Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №635/5004/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5004/26

Провадження № 1-кп/635/1070/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого- судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду селищі Покотилівка кримінальне провадження №12026226230000033 від 23.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Рогань Харківського району Харківської області, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Харківського районного суду Харківської області від 24.02.2026 за ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2026 №21- солдата ОСОБА_3 , було зараховано для проходження військової служби в лавах Збройних сил України.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте, солдат військової частини НОМЕР_1 у військовому званні молодший сержант - ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило незначні скороминущі наслідки.

Так, ОСОБА_3 , 17.04.2026 приблизно о 22 годині 00 хвилин, знаходився за місцем свого мешкання, а саме: у кухні квартири АДРЕСА_2 , де став ініціатором конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі знайомим - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Саме в той час ОСОБА_3 вирішив спричинити ОСОБА_4 тілесні ушкодження будь – якого ступеню тяжкості.

Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_3 спочатку підійшов до нічого не підозрюючого ОСОБА_4 , а потім, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проявляючи надмірну агресію, умисно, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, перебуваючи в положенні стоячи, навпроти потерпілого ОСОБА_4 , який на той час перебував в положенні сидячи, обличчям один до одного, наніс один прицільний удар потерпілому ОСОБА_4 один удар своїм кулаком правої руки в ділянку лівого ока, чим спричинив садно в підочній ділянці.

Надалі ОСОБА_3 , бажаючи продовжити своє протиправне діяння, спрямоване на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , діючи умисно, проявляючи надмірну агресію, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, наніс один прицільний удар кулаком лівої руки, який прийшовся в ділянку правого ока, внаслідок чого у потерпілого ОСОБА_4 утворилося садно в підочній ділянці правого ока.

Таким чином, ОСОБА_3 , виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень будь - якого ступеню тяжкості ОСОБА_4 , після чого припинив свої протиправні дії, вважаючи свій протиправний умисел реалізованим.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 , спричинив потерпілому ОСОБА_4 , наступні тілесні ушкодження: у правій підочній ділянці та лівій підочній ділянці є по синцю невизначеної форми, синьо-зеленого кольору в центрі з жовтуватим фарбуванням по перифериї, розмірами 2, 5*2см. та 1, 5*1см. Що за ступенем тяжкості, відповідно до п.п. 2.3.2.«Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Умисні протиправні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковані як кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

На підставі викладеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226230000033 від 23.04.2026 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

Відповідно до ст. 381 КПК України - суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Як вбачається з наявності у матеріалах кримінального провадження заяви ОСОБА_3 , яку він підписав у присутності свого захисника – адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у умисному легкому тілесному ушкодженні. Йому були роз`яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та отримана, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

За правилами ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту судом в спрощеному порядку.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, не працюючим, не одруженим, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий вироком Харківського районного суду Харківської області від 24.02.2026 за ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, а також наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого.

Отже, з урахуванням всіх вказаних обставин, суд вважає, що для досягнення цілей покарання, визначених ч. 2 ст. 50 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, слід призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 125 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати, по даному кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази, по даному кримінальному провадженню відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375, ст.381-382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст.71 ККУ приєднати до покарання несплачений штраф за вироком Харківського районного суду Харківської області від 24.02.2026 за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді штрафу у розмірі що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1