Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №213/1027/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1027/26

Номер провадження 3/213/579/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Хмельова С.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 604346 від 02.03.2026, ОСОБА_1 02 березня 2026 року о 12:30 год. по вул. Переяславська, 1 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керував транспортним засобом ВМW Х5, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи право керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року, у зв`язку із чим притягується до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП. Фіксація здійснювалась на БК 475183, 475746.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, копію протоколу отримав, про що маються його підписи в протоколі. Про причину неявки не повідомив.

Захисник Зайцев О.В. в судовому засіданні 12.05.2026 підтримав подане ним письмове клопотання про закриття провадження у справі. В судове засідання 25.05.2026 не з`явився. У письмовому клопотанні зазначає, що інспектором ППП в м. Кривий Ріг не вірно застосовані норми процесуального та порушені норми матеріального права, що ставить під сумнів обґрунтованість винесеного протоколу щодо ОСОБА_1 Інспектором ППП в м. Кривий Ріг не доведено факт виконання ОСОБА_1 02.03.2026 о 12:30 год. функцій водія по безпосередньому керуванню автомобілем ВМW Х5, номерний знак НОМЕР_1 . Матеріали справи не містять жодного доказу про причину зупинки ТЗ нібито під керуванням ОСОБА_1 та порушення ним вимог ПДР України. Через відсутність законних підстав інспектори поліції були позбавлені можливості зобов`язувати ОСОБА_1 вчиняти певні дії, в тому числі і пред`являти посвідчення водія відповідної категорії.

Також вказує, що у фабулі протоколу зазначено, що на думку інспектора поліції саме 02.03.2026 о 12:30 год ОСОБА_1 виконував функції водія та керував транспортним засобом ВМW Х5, однак вказане формулювання є лише суб`єктивною точкою зору інспектора та жодним чином не підтверджується матеріалами справи, зокрема відеозаписом. Докази, які знаходяться в матеріалах справи не доводять, що в діях ОСОБА_1 вбачається об`єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення, що полягає у керуванні транспортним засобом, що в свою чергу свідчить, що останній не є суб`єктом вказаного правопорушення.

Просить закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши захисника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності приходжу до таких висновків.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «а» п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Згідно з ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною другою - четвертою цієї статті, що в свою чергу передбачають накладення стягнення за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Як передбачено ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

З огляду на положення ст. ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, не повинні мати розбіжностей та в сукупності або підтверджувати фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, або спростовувати його.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП Полком патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області надано: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 604346 від 02.03.2026, рапорт інспектора взводу 3 роти 1 батальйону 1 ППП в м. Кривий Ріг, цифровий диск, довідка щодо наявності посвідчення водія, постанова про накладення адменестративного стягнення серії ЕНА №5351665 від 30.07.2025, картка обліку адміністративного правопорушення.

Як видно із довідки інспектора відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг, згідно наявних облікових баз ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Транспортний засіб належить йому.

Із інформації з адмінпрактики видно, що постановою старшого лейтенанта поліції Берестинського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області від 30.07.2025 серії ЕНА №5351665, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №604346 складеного 02.03.2026, ОСОБА_1 02 березня 2026 року о 12:30 год. по вул. Переяславська, 1 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керував транспортним засобом ВМW Х5, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи право керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Зазначено, що фіксація здійснювалась на БК 475183, 475746. Свідки не залучались.

В пункті 11 протоколу вказано, що до нього додаються рапорт поліцейського та інші матеріали справи, довідка, картка обліку правопорушення, диск з відео.

В рапорті інспектора ППП в м. Кривий Ріг, зазначено, що під час патрулювання у денну зміну 02.03.2026 у складі наряду Буран 303 за адресою: м. Кривий Ріг, Інгулецький район, по вул. Переяславська, біля буд.1 керуючись ст. 35 п.2 ЗУпНП о 12:30 було зупинено транспортний засіб ВМW Х5, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки наявності відповідних документів, що підтверджують відповідне право особи, у останнього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та в закладі охорони здоров`я не пройшов медичний огляд в повному обсязі на встановлення стану наркотичного сп`яніння, що підтверджується складеним лікарем висновком № 265 від 02.03.2026. Ознайомивши з правами особи були складені адміністративні протоколи за ч.1 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП, так як останній керував ТЗ будучи особою, яка не має права керування таким ТЗ, правопорушення вчинив повторно протягом року. Фіксація правопорушень проводилась на портативний відеореєстратор Motorola VB (475746, 475183). Факт руху зафіксовано на відеореєстратор Аspiring Expert9 Speedcam.

Захисник ставить під сумнів сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02.03.2026 та правомірність зупинки його інспектором поліції. Також захисником заперечується наявність складу адміністративного правопорушення, оскільки на його думку, матеріали справи не доводять, що в діях ОСОБА_1 наявна об`єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення, яка полягає у керуванні транспортним засобом, а це свідчить, що останній не є суб`єктом вказаного правопорушення.

Такі сумніви були б спростовані відеозаписом з відеореєстратора та бодікамер інспекторів поліції, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті.

Проте, під час огляду цифрового диску з відеозаписами, що долучений до матеріалів справи, встановлена неможливість їх відтворення на жодному технічному пристрої, тому суд не має змоги перевірити викладені в протоколі обставини щодо вчинення правопорушення.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції. Крім того, згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так відповідно до ч.2, ч.5 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за наявності таких обставин: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При цьому, факт відсутності у ОСОБА_1 права керування транспортним засобом не заперечується.

Пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Із матеріалів справи не встановлено, що відносно ОСОБА_1 виносилась постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, що могло бути підставою для зупинки транспортного засобу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у своїй постанові від 15.03.2019 по справі №686/11314/17, зазначив, що оскільки поліцейським належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ПДР України, то висновки апеляційного суду про неправомірність вимоги посадової особи про пред`явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб є обґрунтованими.

Отже через відсутність законних підстав інспектори поліції були позбавлені можливості зобов`язувати водія вчиняти певні дії, у тому числі і пред`являти посвідчення водія відповідної категорії.

Із наявних матеріалів справи видно, що на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02.03.2026 о 12:30 год. надано протокол про адміністративне правопорушення та рапорт інспектора Полку патрульної поліції.

Проте, суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №524/5741/16-а від 20.05.2020 встановив, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, оскільки поліцейський є зацікавленою особою.

Зазначений у протоколі та рапорті відеозапис з відеореєстратора та бодікамер поліцейських надав би можливість суду об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та встановити підстави зупинки транспортного засобу ВМW Х5, номерний знак НОМЕР_1 , пересвідчитися ким саме здійснювались функції водія вказаного ТЗ. Такий відеозапис отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.

Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням наявних матеріалів, розбіжностей між обставинами правопорушення викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнями захисника, викладеними в клопотанні, відсутність відеозаписів, суд зазначає, що протокол не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, та повинен оцінюватися судом в сукупності з іншими доказами.

Свідки у справі не залучались. Належного відео із записом, що можна відтворити, та на якому б було зафіксовано безпосереднє вчинення правопорушення, що полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія, матеріали справи не містять.

Таким чином встановлено, що працівники поліції, всупереч вимог ч.2 ст.251 КУпАП, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та здійснення його належної фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи що факт керування ОСОБА_1 02 березня 2026 року о 12:30 год. по вул. Переяславська, 1 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу транспортним засобом ВМW Х5, номерний знак НОМЕР_1 , про який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведений поза розумним сумнівом, а тому, на переконання суду, відсутні правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вище викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку що провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Хмельова