Суд: Роменський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 25 травня 2026 р.
Справа: №585/1762/26
Суддя: Євлах О. О.
Справа № 585/1762/26
Номер провадження 2-а/585/13/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Євлах О.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Безручко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в порядку спрощеного позовного провадження без виклдику(повідомлення) сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
представник позивача- адвокат Цимбалюк Артем Сергійович,
до
відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1
вимоги позивача: про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
негайно після закінчення судового розгляду, суд ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. 30 квітня 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Цимбалюк А.С., звернувся із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення судових витрат.
2. Позов обґрунтовано тим, що 20 квітня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 (далі – Відповідач), було винесено постанову №R487057 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення (далі – Постанова) передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок
Згідно з фабулою правопорушення, викладеною в Постанові, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що Позивач нібито не пройшов медичний огляд (направлення від 11.03.2026 року) для визначення придатності до військової служби у термін, визначений пунктом 2.8.6 глави 2 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Наказ Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Представник позивача вважає, що вищезазначена Постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю, оскільки при її винесенні Відповідачем було грубо порушено норми матеріального та процесуального права, не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а в діях Позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
Так, в позовній заяві зазначено, що відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Цей же обов`язок передбачений підпунктом 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487. З аналізу вказаних норм, ні Закон України, ні Постанова КМУ № 1487 не містить строк протягом якого має бути пройдено медичний огляд. В свою чергу, посилання Відповідача на Наказ МОУ від 14.08.2008 р. № 402 вважаємо безпідставним, оскільки за цим Наказом затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України і воно лише визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військоволікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Тобто, відповідальність може у даному випадку наставати саме за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Попри це, Постанова №R487057 від 20.04.2026 року не містить посилань на нормативно-правовий акт, який було порушено Позивачем.
Відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався вимог статей 245 та 280 КУпАП, не з`ясував усіх обставин справи, не дослідив належним чином наявні докази та не переконався у наявності складу адміністративного правопорушення.
Зокрема, Відповідачем проігноровано той факт, що Позивач фактично виконав свій обов`язок щодо проходження військово-лікарської комісії за отриманням направлення та за постановою ВЛК від 22.04.2026 року визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони(копія військово-облікового документу в електронному вигляді додається).
Також відсутня суб`єктивна сторона (умисел), оскільки Позивач добросовісно вважав, що виконав усі вимоги законодавства, отримавши відмітку у військово-обліковий документ.
З огляду на викладене, просив позов задовольнити.
3. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Позивач в судове засідання не з`явився. Клопотання про розгляд справи за його обов`язкової участі або в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін чи в порядку загального позовного провадження суду не надав.
5. Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надав.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
6. Судом встановлено, що постановою № К487057 від 20.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.(а.с.7)
7. Згідно роздруківки з мобільного додатку Резерв+ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 пройшов ВЛК,-22.04.2026 року, та визнаний придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ закладах(установах), медпідрозділах,, підрозділах логістики , зв`язку, ОЗ, охорони. (а.с.12)
VІ. Норми права.
8. Наведене свідчить про публічно-правовий спір з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 2 органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частин 1, 2 статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 3 статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція №3).
Так, відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №3 уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №3 протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції №3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону №3543-XII, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває.
Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закон №3543-XII.
Так, згідно з абзацом 4 частини 1 статті 22 Закону №3543-XII, громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
За приписами частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII), громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Відповідно до пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 (далі Порядок №560), військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.
Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду (пункт 74-1 Порядку № 560).
Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402), яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 2.8.6. глави 2 розділу І Положення Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 6 днів. За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження, інші обстеження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.
V. Оцінка суду.
9. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним і перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Зі змісту Постанови №R487057 від 20.04.2026 року вбачається, і ця обставина не заперечується позивачем, що 11.03.2026 року ОСОБА_1 було видано направлення на проходження медичного огляду (ВЛК). 16.04.2026 року об 11:04ІНФОРМАЦІЯ_1 направив звернення до органів Національної поліції щодо доставлення громадянина ( ОСОБА_1 ), який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3статті 210-1 КУпАП. Суть порушення полягає в тому, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляддля визначення придатності до військової служби, у термін, визначений п.2.8.6 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 19.04.2026 року через електронний кабінет призовник, військовозобов`язаного, резервіста від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він зазначає, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Постановою №R487057 від 20.04.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень(а.с.7).
22.04.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 пройшов ВЛК- і є придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ закладах(установах), медпідрозділах, підрозділах логістики , зв`язку, ОЗ, охорони (а.с.12).
Суд зазначає, що спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Аналіз викладених норм права свідчить про те, що положення абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону №3543-XII та частини 10 статті 1 Закону №2232-XII прямо передбачають обов`язок громадян, які перебувають на військовому обліку або у запасі, проходити медичний огляд за рішенням відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи військово-лікарської комісії.
Крім того, пунктом 74 Порядку №560 визначено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову під час мобілізації, видається направлення на проходження військово-лікарської комісії, а пункт 74-1 цього Порядку встановлює обов`язок пройти відповідний медичний огляд у визначений строк та передбачає відповідальність за ухилення від його проходження.
Суд вважає хибними доводи позивача про те, що не передбачено строк для проходження ВЛК і він не допускав жодних порушень, оскільки із встановлених судом обставин вбачається, що згідно виданого ОСОБА_1 направлення, медичний огляд мав бути пройдений не пізніше як 25.03.2026 року.
З огляду на наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують порушення позивачем строків проходження медичного огляду та визнання ОСОБА_1 суті порушення,про яке він зазначив у електронному повідомленні від 19.04.2026 року, суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Зважаючи на вищевикладене в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
VІ. Розподіл судових витрат.
10. Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 665,60 гривень, який у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 13, 14, 72-77, 94, 241 – 246, 250, 255, 293, 295 КАС України суд, -
У Х В А Л И В :
1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- відмовити.
2. Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту судового рішення через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса кв. АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua