Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: купівлі-продажу
Дата: 09 грудня 2025 р.
Справа: №727/6329/23
Суддя: Карпенко Світлана Олексіївна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 727/6329/23
провадження № 61-3869св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В.,
Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд»,
відповідачі: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макєєва Надія Василівна,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», в інтересах якого діє адвокат Стороженко Юрій Володимирович, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 листопада 2023 року, постановлену у складі судді Гавалешко П. С., та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня
2023 року, ухвалену колегією у складі суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Гіпербуд» звернулося з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» (далі - ОК «ЖБК «Проспект»), ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макєєва Н. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
В обґрунтування позову вказувало, що 4 травня 2012 року Чернівецькою міською радою та ТОВ «Гіпербуд» укладено договір оренди землі № 7800, за яким позивач набув у користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями, розташовану на АДРЕСА_1 .
29 серпня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області видала позивачу дозвіл № ЧВ11412152339 на виконання будівельних робіт на вказаній земельній ділянці, а саме будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І - черга будівництво торгового центру).
ТОВ «Гіпербуд» здійснило будівництво торгового центру. Згідно зі звітом Приватної аудиторської фірми «Експрес-Аудит» сума витрат на будівництво на 30 вересня
2016 року склала 47 663 752,69 грн.
Рішенням Інспекцієї державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 5 січня 2017 року № ЧВ170170050382 у видачі сертифіката у прийнятті закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію відмовлено з підстав надання недостовірних відомостей про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Вказувало, що рішенням Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року № 317 припинено в односторонньому порядку договір оренди землі від 4 травня 2012 року № 7800, укладений міською радою та ТОВ «Гіпербуд».
У подальшому Чернівецька міська рада та ОК «ЖБК «Проспект» уклали
договір оренди землі від 24 жовтня 2016 року № 10303, за умовами якого
ОК «ЖБК «Проспект» передано у користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями, розташовану на АДРЕСА_1 .
ОК «ЖБК «Проспект» в незаконний спосіб отримало сертифікат готовності на закінчений будівництвом об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом на АДРЕСА_1 (І черга - будівництво торгового центру)».
15 березня 2017 року ОК «ЖБК «Проспект» та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгового приміщення) № НОМЕР_1 загальною площею 41,8 кв.м, розташоване на
АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макєєвою Н. В. за № 33818.
Посилалося на те, що ОК «ЖБК «Проспект» не мало права продажу спірного нежитлового приміщення, оскільки не є власником вказаного багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом; зазначене товариство неправомірно набуло статусу замовника будівництва.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 6 лютого 2017 року
у справі № 926/4124/16 скасовано рішення Чернівецької міської ради від 28 липня 2016 року №317 «Про припинення договору оренди землі від 4 травня 2012 року № 7800, укладеного Чернівецькою міською радою та ТОВ «Гіпербуд» та визнано недійсним договір оренди землі від 24 жовтня 2016 року № 10303, укладений Чернівецькою міською радою та ОК «ЖБК «Проспект».
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року
у справі № 926/1574/18 скасовано сертифікат серії ЧВ № 164170531809, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради ОК «ЖБК «Проспект» 22 лютого 2017 року.
За таких обставин просило визнати недійcним укладений ОК «ЖБК «Проспект»
та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення
(торгового приміщення) НОМЕР_1 загальною площею 41,8 кв.м, розташованого
на АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макєєвою Н. В. 15 березня 2017 року за № 3818.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 листопада 2023 року провадження у справі закрито.
Суд першої інстанції керувався пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України та зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 серпня 2017 року у справі № 727/7148/17 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Гіпербуд» до ОК «ЖБК «Проспект» і ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними. Вказане рішення ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Гіпербуд», в інтересах якого діє адвокат Стороженко Ю. В., залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців
від 10 листопада 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про існування правових підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3
частини першої статті 255 ЦПК України, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи та нормам процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2024 року представник ТОВ «Гіпербуд» - адвокат Стороженко Ю. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 листопада
2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2023 року і направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій статті 255 ЦПК України, оскільки у справі № 727/7148/17 та у справі, як переглядається, різні підстави позову.
Зазначає, що у справі № 727/7148/17 підставами недійсності оспорюваного правочину зазначено те, що:
- голова ОК «ЖБК «Проспект» перевищила повноваження, надані їй статутом;
- кооператив не мав права продажу нежитлового приміщення, оскільки він є житлово-будівельним кооперативом, а за оспорюваним договором відчужено нежитлове приміщення;
- за оспорюваним договором відчужено приміщення, яке не виділено як окремий об`єкт нерухомого майна;
- оспорюваний договір купівлі-продажу укладено під час дії заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Львівського апеляційного господарського суду
від 15 березня 2017 року у справі № 926/4124/16, у виді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці на АДРЕСА_1 ;
- сторони оспорюваного договору порушили правила готівкових розрахунків;
- договір укладено за відсутності обов`язкової оцінки нежитлового приміщення, яке є предметом договору.
При цьому у справі, яка переглядається, позивач як замовник будівництва торгового центру, в якому розташоване спірне нежитлове приміщення, зазначав інші підстави позову, а саме, що:
- ОК «ЖБК «Проспект», не будучи власником нежитлового приміщення, відчужив його за оспорюваним правочином, не маючи права на його продаж;
- позивач не передавав ОК «ЖБК «Проспект» право на будівництво торгового центру відповідно до частини сьомої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- незаконність оформлення прав ОК «ЖБК «Проспект» на торговий центр встановлена судовими рішеннями у справах № 926/4124/16 та № 926/1574/18.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (абзац 2 пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 3 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців
від 29 серпня 2017 року у справі № 727/7148/17 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Гіпербуд» до ОСОБА_1 , ОК «ЖБК «Проспект», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макєєва Н. В., про визнання недійсними договору купівлі-продажу.
