Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №675/721/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/721/26

Провадження № 3/675/162/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Король О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Хмельницькій області про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , продавець,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №1521/10/22-01-07-05 від 23.04.2026 ОСОБА_1 (далі по тексту постанови – ОСОБА_1 ) 23.04.2026 у магазині, що в АДРЕСА_2 , який належить ФОП ОСОБА_2 , будучи його продавцем, при проведенні контрольної розрахункової операції при продажу товарів продуктів харчування, на загальну суму 472,00 грн не відобразила дану операцію через реєстратор розрахункових операцій, чим порушила вимоги п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

У судове засідання 26.05.2026, призначене о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася в установленому порядку.

У протоколі про адміністративне правопорушення №1521/10/22-01-07-05 від 23.04.2026 ОСОБА_1 надала пояснення, згідно яких, з поміж іншого, просить розглядати справу без її участі.

Констатую, що відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 статті 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 155-1 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Враховуючи вищевикладене, на виконання вимог ст.ст. 268, 277 КУпАП вважаю можливим здійснити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, прихожу до наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 155-1 КУпАП адміністративним правопорушення є порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, суб`єктивна та об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, полягає в умисному порушенні особою встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Частина 1 статті 155-1 КУпАП є бланкетною правовою нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно - правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Зазначаючи в протоколі про адміністративне правопорушення №1521/10/22-01-07-05 від 23.04.2026 фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, посадова особа Головного управління ДПС у Хмельницькій області, яка його склала, вказала про порушення ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків, а саме, п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Разом з цим п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення вимог встановлених п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є суб`єкт господарювання, але аж ніяк не його наймана особа.

Необхідно констатувати ту обставину, що суд зобов`язаний розглянути справу про адміністративне правопорушення в межах пред`явленого особі обвинувачення, і не в праві самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, доводити винуватість особи у скоєнні правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, суб`єктом господарювання магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_2 , є ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується як самим протоколом про адміністративне правопорушення, так і актом фактичної перевірки платника податків ОСОБА_2 від 23.04.2026.

Таким чином, ОСОБА_1 не може нести відповідальність за ч. 1 ст.155-1 КУпАП за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколі №1521/10/22-01-07-05 від 23.04.2026.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv.Turkey), згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитись на її користь.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, вважаю, що провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст.ст. 155-1, 245, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

П о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Олександр Король