБА_1 ; Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 03.03.2025 року № 033/2025 від 01.12.2025 року згідно якої сторони погодили гонорар 50 000 грн; розрахунок вартості; Акт наданих послуг № 2/33 за договором про надання послуг від 03.03.2025 року № 033/2025 від 04 травня 2026 року, згідно якому клієнту було надано наступні послуги: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» на рішення Приморського районного суд міста Одеси від 24 жовтня 2025 року — вартість якого складає 8 000,00 грн, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» на додаткове рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2025 року — вартість якого складає 4 000,00 грн, підготовка та подання заяви про прийняття додаткової постанови — вартість якої складає 3 000,00 грн, участь у судових засіданнях 2 рази — вартість яких сумарно складає 4 000,00 грн.

Заперечення на клопотання (заяву)

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на думку сторони відповідачів заявлений до стягнення розмір витрат є необґрунтованим, завищеним та таким, що не відповідає критеріям співмірності, визначеним статтею 137 ЦПК України.

На думку сторони відповідачів, дана справа в суді апеляційної інстанції та виконанні в ній роботи адвоката на стадії апеляційного перегляду не є складними, крім того в апеляційній інстанції адвокат позивача діяла на тих самих правових позиціях, як і в суді першої інстанції, не вдосконалювала їх, не наводила додаткові аргументи та не підкріплювала їх новими посиланнями на правові акти чи судову практику, справа стосувалась позовних вимог, судова практика щодо яких є усталеною, тобто предмет спору є звичайним і не володіє ніякою ускладнюючою специфікою. Також, сторона відповідачів вважає необґрунтованим заявлений розмір витрат за участь у судових засіданнях у сумі 4 000 грн, з огляду на те, о розгляд справи не супроводжувався значним обсягом процесуальних дій, допитом свідків, дослідженням нових доказів чи складними процесуальними питаннями. Окрім цього звертається увага суду, що в акті наданих послуг до судових витрат включено також підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, проте відповідно до висновків викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Підсумовуючи викладене, стороною відповідача зазначається, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн не відповідає принципам розумності, необхідності та співмірності судових витрат, а тому підлягає зменшенню. При цьому акцентується увага на тому, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу не містить обґрунтування поважності причин неподання доказів понесення відповідних витрат до судових дебатів, а отже вона задоволенню не підлягає.

Позиція апеляційного суду

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Згідно з частинами першою та третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Кожен має право на професійну правничу допомогу (ст. 59 Конституції України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Встановлено, що у відзивах на апеляційну скаргу, поданих адвокатом Голуб А.С. було зроблено заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Постанову Одеського апеляційного суду ухвалено 30.04.2026 року, заява про ухвалення додаткового рішення із долученими доказами на підтвердження витрат на правничу допомогу надійшла до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» 05.05.2026 року, тобто, заява із долученими доказами на понесення витрат на професійну правничу допомога надійшла до суду у строк, передбачений частиною 8 статті 8 141 ЦПК України.

З огляду на те, що при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції не вирішувалося питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а заявником дотримано вимог частини 8 статті 141 ЦПК України, протягом встановленого законом строку надано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що наявні підстави для ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Посилання сторони відповідачів на те, що заява про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтування поважності причин не подання доказів понесення відповідних судових витрат до судових дебатів є безпідставними, оскільки заявником дотримано строки передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Так, на підтвердження понесених витрат стороною позивача надано: Договір про надання правничої допомоги № 033/2025 від 03.03.2025 року який укладений між АО «Бондаренко та партнери» з ОСОБА_1 ; Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 03.03.2025 року № 033/2025 від 01.12.2025 року згідно якої сторони погодили гонорар 50 000 грн; розрахунок вартості; Акт наданих послуг № 2/33 за договором про надання послуг від 03.03.2025 року № 033/2025 від 04 травня 2026 року, згідно якому клієнту було надано наступні послуги: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» на рішення Приморського районного суд міста Одеси від 24 жовтня 2025 року — вартість якого складає 8 000,00 грн, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» на додаткове рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2025 року — вартість якого складає 4 000,00 грн, підготовка та подання заяви про прийняття додаткової постанови — вартість якої складає 3 000,00 грн, участь у судових засіданнях 2 рази — вартість яких сумарно складає 4 000,00 грн.

Сума оплати разом складає 19 000 грн.

Розмір гонорару, визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 133, 137 ЦПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункту 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює понесені позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов`язку відшкодувати такі витрати.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, оцінюючи надані апеляційному суду докази понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає, що його представником не доведено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий.

Зокрема, вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції враховує конкретні обставини даної справи, її складність, відсутність необхідності вивчення адвокатом додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, принцип співмірності судових витрат, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер, беручи до уваги тривалість розгляду справи в суді апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх неминучості та розумності їхнього розміру, відтак, відсутні підстави для покладення на Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» з відшкодування понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Так, щодо послуг, наданих адвокатом по підготовці до розгляду справи в Одеському апеляційному суді: подання відзиву на апеляційну скаргу Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» на рішення Приморського районного суд міста Одеси від 24 жовтня 2025 року — вартість якого складає 8 000,00 грн, колегія суддів вважає, що поданий відзив є фактично уточненням позиції, яка була викладена у позові у суді першої інстанції, і робота адвоката вже охоплювалася загальною позицією у справі, отже, витрати на цю дію є надмірними, і підлягають зменшенню до 2000 грн, аналогічна позиція стосується і відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Приморського районного суд міста Одеси від 25 листопада 2025 року — вартість якого складає 4 000,00 грн тому вона підлягає зменшенню до 1000 грн.

Щодо заявлених витрат за прибуття до Одеського апеляційного суду та представництво інтересів в суді — вартість якої складає 4000 грн, колегія суддів враховує, що фактично адвокат приймала участь в одному судовому засіданні, тривалість якого не було тривалим, та вважає за доцільне зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за цю послугу до розумного розміру, а саме до 2500 грн, як такого, що є розумним та співмірним із характером і складністю справи.

Щодо заявлених витрат по підготовці та подання заяви про прийняття додаткової постанови у розмірі 3000 грн, колегія суддів визнає слушними доводи сторони відповідача в клопотанні про зменшення витрат та керується актуальною практикою Верховного Суду, в якій зазначено, що витрати на підготовку та написання заяви про ухвалення додаткового рішення (чи про розподіл судових витрат) не входять до витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню іншою стороною, та відмовляє в частині стягнення цих витрат.

З врахуванням вищенаведеного, та враховуючи незначну складність справи, критерій реальності, розумності заявлених витрат, колегія суддів приходить до висновку про те, що з

Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 5500 грн, що відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, значення справи для сторони, колегія суддів, з урахуванням критеріїв співмірності необхідних і достатніх витрат, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500 гривень.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голуб Анастасії Сергіївни - задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» (код ЄДРПОУ 02125473, місцезнаходження: 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, б. 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі у розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький