Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №932/13667/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №932/13667/25

Суддя: Ярощук О. В.

Справа 932/13667/25

Провадження № 2/932/4250/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 099 520 65 95

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Ярощук О.В.

за участю секретаря судового засідання Фещенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпро за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-

установив:

короткий зміст позовних вимог

В обґрунтування позову представник позивача вказала, що 21.08.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 25876-08/2024.

23 грудня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №23122024 за умовами якого останній став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Всупереч умов кредитного договору відповідач своєчасно не вносить платежі на повернення кредиту, порушуючи взяті на себе договірні зобов`язання та, відповідно, заборгованість відповідача перед позивачем становить 35 360,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 14 400,00 грн.; заборгованість за відсотками – 12 960,00 грн., заборгованість за штрафом - 8000,00 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач прохав стягнути заборгованість на загальну суму 35 360 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

процесуальні дії у справі

Ухвалою судді 01.10.2025 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного із викликом осіб у судове засідання.

Судом отримано відповідь АТ КБ «Приватбанк», що надана на виконання ухвалу судді від 01.10.2025.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи просив здійснити без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

позиції сторін у справі

Представником Відповідача, адвокатом Ліфлянчик С.І. через систему «Електронний суд» 17.10.2025 подано відзив на позовну заяву. Зазначено, що докази не підтверджують заборгованість у розмірі 35 360,00 грн. З вище перелічених доказів, на які посилається Позивач, жоден документ не містить підпису Відповідачки, а ні фактичного, а ні електронного. Тобто, Позивачем не надано до матеріалів справи доказів, які дійсно свідчили про звернення до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» для отримання будь-яких коштів. Нарахування процентів, здійснене первісним кредитодавцем та підтримане Позивачем, є незаконним та несправедливим, а головне суперечить умовам наданих Позивач же кредитних договорів. Позивач не має жодних законних підстав для нарахування та стягнення з Відповідачки відсотків, штрафів або будь-яких інших платежів, пов`язаних із простроченням виконання грошового зобов`язання. Оскільки спірний кредитний договір укладено 21.08.2024 року, тобто в період дії воєнного стану, на такі правовідносини прямо поширюються норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, якими позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а також від обов`язку сплати штрафних санкцій і пені. Відповідачка не погоджується з розміром правової допомоги.

Представником Позивача через систему «Електронний суд» 05.11.2025 подано клопотання про підтримання позовних вимог /а.с.39/.

Представником Позивача через систему «Електронний суд» 01.12.2025 подано відповідь на відзив. Прохала позовні вимоги задовольнити.

докази досліджені судом (у копіях)

електронна справа:

1. Правила надання фінансових кредитів ТОВ ««СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (нова редакція), затверджені наказом директора ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» №19-1/04/24 від 19.04.2024 /а.с.3-8/

2. Анкета-заява на кредит від 21.08.2024. У заявці зазначені особисті дані позичальника (дата народження, номер телефону, паспортні дані). Підписана одноразовим ідентифікатором заявниці НОМЕР_1 /а.с.9-13/

3. Паспорт споживчого кредиту. Сума / ліміт кредиту 16000,00 грн. Строк кредитування 120 днів. Спосіб та строк надання кредиту Безготівковим шляхом (кредитні кошти надаються шляхом переказу на банківську картку споживача) протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Процентна ставка, відсотків річних 1,00% в день, що становить 365,00% річних. Загальні витрати за кредитом 16320,00 грн Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 32320,00 грн. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 2442,06%. Підписаний одноразовим ідентифікатором заявниці W3690 /а.с.15-19/

4. Договір про надання фінансового кредиту від 21.08.2024. 1.1. Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 16000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. 1.2. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 21.08.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити відповідно до графіку платежів. Дата погашення кредиту 18.12.2024. 1.4. 1. Денна процентна ставка складає (16320,00/16000,00)/120* 100%=1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. 1.4.2. Клієнт має право до 19.09.2024 року сплатити перший платіж, відповідно до Графіку платежу, з урахуванням знижки в розмірі — %. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів. 1.6. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 74хх - хххх - 6454 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. 2.1. Перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу. 2.2. Видача кредитів Клієнту-фізичній особі (надалі-Клієнт) Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: (надалі-Сайт Товариства) https://starfinxom.ua. 2.3. Для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства). 2.4. За результатом ознайомлення з наведеною інформацією на сайті Товариства Клієнт на калькуляторі обирає необхідну суму кредиту та строк платежу за кредитом, який є розрахунковим періодом для побудування графіку платежів, після чого переходить до створення Особистого Кабінету. 2.5. Для створення Особистого кабінету Клієнт на Сайті Товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення, або приймає вхідний дзвінок від Товариства з одноразовим кодом та підтверджує: відповідну дію.. -2.6. Після входу (авторизації) до Особистого кабінету, Клієнт, для отримання кредиту та заповнює заявку-Анкету (надалі - Заявка). 3.1. За користування кредитом Товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору. Порядок нарахування платежів за прострочення Клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим Договором передбачено в п.5.3. цього Договору. Підписани одноразовим ідентифікатором заявниці W3690 /а.с. 20-32/

5. Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №25876-08/2024. Графік платежів /а.с.33-35/

6. Інформаційне повідомлення про передачу Позичальником до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» персональних даних третіх осіб під час укладення, виконання та припинення кредитного договору, включаючи близьких осіб споживача фінансових послуг, які не є спадкоємцями, поручителями, майновими поручителями /а.с.37-38/

7. Лист вих.номер: № 25876-08/2024-001 від: 23.12.2024 про повідомлення Відповідача про відступлення права вимоги /а.с.39/

8. Розрахунок заборгованості за кредитним договором 25876-08/2024 від 21.08.2024 за період 21.08.2024 -23.12.2024 /а.с.41-44/

9. Довідка про ідентифікацію, якою підтверджуємо, що клієнт -Відповідач, з яким укладено договір № 25876-08/2024 від 21.08.2024 ідентифікований ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): Одноразовий ідентифікатор W3690, Час відправки ідентифікатору позичальнику 21.08.2024 18:44:00, зазначено номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор /а.с.47/

10. Лист сервісу онлайн платежів вих. №3426_250416092203 від 16-04-2025 ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", відповідно до якого ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22. Відповідно до зазначеного договору було успішно прийнято платежі на користь ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП": 21-08-2024 18:45:10 на суму 16000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 487404761, призначення платежу: Зарахування 16000 грн на карту НОМЕР_2 /а.с.51/

11. Квитанція про зарахування №487404761 від 21.08.2024 коштів у розмірі 16 000 грн, картка отримувача: НОМЕР_2 . Призначення платежу Зарахування 16000 грн на карту НОМЕР_2 /а.с.53/

12. Договір факторингу № 23122024 від 23.12.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44022416 відступило право вимоги Позивачу. 1.1. На умовах, встановлених цим Договором Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами. 7.1. Фактор сплачує Клієнту Суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору… 7.2. Фактор здійснює оплату Клієнту суму фінансування шляхом перерахування коштів, у розмірі, що вказані в п.7.1 цього Договору, на зазначений у реквізитах до цього Договору рахунок, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Сторонами Договору. /а.с.55-64/

13. Копія витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024. За №1649 Відповідач, договір 25876-08/2024, сума кредиту16 000.00 грн, сума боргу за кредитом 14 400 грн, заборгованість за відсотками - 12 960 грн, заборгованість за штрафами – 8000 грн, усього заборгованість 35 360 грн /а.с.65/

14. Акт приймання-передачі Права Вимоги до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 /а.с.67/

15. Платіжна інструкція №9471 від 23.12.24 про перерахування суми коштів на фінансування Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 /а.с.69/

16. Досудова вимога про погашення кредитної заборгованості /а.с.71/

17. Реєстраційні документи Позивача /а.с.73-77/

письмові докази у матеріалах справи

18. відповідь АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої Відповідачу емітовано банківську картку, 21.08.2024 на останню було перераховано 16000 грн, платник IPAY_CREDIT_MC1/а.с.37/

релевантне законодавство

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена можливість визнання недійсними окремих умов договору у разі визнання цих положень договору несправедливими.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Статтею третьою цього Закону передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським Кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.5 ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Фактичні обставини, встановлені судом та висновки суду

Встановлено, що 21 серпня 2024 року Відповідач уклала договір про надання фінансового кредиту 25876-08/2024 із ТОВ «Стар Файненс Груп» та отримала кредит у сумі 16 000,00 грн строком на 120 днів. За умовами підписаного Відповідачем і ТОВ «Стар Файненс Груп» кредитного договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є оплатою за користування кредитом. Процентна ставка, відсотків річних 1,00% в день, що становить 365,00% річних. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 74хх - хххх - 6454, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Підписанням цього договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Стар Файненс Груп», які розміщенні на веб-сайті товариства.

Договір про надання фінансового кредиту укладено з відповідачем у електронній формі та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором W3690. Під час підписання договору відповідач вказала свої персональні дані: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), номер телефону та адресу місця проживання/реєстрації, номер картки. Одночасно з укладенням договору відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту.

Вказане підтверджується наданими Позивачем доказами, а саме: заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту, договір про надання фінансового кредиту споживчий кредит, із додатками до нього; паспорт споживчого кредиту; довідка про ідентифікацію одноразовим ідентифікатором Відповідача W3690 та лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно із яким 21.08.2024 року на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022 року, було успішно перераховано грошові кошти у сумі 16 000,00 грн на картку клієнта.

Отже, зазначене спростовує доводи представника про неукладеність договору між Відповідачем та ТОВ «Стар Файненс Груп».

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами 21.08.2024 було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитних договорів про споживчий кредит, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису та які відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно із наданим Позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором 25876-08/2024 від 21 серпня 2024 року, встановлено, що Відповідач порушила вимоги договору, не вносила передбачених договором платежів, у зв`язку з чим у неї наявна заборгованість у розмірі 35360 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту – 14 400,00 грн.; заборгованість за відсотками – 12 960,00 грн., заборгованість за штрафом - 8000,00 грн.

Згідно із відповіді АТ КБ «Приватбанк» Відповідачу було відкрито рахунок у банку, та підтверджено факт зарахування коштів у розмірі 16000 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що Позивачем підтверджено факт зарахування коштів на банківську картку Відповідача.

Однак, суд вважає, що доводи представника відповідача щодо неправомірного нарахування штрафних санкцій у розмірі 8000 грн є обґрунтованими, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, у частині стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 8000 грн, суд вважає необхідним відмовити.

23 грудня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024, за умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» за плату відступило позивачеві своє право грошової вимоги до боржників, у тому числі право вимоги до Відповідача за кредитним договором 25876-08/2024 від 21 серпня 2024 року.

Позивачем підтверджено переведення оплати коштів за договором факторингу.

Отже, факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача підтверджуються належними доказами в матеріалах справи, договором факторингу, витягом із реєстру Боржників до Договору факторингу, актом приймання-передачі Права Вимоги, а отже Позивач набув право вимоги.

Доводи представника відповідача щодо невизнання факту укладення відповідачкою договору є необґрунтованими, та спростовуються дослідженими в суді доказами, зокрема відповіддю АТ КБ «Приватбанк» у якому відкрито рахунок Відповідачки.

Контррозрахунку заборгованості, що спростовує розмір заборгованості, визначений позивачем, Відповідачем не надано. Належними та допустимими доказами Відповідачем не спростовано наявність заборгованості, а отже су дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо несправедливості умов кредитного договору

Суд вважає, що посилання представника Відповідача щодо несправедливості умов кредитного договору та неспівмірності розміру відсотків, не є обґрунтованими, оскільки при його укладенні Відповідач була повідомлена про розмір відсотків, порядок їх сплати та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклала цей договір, підписавши його без будь-яких застережень, та користувалась отриманими коштами.

Підписанням заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту Відповідач підтвердила, що до подання такої заявки-анкети вона отримала від ТОВ «Стар Файненс Груп» інформацію, визначену частиною другою статті 12 та статтею 12-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також усю необхідну інформацію відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, вона засвідчила, що ознайомилась та погодилась з усіма істотними характеристиками послуги з надання мікрокредиту (споживчого кредиту), опублікованими на вебсайті ТОВ «Стар Файненс Груп», а також до підписання договору ознайомилась з паспортом споживчого кредиту.

При цьому положення укладеного Відповідачем кредитного договору року є чіткими, конкретно визначеними та такими, що не допускають подвійного тлумачення.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року в справі №559/1605/18 зазначив, що тлумачення статті 627 ЦК України свідчить, що за загальним правилом обсяг договірної відповідальності регулюється в ЦК України нормами, які мають диспозитивний характер. Тобто, сторони при укладенні конкретного виду договору можуть регулювати їх самостійно.

Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили саме такі умови кредитного договору, підтвердивши свою згоду на такі умови своїми підписами.

При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, у тому числі їх не оскаржила позичальник відповідач у справі, вони не визнавались недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню обох сторін.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Наявність у позивача кредитного договору 25876-08/2024 від 21 серпня 2024 року разом з усіма додатками, з урахуванням наданого договору факторингу та витягу з реєстру права вимоги, на переконання колегії суддів, за відсутності наданих відповідачем доказів протилежного, створює обґрунтовану презумпцію набуття позивачем прав вимоги за спірним договором.

За тих обставин, що кредитні кошти використовувались Відповідачем, з умовами щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами вона погодилась, проте фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку відповідач не повернула, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог, відмовивши у частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 8000 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Відповідно до ч.ч. 5, 6статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач заявив про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. На підтвердження цих вимог позивач надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0103 від 01.03.2024 року, укладеного між адвокатом Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Кредит капітал»; копію замовлення від 15.04.2025 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №0103 від 01.03.2024 року та рахунок на оплату від 25.04.2025 року.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судом враховуються конкретні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також те, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер.

Відповідачем було зазначено про неспівмірність витрат на правничу допомогу.

Зважаючи на зазначене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу на суму 7 000 грн є завищеними та не співмірними зі складністю цієї справи, а тому підлягають зменшенню до 2000 грн.

Щодо судового збору

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається із матеріалів справи, за подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, отже із Відповідача на користь Позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1129,50 грн.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354,373 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №25876-08/2024 від 21.08.2024, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №25876-08/2024 від 21.08.2024 року у розмірі 27 360 (двадцять сім тисяч триста шістдесят) грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14400 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 12 960 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1129,50 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», адреса:м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 26.05.2025 року.

Суддя Оксана ЯРОЩУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua