Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №488/5762/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 488/5762/25 провадження №2/489/1616/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У грудні 2025 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернулось до Корабельного районного суду міста Миколаєва, ухвалою якого від 09.01.2026 справу передано за підсудністю до Інгульського районного суду міста Миколаєва, з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №4963932 від 13.09.2024 в сумі 39697,88 грн. та понесені судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 13.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі – ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та відповідачем був укладений кредитний договір № 4963932 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 грн. строком на 360 днів з 13.09.2024 по 08.09.2025 із періодичністю сплати процентів кожні 30 днів.

31.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 31/07/2025, відповідно до якого позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрів боржників, зокрема за кредитним договором № № 4963932 від 13.09.2024.

Відповідно укладеного договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги в сумі 35797,88 грн., з якої 9999,96 грн. заборгованості за тілом кредиту, 20797,92 грн. за процентами та 5000,00 грн. штрафними санкціями.

Так як станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився, тому в межах його строку позивач здійснив нарахування процентів за узгодженою сторонами процентною ставкою в сумі 3900,00 грн. (9999,96 х 1% х 39).

У зв`язку із цим, з відповідача підлягають стягненню проценти в розмірі 24697,92 грн. (20797,92 + 3900,00).

Отже, фактично відповідач має заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 39697,88 грн., з яких 9999,96 грн. заборгованості за тілом кредиту, 24697,92 грн. за процентами та 5000,00 грн. штрафними санкціями.

Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погашено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 11.03.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_1 та докази зарахування на вказаний рахунок 13.09.2024 грошових коштів в сумі 10000,00 грн.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Правом на дання відзиву відповідач не скористався.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 13.097.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4963932 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно пункту 1.1 кредитного договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

За умовами пунктів 1.2 - 1.4 кредитного договору надання позичальнику кредиту здійснюється в розмірі 10000,00 грн. на строк 360 днів, періодичністю сплати зі сплати процентів кожні 30 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки 1% в день.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «15653» 13.09.2024 10:54:21.

До підписання кредитного договору відповідач ознайомив і підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «17132» Паспорт споживчого кредиту.

Успішне перерахування грошових коштів сумі 10000,00 грн. на банківський рахунок відповідача за номером картки НОМЕР_3 підтверджується повідомленням ТОВ «Пайтек» від 01.08.2025 № 20250801-172.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 28.04.2026 № 20.1.0.0.0/7-260420/93389-БТ, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) емітовано банківську платіжну карту № НОМЕР_3 на яку 13.09.2024 зараховано грошові кошти в сумі 10000,00 грн.

31.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 31/07/2025, відповідно до якого позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрів боржників, зокрема за кредитним договором №4963932 від 13.09.2024.

Згідно Реєстру боржників від 31.07.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 35797,88 грн., з якої 9999,96 грн. заборгованості за тілом кредиту, 20797,92грн. за процентами та 5000,00 грн. штрафними санкціями.

Так як станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився, тому в межах його строку позивач здійснив нарахування процентів за узгодженою сторонами процентною ставкою в сумі в сумі 3900,00 грн. (9999,96 х 1% х 39). У зв`язку із цим, заборгованість за процентами становить 21732,65 грн. (15860,15 +5872,50).

Таким чином, за розрахунком позивача стягненню підлягає заборгованість в загальному розмірі 39697,88 грн., з яких 9999,96 грн. заборгованості за тілом кредиту, 24697,92 грн. за процентами та 5000,00 грн. штрафними санкціями.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що кредитний договір укладено відповідачем дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системі кредитора шляхом підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на його номер мобільного телефону.

Укладення в електронній формі кредитного договору відповідає статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а його умови не порушують вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

За такого, суд вважає доведеним отримання відповідачем грошових коштів в кредит в розмірі 10000,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив свої зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підтверджена розрахунками первісного кредитора та позивача, які нічим не спростовані, а тому суд приходить до висновку про правомірність позову частині вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9999,96 грн. та процентам 24697,92 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 5000,00 грн. правові підстави для цього відсутні, оскільки відповідно до пункту 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 34697,88 грн., із яких 9999,96 грн. заборгованості за тілом кредиту та 24697,92 грн. за процентами.

У іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з наведених вище мотивів.

Так як позовні вимоги задоволено частково, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2117,17 грн. (2422,40 х 87,40%)

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 10000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та бере до уваги складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви та часткове задоволення позову, а також критерії розумності і співмірності.

При цьому, суд враховує висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження, часткове задоволення позовних вимог, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №4963932 від 13.09.2024 в розмірі 34697,88 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот дев`яносто сім гривень 88 коп.), а також судовий збір в сумі 2177,17 грн. (дві тисячі сто сімдесят сім гривень 17 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27.05.2026.

Суддя І.В.Коваленко