Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №309/453/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/453/26

Провадження № 2-о/309/33/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: голову ючого-судді Довжанин М.М.

присяжних Бовт О.В., Король М.Ю.

за участю секретаря судового засідання Драб Н. В.

заявниці ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Хустський відділ ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про оголошення фізичної особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилається на те, що 9 вересня 1982 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб був зареєстрований Михайлівською сільською радою Черемисиновського району Курської області Російської Федерації за актовим записом №11. ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У 1986 році її чоловік ОСОБА_2 виїхав із села Сокирниця Хустського району Закарпатської області на заробітки на свою батьківщину в Курську область Російської Федерації. З того часу зв`язок з ним обірвався. За весь цей час, а це майже 40 років, її чоловік ОСОБА_2 жодного разу в село Сокирниця Хустського району Закарпатської області, де вони з сином проживають, не приїжджав, листи не надсилав і не телефонував їм, тобто, жодним чином не давав про себе знати. Всі ці 40 років вона була вірна своєму законному чоловікові, сподіваючись, що він повернеться або хоч якимось чином дасть про себе знати. Рік тому заявниці виповнилося 65 років, і вона набула право на отримання державної соціальної допомоги. Без даних про доходи чоловіка державну соціальну допомогу заявниця не може отримати. Водночас, її чоловік ОСОБА_2 відсутній за місцем постійного проживання в селі Сокирниця Хустського району Закарпатської області майже 40 років, а оскільки він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (67 років), слід припустити, що він помер. Заявниця посилається на те, що після оголошення чоловіка в судовому порядку померлим відпаде необхідність у наданні органу Пенсійного фонду України в місті Хуст довідки про його доходи.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на наведені в ній обставини.

Представник Хустського відділу ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився з невідомих причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Начальник Головного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Пентек А. подав до суду письмові пояснення, згідно яких просив справу розглядати без участі їх представника.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, прийшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 09.09.1982 року (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).

Як стверджує заявниця, у 1986 році її чоловік ОСОБА_2 виїхав із села Сокирниця Хустського району Закарпатської області на заробітки на свою батьківщину в Курську область Російської Федерації. З того часу заявниця не має з ним зв`язку.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини перша-третя статті 46 ЦК України).

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У Постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

В обґрунтування обставин, що дають підставу припускати смерть ОСОБА_2 , заявницею додано довідку Сокирницького старостинського округу від 29.01.2026 №64/10.16-11, з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно погосподарських книг Сокирницької сільської ради був зареєстрований та проживав на території села Сокирниця за адресою: АДРЕСА_1 -1986 рік. З 1986 року і по даний час на території Сокирницького старостинського округу не проживає, відомостей про його місцезнаходження немає (а.с.9).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином, відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22 (провадження №61-14338св23).

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявником не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_2 .

За таких обставин в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно відмовити.

Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30).

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 ЦК, ст.ст. 81, 264, 265, 293, 308 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Хустський відділ ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про оголошення фізичної особи померлою, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення

(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на

апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 27 травня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.

Присяжні: Бовт О.В.

Король М.Ю.