У справі № 727/7148/17 ТОВ «Гіпербуд» 21 липня 2017 року звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОК «ЖБК «Проспект» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгове приміщення) від 15 березня
2017 року № 223, укладеного ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «Проспект», зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 3872, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 15 березня 2017 року, індексний номер 34276470).
Також 7 серпня 2017 року ТОВ «Гіпербуд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОК «ЖБК «Проспект» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (торгове приміщення) НОМЕР_1 від 15 березня 2017 року, укладеного ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «Проспект», зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 3878, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу
Макеєвою Н. В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 15 березня 2017 року, індексний номер 34279004) (справа № 717/7848/17).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 серпня 2017 року зазначені позови об`єднані в одне провадження і справі присвоєно № 727/7148/17.
Суди встановили, що у справі № 727/7148/17 ТОВ «Гіпербуд» посилалося на те, що воно є власником матеріалів, обладнання, використаних в процесі будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом на
АДРЕСА_1 ; наказом Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1871/5 скасовано державну реєстрацію права власності ОК «ЖБК «Проспект» на торговий центр; голова ОК «ЖБК «Проспект» (продавець за договором) перевищив повноваження, визначені статутом кооперативу; договір укладено на приміщення, яке не було виділене як окремий об`єкт нерухомого майна з будівлі торгового центру; договір укладено під час дії забезпечення позову, застосованого ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2017 року
у справі № 926/4124/16; сторони оспорюваного договору не дотрималися правил готівкових розрахунків, встановлених законодавством України; оспорюваний договір було укладено без обов`язкової оцінки приміщення.
Також суди встановили, що в цій справі ТОВ «Гіпербуд» у червні 2023 року звернулося з позовом до ОК «ЖБК «Проспект», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного ОК «ЖБК «Проспект» та
ОСОБА_1 , предметом якого є нежитлове приміщення (торгового приміщення) НОМЕР_1 загальною площею 41,8 кв.м, на
АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Макєєвою Н. В. 15 березня 2017 року
за № 3818.
Підставою позову у справі, яка переглядається, ТОВ «Гіпербуд» зазначає здійснення ним будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями, розташованого на
АДРЕСА_1 ; неправомірне набуття ОК «ЖБК «Проспект» статуса замовника будівництва; відсутність у вказаного кооперативу права продажу спірного нежитлового приміщення.
Позиція Верховного Суду, мотиви, якими керується суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Для застосування підстави закриття провадження у справі, передбаченої
пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, необхідна одночасна наявність трьох складових: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що: «за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року
у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що: «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
Отже, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, що опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом із тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Європейський суд з справ людини у рішеннях від 25 липня 2002 року
у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року
у справі «Брумареску проти Румунії» зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 308/2184/14-ц
(провадження № 61-1433св24).
У справі, яка переглядається, суди встановили, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 серпня 2017 року у справі № 727/7148/17 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Гіпербуд» до ОСОБА_1 ,
ОК «ЖБК «Проспект», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу
Макєєва Н. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, предметом якого є, в тому числі і нежитлове приміщення (торгове приміщення) НОМЕР_1.
Суди дійшли правильного висновку про те, що у справі № 727/6329/23, яка переглядається, та у справі № 727/7148/17 предмет спору та суб`єктний склад сторін є однаковими.
При цьому, звертаючись з позовом у справі № 727/7148/17, ТОВ «Гіпербуд» обґрунтовувало його тим, що:
- голова ОК «ЖБК «Проспект» перевищила повноваження, надані їй статутом;
- кооператив не мав права продажу нежитлового приміщення, оскільки він є житлово-будівельним кооперативом, а за оспорюваним договором відчужено нежитлове приміщення;
- за оспорюваним договором відчужено приміщення, яке не виділено як окремий об`єкт нерухомого майна;
- оспорюваний договір купівлі-продажу укладено під час дії заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Львівського апеляційного господарського суду
від 15 березня 20178 року у справі № 926/4124/16 у виді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, розташованій на АДРЕСА_1 ;
- сторони оспорюваного договору порушили правила готівкових розрахунків;
- договір укладено за відсутності обов`язкової оцінки нежитлового приміщення, яке є предметом договору.
Відмовляючи у задоволенні позову у справі № 727/7148/17, Шевченківський районний суд м. Чернівців у рішенні від 29 серпня 2017 року вказав про недоведення ТОВ «Гіпербуд» факту порушення оспорюваним правочином, стороною якого воно не є, його прав чи законних інтересів. Суд вказав, що позовні вимоги є неконкретизованими, підстави позову чітко не визначені, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість позову.
У справі, яка переглядається, позивач, вважаючи себе замовником будівництва торгового центру, в якому розташоване спірне нежитлове приміщення, зазначав інші підстави позову, а саме, що:
- ОК «ЖБК «Проспект», який не є власником нежитлового приміщення, відчужило його за оспорюваним правочином, не маючи права на його продаж;
- позивач не передавав ОК «ЖБК «Проспект» право на будівництво торгового центру відповідно до частини сьомої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- незаконність оформлення прав ОК «ЖБК «Проспект» на торговий центр встановлена судовими рішеннями у справах № 926/4124/16 та № 926/1574/18.
У порушення вказаних вимог процесуального закону суди не звернули уваги на те, що позивач змінив підстави позову, тобто відбулась зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, оскільки ТОВ «Гіпербуд» заявлено інші підстави позову, що виключає тотожність вказаних позовів.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Отже оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо судових витрат
Так як касаційний суд дійшов висновку про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, встановлених статтею 141 ЦПК України підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», в інтересах якого діє адвокат Стороженко Юрій Володимирович, задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 листопада 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк О. М. Ситнік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua