Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №636/9678/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/9678/25 Провадження 2/636/1939/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області, до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню своїх дітей неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із чим орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області звернувся до суду з позовом.

Від представника позивача Гончар С.О. надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи КУ «Центр надання соціальних послуг» Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області Рябініна І.В. надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, додатково надала інформацію стосовно родини ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір?ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області від 04 червня 2013 року та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області 05 липня 2013 року (а.с. 17, 28).

ОСОБА_7 записаний батьком малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, витяг № 00018273263 від 27.06.2017 (а.с. 31-32).

ОСОБА_8 записаний батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, витяг № 00018388365 від 19.07.2017 (а.с. 23-24).

Судом встановлено, що відповідно до наказу директора Чугуївського РЦССДМ Рябініної І.В. «Про здійснення соціального супроводу родини ОСОБА_9 » № 126 від 28.12.2019 року, родину ОСОБА_1 , яка перебуває у складних життєвих обставинах взято під соціальний супровід, що систематично продовжувався.

З позовної заяви вбачається, що в подальшому, з 20.10.2025 сім`я перебуває на обліку в Службі у справах дітей Виконавчого комітету Пролісненської ради Чугуївського району Харківської області, до справи не надано документів, що підтверджують вищевказаний факт.

З довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6323-5002741390, № 6323-5002741417, № 6323-5002741455 від 03.05.2023 вбачається, що мати разом з дітьми є внутрішньо переміщеними особами, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16, 22, 30).

З матеріалів справи вбачається, що директор КУ «Центр надання соціальних послуг» Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області Рябініна І.В., в рамках соціального супроводу родини ОСОБА_10 звернулася до служби у справах дітей Виконавчого комітету Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області з інформацією про перебування дітей в умовах, які несуть загрозу життю та здоров`ю дітей. Обґрунтовуючи тим, що в будинку відсутні будь які зручності. Мати разом з ОСОБА_11 , своєю матір ю і співмешканцем проживають вчотирьох в одній кімнаті. ОСОБА_12 живе в закутку на кухні. У дітей немає можливості помитися, бо немає спеціального окремого місця для купання. Діти брудні. Одягу у дітей немає. Той одяг, який надали ми цій родині під час направлення їх до КУ Харківської обласної ради « Кризовий соціальний центр для жінок », був там же ОСОБА_14 і залишений. Умов для навчання дітей ОСОБА_14 не створено. Діти не мають можливості навчатися. У хаті відсутнє підключення до мережі Інтернет. Між матір?ю і дитиною виникають сварки. ОСОБА_11 проявляє агресію у тому числі і у зв`язку із тим, що дитина потребує підтримки і уваги, а мати не змозі це їй дати. В родині немає іграшок, книжок для дітей. Кошти, які надходять як соціальна допомога, витрачається у тижневий термін, далі родина живе практично без грошей. З вимогою терміново зібрати комісію з питань захисту прав дитини, з метою розгляду матеріалів про стан сім`ї ОСОБА_10 , яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 34-35).

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 від 24.10.2025 встановлено небезпечний рівень безпеки дитини (а.с. 36-39).

Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 від 30.10.2025 встановлено дуже небезпечний рівень безпеки дитини (а.с. 51-58).

24.10.2025 ОСОБА_1 надала заяву на ім`я начальника служби у справах дітей Виконавчого комітету Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області про тимчасове влаштування її сина ОСОБА_3 до родини патронатного вихователя, зазначила, що подолає СЖО (а.с. 27).

Відповідно до розпорядження начальника Чкаловської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області Котенка С.І. «Про відібрання малолітньої дитини від матері з подальшим позбавленням її батьківських прав» № 713 від 31.10.2025 встановлено, що малолітню ОСОБА_2 необхідно відібрати у ОСОБА_1 , у зв?язку з виникненням безпосередньої загрози її життю та здоров`ю, з подальшим позбавленням її батьківських прав та тимчасово влаштувати ОСОБА_2 до дитячого будинку сімейного типу (а.с. 59).

З характеристики Леб`язького ліцею Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 01-27/84 від 23.10.2025 вбачається, що ОСОБА_3 навчається у 10 класі, є дитиною з особливими освітніми потребами, має навчальні досягнення на низькому рівні, потребує постійної допомоги і контролю з боку асистента вчителя і дорослих. На контакт з дорослими та дітьми не йде, однолітки уникають спілкування з ним, оскільки дитина брудна та неохайна (а.с. 25).

Відповідно до характеристики з Леб`язького ліцею Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 01-27/81 від 10.10.2025 вбачається, що ОСОБА_2 навчається у 5 класі, потребує постійної допомоги та контролю з боку асистента вчителя і дорослих. Проявляє значну тривожність, неохоче контактує з оточенням, часто намагається ізолюватися (сховатися під стіл), може голосно висловлювати емоції (кричати). Інтерес до навчання поки не сформований. ОСОБА_2 розв?язує завдання повільно, краще виконує дії за зразком, ніж самостійно. Працює короткочасно, швидко втрачає увагу. Обсяг короткотривалої пам?яті обмежений, запам?ятовування відбувається повільно та нестійко. Збереження навчального матеріалу нестійке, можливе забування вже вивченого через короткий проміжок часу. ОСОБА_2 реагує лише на прості, короткі інструкції, часто погребує повторного пояснення або демонстрації дії. Виконання словесних вказівок можливе лише за умови постійного супроводу дорослого. Відчуває труднощі під час вирізання, малювання. ліплення, швидко втомлюється при письмі. Рухи часто незграбні, темп діяльності уповільнений. Має задовільну витривалість у спокійних видах діяльності, проте швидко виснажується під час тривалих або нових завдань. Самообслуговування не відповідає віковим нормам (а.с. 41-42).

Згідно інформації щодо виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які навчаються в Леб`язькому ліцеї з 2020/2021 навчального року в інклюзивних класах, наданої Леб`язьким ліцеєм за № 01-15/113 від 22.10.2025 встановлено, що ОСОБА_1 не справляється з батьківськими обов`язками щодо виховання своїх дітей з ООП (а.с. 43-44).

Відповідно до медичного висновку № 43 ОСОБА_1 Центру медичної статистики МОЗ України ОСОБА_15 має психічний розлад, в наслідок органічного ураження ЦНС, з емоційно-вольовими поведінковими та когнітивними порушеннями, специфічний розлад мови та вимовлення (а.с. 45-46).

З характеристики з місця проживання особи вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_2 , з 2019 року. Прибула на територію с. Леб?яже з м. Волноваха до своєї матері ОСОБА_16 з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Пізніше родина винайняла приватний будинок у якому проживали до жовтня 2025 року. Будинок за час проживання родини перетворився на сміттєзвалище, продукти харчування які були в будинку, знаходились без правильного зберігання, тому швидко псувались, що несло загрозу для дітей. Неодноразово працівники соціальних служб Пролісненської селищної ради проводили прибирання будинку та прилеглої території. Неодноразово з мамою дітей проводились бесіди щодо зовнішнього вигляду дітей, які були одягнуті в брудні речі та одяг не по сезону. Діти приходили на навчання в інклюзивний клас голодні. В той час коли мати ОСОБА_1 перебувала на тимчасових підробітках діти залишались вдома одні без нагляду (а.с. 50).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Пролісненської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 від 07.11.2025 встановлено, що ОСОБА_1 злісно ухиляється від своїх обов`язків по вихованню дітей (а.с. 8-11).

Згідно інформації з КУ «Центр надання соціальних послуг» Пролісненської ради Чугуївського району Харківської області від 05.01.2026 № 05-06/05 встановлено, що причиною взяття родини під соціальний супровід є складні життєві обставини і потреба в сторонній допомозі, запобігання соціального сирітства. Родина ОСОБА_10 переїхала до Чугуївського району Харківської області у грудні 2019 року із Ясинуватського району Донецької області. Власного житла родина не мала, діти не відвідували освітний заклад, мати та її співмешканець ніде не працювали. Родина була забезпечена житлом, побутовими речами, медичним супроводом. З вересня 2020 року діти навчаються у Леб?язькому ліцеї. Для цих дітей організовано інклюзивну форму навчання.

У 2024 році діти пройшли комплексне лікування та обстеження у Обласному психоневрологічному диспансері та Інституті охорони здоров?я та підлітків Національної академії медичних наук України. За результатами обстеження, дітям встановлені психіатричні діагнози (розумова відсталість). ОСОБА_17 отримала статус дитини з інвалідністю і право на одержання соціальної допомоги. Медичні обстеження проходили періодично у піврічний термін. У жовтня 2025 року до КУ «Центр надання соціальних послуг» надійшла інформація від старости села Леб?яже стосовно того, що ОСОБА_11 втікає із дому. З метою з?ясування обставин фахівці КУ «Центр надання соціальних послуг» здійснили виїзд до родини. Було з?ясовано, що мати не випускає ОСОБА_18 вдень гуляти на вулицю. Дитина втікає з дому вночі, коли мати спить. Зі слів сусідів, дитина бігає по вулиці, забігає в дома до сусідів, стукає людям у вікна.

Під час відвідування родини було з?ясовано, що психоемоційний стан дитини погіршився. Зі слів матері стан дитини погіршився у зв?язку із тим, що вона останнім часом не лікувала ОСОБА_11 , не надавала пігулки, які були призначені дитині в обласному психоневрологічному диспансері. На питання фахівців чому не лікувала дитину, мати відповіла, що дитина відмовляється їх вживати. З метою надання дитині медичної допомоги, фахівці Центру 5 жовтня 2025 року разом із матір?ю дитини, відвідали дитячого лікаря психіатра у м. Чугуєві.

Враховуючи обставини, які склалися в цій родині, а саме: незадовільні умови проживання дітей та невиконання матір?ю обов?язків із лікування дитини та враховуючи статус ВПО у цієї родини, прийнято рішення стосовно направлення цієї родини до КУ Харківської обласної ради «Кризовий соціальний центр для жінок», сподіваючись на те, що родина буде під наглядом і отримає соціальну підтримку. Усі довідки та медичні висновки стосовно дітей були передані директору приймаючого закладу.

У закладі родина перебувала вісім днів і 18.10.2025 року була відрахована у зв?язку із тим, що (відповідно до листа директора від 18.10.2025 № 01-16/180) КУ «Кризовий соціальний центр для жінок» не пристосований для перебування для таких осіб як родина ОСОБА_10 , не є лікувальним закладом.

У жовтні 2025 року спеціалісти КУ «Центр надання соціальних послуг» супроводжували ОСОБА_2 до психіатричного відділення КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», на стаціонарне лікування.

Під час роботи з родиною, проводились бесіди щодо формування у матері навиків відповідального батьківства. Неодноразово матері наголошувалось на необхідності забезпечення дітей належним харчуванням, одягом, дотримання рекомендацій лікарів стосовно лікування дітей, дбати про їхнє здоров?я. необхідності виховувати дітей, забезпечувати умови для здобуття освіти та підготовки до самостійного життя, дотримування правил гігієни в будинку, цільовому використанні коштів державної грошової допомоги тощо.

Незважаючи на постійну підтримку, яка направлена на збереження родини, на право дітей виховуватись у родині, мати протягом багатьох років систематично не виконувала батьківські обов?язки: не забезпечувала дітям необхідного медичного обстеження та лікування, не створила належних умов для навчання, виховання й розвитку, не приділяла достатньої уваги їхнім базовим потребам та інтересам.

Судом встановлено, що відповідачка свої батьківські обов`язки щодо виховання та утримання дітей належним чином не виконує, участі у житті дітей не бере, належних умов для їх проживання, фізичного, духовного та морального розвитку не забезпечує.

З наданих суду доказів убачається, що діти на даний час фактично проживають окремо від матері, перебувають на утриманні та вихованні інших особи, тоді як відповідачка тривалий час не цікавиться станом здоров`я дітей, їх навчанням, розвитком, не забезпечує належного медичного догляду, не підтримує з ними належного спілкування, матеріальної допомоги не надає, заходів до відновлення сімейних відносин не вживає, у зв`язку з чим діти фактично позбавлені належної материнської турботи та уваги.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Під ухиленням від виконання батьківських обов`язків слід розуміти винну поведінку батьків, свідоме нехтування ними своїми обов`язками щодо дитини, що проявляється у відсутності турботи про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, відсутності матеріальної підтримки та спілкування з дитиною.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачка свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов`язків щодо обох дітей, не проявляє батьківського піклування, не забезпечує належних умов для їх життя та розвитку, а тому наявні передбачені законом підстави для позбавлення її батьківських прав.

При цьому суд враховує, що позбавлення батьківських прав є виключним заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов`язків, однак у даному випадку зміна поведінки відповідачки та належне виконання нею обов`язків матері не підтверджуються жодними доказами.

Конвенція про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно діючого СК України, до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, якими можуть бути: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; якщо батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На підставі ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частиною 1 ст. 166 СК України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Таким чином, оскільки відповідач не переймається станом здоров`я свої дітей, ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених законом по їх вихованню та матеріальному утриманню, суд приходить до висновку щодо необхідності позбавлення матері батьківських прав і не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки в даному конкретному випадку виявив та оцінив позитивний результат у майбутній долі малолітніх дітей і вважає, що таким чином та в такий спосіб будуть захищені її права та інтереси. Надані докази є підтвердженням того, що позбавлення матері та батька батьківських прав є доцільним, оскільки відповідачі допустили свідоме нехтування своїми обов`язками щодо виховання і утримання дітей, ухилення від виконання своїх обов`язків.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачам право на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною, відповідно до ст. 168 СК України, якщо це не завдасть шкоди життю, здоров`ю та моральному вихованню дитини, за умови присутності іншої особи, що в свою чергу, на думку суду буде стимулювати відповідачів до виправлення й надасть можливість в майбутньому, при наявності бажання, звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо вимог про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

На підставі ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки аліменти на користь виховного закладу, прийомних батьків, батьків - вихователів, опікунів/піклувальників, родини, у яку буде влаштовані діти, аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Суд вивчив матеріали цивільної справи та надані докази, враховує визнання відповідачем позовних вимог, і приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10-11, 76-80, 133, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа: Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь виховного закладу, прийомних батьків, батьків - вихователів, опікунів/піклувальників, родини, у яку буде влаштовані діти, аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 10 листопада 2025 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в сумі платежу за 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.О. Бунін