Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №183/3345/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/3345/26

№ 2/183/4340/26

25 травня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача на 1/4 частку його доходу щомісяця, але не менше мінімального рекомендованого розміру аліментів для дитини відповідного віку, починаючи з 23.10.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 01 квітня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 старша донька сторін - ОСОБА_5 досягла повноліття. Починаючи з листопада 2024 року відповідач сплачує аліменти на утримання молодшої доньки у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісяця, оскільки попередньо аліменти стягувалися на двох дітей. Проте потреби молодшої доньки з віком лише зросли (навчання, харчування, одяг). Відповідач має постійний дохід, працює та може сплачувати більшу суму аліментів. Тому, позивачка просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача за рішенням суду до 1/4 частки його доходу щомісяця.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У судове засідання позивачка не з`явилася, була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач у судове засідання не з`явився, засобами поштового зв`язку надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку із виконанням бойового завдання та неможливістю прибути до суду; до заяви додав довідку про перебування на військовій службі Форми 5 від 15.05.2026 №617.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З урахування вищезазначеного, суд вважає, що неявка у судове засідання позивачки, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі №183/1291/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 01 квітня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

На виконання цього рішення 22.07.2022 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 старша донька сторін - ОСОБА_5 досягла повноліття (а.с.6).

Як убачається із розрахунку заборгованості станом на 02.01.2026, складеного державним виконавцем Самарівського відділу ДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ВП №69540121 і якому боржником є ОСОБА_8 , починаючи з листопада 2024 року, розмір аліментів, визначений у виконавчому документі становить: 16,66% щомісячно (а.с.9).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Як встановлено у ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Виходячи з наведеного положення закону, при вирішення вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Разом з тим, ч. 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Зазначеною нормою передбачено право отримувача аліментів заявляти вимогу про зміну розміру аліментів у разі досягнення повноліття одним з дітей, на утримання яких стягнуто такі аліменти.

Як установлено судом на підставі досліджених доказів, після досягнення повноліття старшою дитиною, аліменти на утримання молодшої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються з боржника на користь стягувача за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, тобто в розмірі 1/6 частини доходів відповідача.

Згідно ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд вважає, що у зв`язку з досягненням старшою дитиною відповідача повноліття та припиненням стягнення аліментів на її утримання, змінився матеріальний стан відповідача, оскільки розмір аліментів, що стягуються з нього зменшився.

Відповідач є працездатним, не скористався правом на подання відзиву, не надав доказів наявності у нього на утриманні інших осіб, неповнолітня донька ОСОБА_9 потребує матеріального утримання.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях СК України, відповідають інтересам дитини, покращують її матеріальне становище, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_7 може бути збільшений з 1/6 частини до 1/4 частини доходів, та не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку.

При цьому суд зазначає, що визначення такого розміру аліментів передбачене вимогами чинного законодавства для забезпечення поліпшення майнового становища дитини, а обставин, які б вказували на неможливість відповідача надавати таку допомогу судом не встановлено.

Щодо вимоги позивачки про стягнення аліментів у новому розмірі починаючи з 23 жовтня 2024 року (з настання повноліття старшої доньки) слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Частиною 2 ст.191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні не встановлено факту ухилення відповідача від сплати аліментів, тому підстави для стягнення аліментів за минулий час відсутні, а отже, аліменти у зміненому розмірі підлягають стягнення із відповідача з дати набрання рішенням законної сили.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн. на користь держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 141, 263-268, 273, 274 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2022 року у цивільній справі №183/1291/22, шляхом збільшення щомісячного їх розміру з 1/6 частки, яка утворилась в результаті проведення перерахунку аліментів державним виконавцем у зв`язку з досягненням найстаршою дитиною, донькою ОСОБА_10 , повноліття, та стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено і підписано 25 травня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.