Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №331/6262/21 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

27.05.2026

Справа № 331/6262/21

Провадження № 3-в/331/26/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В., за участі адвоката Мурашка І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі, клопотання адвоката Мурашка І.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про звільнення ОСОБА_1 від покарання в зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Мурашко І.О. звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення, накладеного постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17.12.2021 року у вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 17.12.2021 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя була розглянута справа № 331/6262/21, провадження № 3/331/2479/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, за результатом розгляду якої була винесена постанова про застосування відносно ОСОБА_1 покарання у вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб.

29.12.2021 року постанова суду була звернена до виконання і направлена начальнику Відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

20.05.2026 року о 15 годині 46 хвилин громадянина ОСОБА_1 затримано працівниками Відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, про що був складений протокол затримання серії АП318 № 019227. Підставою для затримання стала постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2021 року по справі № 331/6262/21, провадження № 3/331/2479/2021, після чого ОСОБА_1 доставили до ІТТ ГУНП в Запорізькій області для відбування адміністративного арешту.

На переконання захисника, хоч питання строків давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення не врегульовано нормами КУпАП, однак у даному випадку можливе застосування положень ст. 80 КК України. Враховуючи наведене, захисник вважає, що відповідно до принципу верховенства права, давність виконання постанови суду про накладення стягнення у виді адміністративного арешту не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду, в якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк 2 роки, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі (яким і є арешт згідно п. п. 8, 9 ст. 51, ст. 60 КК України, п. 7 ч. 1 ст. 24, ст. 32 КУпАП).

Також зазначив, що системний аналіз положень КУпАП у поєднанні з вказаним законодавством та судовою практикою, дають підстави вважати, що строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді адміністративного арешту, повинен розпочатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, тобто через 10 днів з дня її винесення, і не перевищувати 2-х років, тому захисник просить прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення, накладеного постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17.12.2021 року за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді адміністративного арешту строком 15 діб.

В судовому засіданні адвокат Мурашко І.О. вказане клопотання підтримав, просив його задовольнити за викладеними вище мотивами та обґрунтуванням. Також пояснив, що ОСОБА_1 не зміг з`явитись в судове засідання у зв`язку з перебуванням в ІТТ ГУНП в Запорізькій області, тому просив розглядати вказане клопотання без його участі.

Вислухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Як унормовано ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Крім того, відповідно до ст. 302 КУпАП, за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

З наведеного слідує, що виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення припиняється у випадку видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення, скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність та смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Як визначено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Вказані норми знайшли своє відображення в положеннях ст. 298 КУпАП, відповідно до якої постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025, найменування Жовтневого районного суду міста Запоріжжя змінено на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП і відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб.

Відповідно до довідки архіваріуса Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 22.05.2026 року, вищезазначена постанова суду в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Вказана постанова суду набрала законної сили 29.12.2021 року та звернута до виконання.

29.12.2021 року на адресу ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області направлено розпорядження про виконання постанови суду, що набрала законної сили, яке згідно штампу вхідної кореспонденції, отримано уповноваженою особою органу Національної поліції 14.01.2022 року.

Зі змісту протоколу про адміністративне затримання АП318 № 019227 від 20.05.2026 року слідує, що 20.05.2026 року о 15 годині 46 хвилин було затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2021 року (справа № 331/6262/21) в частині застосування адміністративного арешту терміном на 15 діб.

З наведеного слідує, що постанова Олександрівського (Жовтневого) районного суду міста Запоріжжя від 17.12.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП із застосуванням до нього стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб, після набрання нею законної сили, належним чином звернена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, що відповідає вимогам ст. 303 КУпАП.

Як на підставу звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення, адвокат посилається на те, що давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді адміністративного арешту не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному провадженні, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання обвинувальним вироком законної сили, його не було виконано протягом двох років, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Крім того, у клопотанні ототожнюється покарання у вигляді арешту та адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту.

Так, стаття 80КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Разом з тим, положеннями частини четвертої статті 3 КК України, чітко передбачено, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

З наведеного слідує, що Кримінальним кодексом України прямо заборонено застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією. Тобто, приписи КК України не можливо застосовувати до інших правовідносин.

При цьому, положення КУпАП не містять поняття про строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, рівно як і не встановлено імперативних строків для виконання такого судового рішення.

На час розгляду клопотання захисника, постанова Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17.12.2021 року перебуває на виконанні. Будь-яких підстав, передбачених чинним законодавством, для звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката Мурашка І.О. про звільнення ОСОБА_1 від відбування стягнення у вигляді адміністративного арешту не підлягає задоволенню, у зв`язку з відсутністю на те законних підстав.

Керуючись ст. ст. 245, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката Мурашка Ігоря Олександровича про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення, у зв`язку із закінченням строку давності, накладеного постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17.12.2021 року у вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП – відмовити.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Л.В. Клименко