Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №490/2891/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/2891/26 25.05.2026

н\п 1-кп/490/968/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2891/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001601 від 17.12.2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має середню освіту, неодружений, офіційно не працює, є особою з інвалідністю з дитинства (по зору), проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

– 19.06.2020 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.ч.1, 2, 3 ст.185, ч.1 ст.125, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;

– 23.12.2020 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.ч.2, 3 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;

– 10.02.2021 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, 04.10.2024 року звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна (додаток №2), затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна» (зі змінами і доповненнями): п.1 – зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), п.2 – вибухові речовини та засоби вибуху.

Відповідно до п.п.1-4 Положення про дозвільну систему, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576 до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини І – ІІ класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І – ІІ групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань І – ІІ групи патогенності і токсинами). Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об`єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система.

Таким чином ОСОБА_3 , розуміючи те, що він не має дозволу компетентних органів та ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, маючи намір направлений на придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, порушуючи положення про дозвільну систему, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576 зі змінами, останній раз внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №938 та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, у невстановлені під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше 18.12.2025 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено), у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених обставин, ОСОБА_3 незаконно придбав два корпуси гранат Ф-1, один корпус гранати РГД-5, підривач типу УЗРГМ-2 та два підривачі типу УЗРГМ, які у подальшому незаконно носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, 18.12.2025 року о 15 годині 13 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку №123 по вул.2-га Екіпажна у місті Миколаєві, діючи з корисливим мотивом, незаконно збув за грошову винагороду у сумі 15000 грн особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_6 два корпуси бойових ручних осколкових гранат оборонної дії типу Ф-1, один корпус наступальної осколкової гранати типу РГД-5, 3 засоби підриву, а саме два уніфікованих бойових підривача ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ та один УЗРГМ-2, які при конструктивному поєднанні представляють собою вибухові пристрої, що відносяться до категорії боєприпасів.

Крім того, ОСОБА_3 , діючи повторно, розуміючи те, що він не має дозволу компетентних органів та ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, маючи намір направлений на придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, порушуючи положення про дозвільну систему, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576 зі змінами, останній раз внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №938 та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, у невстановлені під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше 31.12.2025 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено), у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених обставин, ОСОБА_3 незаконно придбав два корпуси гранат типу РГН, два підривача типу УДЗ та патрони до стрілецької зброї у кількості 39 шт, які у подальшому незаконно носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, 31.12.2025 року о 10 годині 51 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку №123 по вул.2-га Екіпажна у місті Миколаєві, діючи з корисливим мотивом, незаконно збув за грошову винагороду у сумі 11000 грн особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_6 два корпуси наступальних осколкових гранат типу РГН та два засоби підриву – ударно-дистанційні запали УДЗ, які при конструктивному поєднанні представляють собою вибухові пристрої, що відносяться до категорії боєприпасів, а також патрони у кількості 39 шт калібру 7,62 мм, які відносяться до боєприпасів, виготовлені промисловим способом та є придатними для здійснення пострілів.

Крім того, ОСОБА_3 , діючи повторно, розуміючи те, що він не має дозволу компетентних органів та ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, маючи намір направлений на придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, порушуючи положення про дозвільну систему, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576 зі змінами, останній раз внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №938 та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, у невстановлені під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше 08.01.2026 року (точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено), у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених обставин, ОСОБА_3 незаконно придбав корпус наступальної осколкової гранати типу РГН, корпус наступальної осколкової гранати типу РГД-5, два підривача типу УЗРГМ-2 та патрони до стрілецької зброї у кількості 59 шт, які у подальшому незаконно носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, 08.01.2026 року о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку №3 по вул.Кар`єрній у місті Миколаєві, діючи з корисливим мотивом, незаконно збув за грошову винагороду у сумі 14000 грн особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_6 корпус наступальної осколкової гранати типу РГН, яка споряджена вибуховою речовиною, корпус наступальної осколкової гранати РГД-5, два уніфікованих бойових підривача ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2, які при конструктивному поєднанні представляють собою вибухові пристрої, що відносяться до категорії боєприпасів, а також патрони у кількості 59 шт калібру 7,62 мм, які відносяться до боєприпасів, виготовлені промисловим способом та є придатними для здійснення пострілів.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.263 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.

