Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №461/5092/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/5092/25 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В. Я.

Провадження № 33/811/703/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М. з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Зубашевського Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Зубашевського Н.П. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору у справі.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 , 15.06.2025 близько 10 год. 42 хв. у м. Львів на пл. Петрушевича, 2, керувала т/з марки «Infiniti FX37», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням спеціального технічного засобу – приладу «Drager» ARНК № 0121, тест № 2032, що зафіксовано записом нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Зубашевський Н.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Зазначає, що копію постанови надіслано до електронного кабінету Електронного суду ЄСІТС лише 12.04.2026.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова підлягає скасуванню.

Зазначає, що подавав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із перебуванням на лікарняному, проте суддею було постановлено рішення що позбавило ОСОБА_1 реалізувати своє право передбачене ст. 268 КУпАП.

Апелянт вказує, що ОСОБА_1 не було роз`яснено право проходження огляду в медичному закладі, з результатом огляду вона не погоджувалась, також у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд.

Захисник вказує, що ОСОБА_1 перебувала у стресовому стані через ДТП, заперечувала вживання алкоголю, поліцейський не врахував її незгоди з результатами та склав протокол

Наголошує, що згідно з роздруківки приладу «Драгер» останнє калібрування проведено 13.11.2024, тобто з порушенням шестимісячного строку, а сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу ОСОБА_1 не надавався.

Вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена, тому постанова підлягає скасуванню.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явилась про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Захисник Зубашевський Н.П. просив відкласти розгляд, для участі в засіданні ОСОБА_1 , однак апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання з таких підстав.

Так судове засідання призначалось на 14:30 год. 11 травня 2026 року, однак ОСОБА_1 , захисник Зубашевський Н.П. у засідання не прибули, захисник подав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання захисника Зубашевського Н.П. було задоволено, судове засідання відкладено на 09:20 год. 21 травня 2026 року.

21 травня 2026 року ОСОБА_1 , захисник Зубашевський Н.П. не з`явились. Захисник Зубашевський Н.П. подав повторне клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено, судове засідання відкладено на 09:20 год. 26 травня 2026 року.

Проте, 26.05.2026 ОСОБА_1 не з`явилась у судове засідання, причини своєї неявки апеляційному суду не повідомила, а тому з огляду на викладене, зважаючи на те, що законодавством встановлені досить короткі строки розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи участь в розгляді апеляційної скарги захисника Зубашевського Н.П., відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення захисника Зубашевського Н.П., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362384 від 15 червня 2026 року (а.с. 1), згідно з яким ОСОБА_1 , 15.06.2025 близько 10 год. 42 хв. у м. Львів на пл. Петрушевича, 2, керувала т/з марки «Infiniti FX37», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням спеціального технічного засобу – приладу «Drager» ARНК № 0121, тест № 2032, що зафіксовано записом нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису працівники поліції прибули за викликом на місце ДТП. Під час спілкування із ОСОБА_1 поліцейський виявив у неї ознаки алкогольного сп`яніння, тому пред`явив вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. За результатами проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 2,33%о. З результатом огляду ОСОБА_1 погодилась. Від огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилась.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено право проходження огляду в медичному закладі і вона не погоджувалась з результатом огляду, а поліцейський не виписав направлення на огляд не відповідають дійсності, оскільки спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала результати огляду, і від огляду в медичному закладі відмовилась. Відтак у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від огляду в медичному закладі, у працівника поліції не виникало обов`язку виписувати направлення на огляд, як про це стверджує захисник.

Також апеляційний суд не вважає слушними доводи апелянта про неточність показників газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» через його калібрування 13.11.2024.

Так, пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії «Drager Safety AG &aпо; Co KGaA», Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 №1747 і становить 1 рік.

Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки міжповірочний інтервал приладу «DragerAlkotest 6820» становить один рік.

З роздрукованого результату приладу «DragerAlkotest 6820», за допомогою якого правопорушник проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 13.11.2024, тоді як ОСОБА_1 проходила огляд на стан сп`яніння 15.06.2025, що свідчить про належне здійснення калібрування приладу.

Крім цього, відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820» межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,4 проміле.

Згідно з п. 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З огляду на те, що у крові ОСОБА_1 виявлено 2,33 ‰ алкоголю, що, навіть з урахуванням максимальної похибки для технічного приладу «Drager Alcotest 6820», перевищує допустиму кількість алкоголю в крові у вісім разів, у суду відсутні підстави для сумнівів у точності показників алкотестера.

Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржувала дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Зубашевського Н.П. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.