Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №199/6646/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/6646/26

(1-кп/199/887/26)

ВИРОК

іменем України

25.05.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026047220000105 відносно:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпропетровська, громадянки України, освіта середня технічна, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

1) 21.06.2018 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, яким на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць;

2) 21.10.2019 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць. Звільнення: 31.08.2020 по відбуттю строку покарання,

3) 03.08.2022 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин,

4) 30.05.2023 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців. 24.08.2023 вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області вирок від 30.05.2023 в частині призначеного покарання скасовано, засуджено за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців, яким на підставі ч. 1 ст. 71, п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 03.08.2022, остаточно призначено покарання у виді арешту на строк 5 місяців 22 дні;

5) 31.01.2024 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, яким на підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць. Звільнення 28.10.2024 по відбуттю строку покарання,

яка обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

29.04.2026 о 20:58 годині ОСОБА_2 перебувала поряд з будинком № 261 по вулиці Чернігівська у місті Дніпрі, де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між нею та її сусідом ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_2 раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи настання таких наслідків щодо здоров`я потерпілого ОСОБА_4 , у цей же день о 21:00 годині, перебуваючи біля будинку № 261 по вулиці Чернігівська у місті Дніпрі, стоячи в безпосередній близькості обличчям до потерпілого ОСОБА_4 , тримаючи в своїй правій руці невстановлений предмет, ззовні схожий на дерев`яну палицю, нанесла вищевказаним предметом два удари в область голови з правої сторони та один удар в область голови з лівої сторони потерпілого ОСОБА_4 .

Після цього, доводячи свій кримінально-протиправний умисел до кінця, ОСОБА_2 , у той час, коли ОСОБА_4 прикрив своє обличчя лівою рукою, предметом, схожим на дерев`яну палицю, який тримала у правій руці, нанесла потерпілому не менше чотирьох ударів по лівій руці, один удар у ділянку підборіддя та один удар у ділянку лівого стегна. Вважаючи свої умисні дії доведеними до кінця ОСОБА_2 покинула місце вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок своїх умисних дій ОСОБА_2 спричинила потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: чотирьох забійних ран - голови та лівої кисті; п`ятьох синців - обличчя, лівих верхньої та нижньої кінцівок, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день).

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_2 , які виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, кваліфікуються за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:

- письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності її захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченої та і потерпілого є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку – достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченої ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше судима, незаміжня, офіційно не працевлаштована, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно.

З урахуванням вищевикладеного та з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченій ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченої.

Керуючись ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.

На підставі п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ч. 1 ст. 49-2 КВК України обчислювати початок строку відбування покарання ОСОБА_2 у виді пробаційного нагляду з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- сліди РБК (квитанція № 117) – знищити;

- відеозапис на цифровому диску – зберігати в матеріалах справи.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1