22 травня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025152030001601 від 17.12.2025 року.

Згідно з угодою, обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, щиросердечно розкаявся, сприяв найскорішому закінченню досудового розслідування. З урахуванням обставин, передбачених ст.470 КПК України, а також з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , сторони дійшли згоди, що за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_4 просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, віднесені до категорії тяжкого злочину, внаслідок яких шкода завдана лише суспільним інтересам, а отже угода про визнання винуватості може бути укладена.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений у присутності захисника, цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.4 ст.474 КПК України, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, кримінального закону та інтересам суспільства. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням: тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину; особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який є раніше судимим, неодружений, офіційно не працює, є особою з інвалідністю з дитинства (по зору), за даними КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради (далі – КНП "МОЦПЗ" МОР) неодноразово проходив стаціонарне лікування в психіатричних відділеннях, останній раз в 2018 році з діагнозом: "Психоорганічний розлад змішаного типу (раннього органічного ураження ЦНС), алкоголізація зі зниженням когнітивних функцій. Психопатоподібна поведінка". Неодноразово перебував в наркологічному відділенні на витверезіння. Останній раз в 2017 році з діагнозом: "РПП внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація". На даний час на лікуванні у КНП "МОЦПЗ" МОР не перебуває; наявність кількох обставин, передбачених ст.66 КК України – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, та наявність обставини, передбаченої ст.67 КК України, яка обтяжує покарання обвинуваченого – вчинення злочинів повторно.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України та КК України, дії ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 09 січня 2026 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю звільнення під заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1–3, 8 ч.5 ст.194 КПК України, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 06 квітня 2026 року до 04 червня 2026 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до позбавлення волі, суд лише у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 та встановлені під час кримінального провадження обставини, суд не вбачає підстав для зміни застосованого відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертиз (висновки від 07.01.2026 року №СЕ-19/115-26/174-БЛ, від 13.01.2026 року №СЕ-19/115-26/481-БЛ, від 20.01.2026 року №СЕ-19/115-25/21055-ВТХ, від 28.01.2026 року №СЕ-19/115-25/21051-ВТХ, від 30.01.2026 року №СЕ-19/115-25/21053-ВТХ, від 02.03.2026 року №СЕ-19/115-26/334, від 17.03.2026 року №СЕ-19/115-26/319-ВТХ, від 30.03.2026 року №СЕ-19/115-26/672-ВТХ, від 31.03.2026 року №СЕ-19/115-26/673-ВТХ, №СЕ-19/115-26/671-ВТХ) на загальну суму 66855 (шістдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 00 к..

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Керуючись ч.1 ст.369, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 травня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001601 від 17.12.2025 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили – залишити попереднім.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відраховувати з дати набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №2046-VIII), зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення останнього з 08.01.2026 року до набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертиз (висновки від 07.01.2026 року №СЕ-19/115-26/174-БЛ, від 13.01.2026 року №СЕ-19/115-26/481-БЛ, від 20.01.2026 року №СЕ-19/115-25/21055-ВТХ, від 28.01.2026 року №СЕ-19/115-25/21051-ВТХ, від 30.01.2026 року №СЕ-19/115-25/21053-ВТХ, від 02.03.2026 року №СЕ-19/115-26/334, від 17.03.2026 року №СЕ-19/115-26/319-ВТХ, від 30.03.2026 року №СЕ-19/115-26/672-ВТХ, від 31.03.2026 року №СЕ-19/115-26/673-ВТХ, №СЕ-19/115-26/671-ВТХ) на загальну суму 66855 (шістдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 00 к..

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 13.01.2026 року по кримінальному провадженню №12025152030001601 на майно, яке вилучене в ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст.208 КПК України підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: 1) паперовий згорток з речовиною рослинного походження; 2) грошові кошти у сумі 14000 грн, купюрами: 1000 (одна тисяча) гривень, ВУ 3539353, д.в. 2023 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЛБ 1094715, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЛБ4601076, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ГП 5594772, д.в. 2023 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЗТ 5989445, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЗТ 4789147, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, АМ 5605522, д.в. 2021 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЛИ 9419745, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЛИ 9419743, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, АУ 4610753, д.в. 2021 рік; 500 (п`ятсот) гривень, КЗ 8252449, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ЕР 9114791, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ХЄ 8711393, д.в. 2015 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ЗБ 1743577, д.в. 2021 рік; 500 (п`ятсот) гривень, КГ 1680444, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ЄН 1787637, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ХЕ 8872199, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ЗА 0733854, д.в. 2024 рік.

Речові докази:

– корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф.1, засіб підриву (детонування) підривач – уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ, які поміщені до сейф пакету №3612584 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – знищити;

– корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, засіб підриву (детонування) підривач – уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2, які поміщені до сейф пакету №3612585 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – знищити;

– корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф.1, засіб підриву (детонування) підривач – уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ, які поміщені до сейф пакету №3612583 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – знищити;

– 39 патронів калібру 7,62 мм, які є боєприпасами (1 у демонтованому стані із надколотим капсулем), які поміщені до сейф пакету №PSP1082337 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – передати для потреб ЗСУ;

– залишки засобу підриву (детонування) – ударно-дистанційного запалу УДЗ промислового виготовлення, що застосовується для спорядження ручних осколкових гранат РГО та РГН, які запаковано до сейф-пакету №3612576 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – знищити;

– осколки і деталі гранати РГН, осколки корпусу гранати РГН, первинні упакування та сейф-пакети №CRI1037278 і №CRІ1037277, які поміщені до спеціального пакету екстреної служби МВС України №6072396 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – знищити;

– 59 патронів калібру 7,62 мм, які є боєприпасами (2 у демонтованому стані із надколотим капсулем), поміщені до сейф пакету №5808881 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – передати для потреб ЗСУ;

– залишки УЗРГМ-2, первинне упакування та сейф-пакет №CRІ1037377, які поміщені до спеціального пакету експертної служби МВС України №6072406 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – знищити;

– осколки і деталі гранати РГД-5, первинні упакування та сейф-пакети №CRІ1037378 та №CRІ1037374, які запаковано до спец-пакету №6072405 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – знищити;

– осколки корпусу гранати РГН, пробка, сейф-пакет №PSP1100431 (первинне пакування) та сейф пакет №CRІ1037379, які запаковано до спец-пакету №6072408 та передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – знищити;

– паперовий згорток з речовиною рослинного походження, переданий до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області – знищити;

– грошові кошти у сумі 14000 грн, купюрами: 1000 (одна тисяча) гривень, ВУ 3539353, д.в. 2023 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЛБ 1094715, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЛБ4601076, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ГП 5594772, д.в. 2023 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЗТ 5989445, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЗТ 4789147, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, АМ 5605522, д.в. 2021 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЛИ 9419745, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, ЛИ 9419743, д.в. 2024 рік; 1000 (одна тисяча) гривень, АУ 4610753, д.в. 2021 рік; 500 (п`ятсот) гривень, КЗ 8252449, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ЕР 9114791, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ХЄ 8711393, д.в. 2015 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ЗБ 1743577, д.в. 2021 рік; 500 (п`ятсот) гривень, КГ 1680444, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ЄН 1787637, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ХЕ 8872199, д.в. 2024 рік; 500 (п`ятсот) гривень, ЗА 0733854, д.в. 2024 рік, поміщені на зберігання до банківського сховища 38/2 Миколаївського відділення АТ "Ощадний банк України" за адресою: м.Миколаїв, вул.Марка Кропивницького, 114 – повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий ОСОБА_1