Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №522/18326/24 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18326/24

Провадження по справі № 1-кп/522/1767/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162510001087 від 19.07.2024 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Болградського району, смт. Серпневе, громадянина України, із середньою освітою, офіційно працевлаштованого ФОП « ОСОБА_3 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Викладення обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 року, до правоохоронних органів належать органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Встановлено, що відповідно до розстановки сил та засобів (5-8 рота) батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП з 19.30 годин 18.07.2024 року до 07.30 годин 19.07.2024 року на патрулювання Приморського району міста Одеси заступив наряд «ОКЕАН-0304» у складі інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДІП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , та інспектора взводу №2 роти №7 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , на службовому транспортному засобі Skoda Rapid, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до журналу обліку інструктажів та медичного огляду №1619, 18.07.2024 року старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , о 19:36 годин та старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , о 19:38 годин пройшли медичний огляд та були визнані придатними до несення служби. Зокрема, відповідно до інформації з журналу реєстрації інструктажів із заходів безпеки при поводженні зі зброєю роти №7 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП за арх. №1523, перед заступанням у нічну зміну 18.07.2024 року старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 , та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 , було доведено цільовий інструктаж особистої безпеки та інструктаж із заходів безпеки при поводженні зі зброєю згідно з вимогами Інструкції із заходів безпеки при поводжені зі зброєю, затвердженої наказом МВС від 01 лютого 2016 року №70, командиром батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПІ майором поліції ОСОБА_8 .

Відповідно до інформації з книги стаціонарних нарядів роти №7 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПІ за №1561, що склад наряду«ОКЕАН-0304» отримали табельну вогнепальну зброю «Форт-17» перед заступанням на несення служби у нічну зміну 18.07.2024 року, а саме: старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , №154096, 2 магазина та 28 набоїв до неї, старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , №152441, 2 магазина та 28 набоїв до неї.

Згідно з спільним наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 із Одеською обласною військовою адміністрацією, до складу спільних рухомих мобільних блокпостів повинні залучатись від двох осіб представників УПП в Одеській області ДПП.

19.07.2024 року о 06:29 годин нарядом «ОКЕАН-0304» було самостійно створено завдання із зазначенням змісту «УПП ОКЕАН-0304 (управління патрульної поліції в Одеській області д-н 6528 Skoda»: інше службове завдання відпрацювання спільно з ТЦК». Зокрема інспектором-черговим відділу чергової служби УПП в Одеській області ДПП 19.07.2024 о 11:06 було проставлено відмітку про виконання самостійно виставленого нарядом «ОКЕАН-0304» службового завдання.

19.07.2024 року о з 06:29 годин по 08:30 годин, за адресою: м. Одеса вул. Старосінна площа, знаходився рухомий мобільний блокпост, із залученням представників ІНФОРМАЦІЯ_3 та інспекторів патрульної поліції: у складі інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , службовий жетон (№022578) та інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 службовий жетон (№ 021883), до обов`язків яких входило забезпечення охорони громадського порядку.

Під час перебування на службі, 19.07.2024 року приблизно о 08:18 годин ОСОБА_6 , за допомогою жезлу-відмашки, попросив зупинитися автомобіль марки BMW в кузові темно-синього кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , але чоловік, який був за кермом даного автомобіля, як пізніше було встановлено був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проігнорував законну вимогу поліцейського, умисно, достовірно розуміючи, що на території України запроваджено військовий стан, натиснув на педаль газу та покинув місце рухомого блокпосту.

Після чого інспектори патрульної поліціїї, виконуючи свої функціональні обов`язки, у зв`язку з виниклою ситуацією порушення правил дорожнього руху та Закону України «Про Національну поліцію» сіли в службовий автомобіль марки «Skoda Rapid» та попрямували за вищевказаним автомобілем, наздогнавши даний автомобіль на вул. Новощіпний ряд що в м. Одеса, поруч з ринком «Привоз».

Надалі, 19.07.2024 року, приблизно о 08:30 годин за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, навпроти ринку «Привоз», автомобіль марки BMW, під керуванням ОСОБА_3 , на повторну законну вимогу працівників патрульної поліції зупинився та працівники поліції підійшли до автомобіля зі сторони водія, представившись, попросили водія надати для ознайомлення документи, які посвідчують особу, а також документи на транспортний засіб, на що чоловік спочатку відмовлявся надавати документи, але після бесіди з працівниками поліції надав своє водійське посвідчення, яке було у застосунку «Дія», в ході якого було встановлено, що вказаною особою є громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після чого до службового автомобілю почали підходити натовп та виражатись нецензурною лайкою в бік працівників поліції, в ході чого ОСОБА_3 , достовірно розуміючи, що його було зупинено на законну вимогу працівниками патрульної поліції, скориставшись тим, що увагу працівників поліції відвернув натовп, вийшов зі свого автомобіля та почав тікати в бік ринку «Привоз», що в м. Одеса, з метою уникнення подальшої відповідальності за вчинені напередодні в той день дії.

У цей момент, інспектор патрульної поліції ОСОБА_6 , звернувши увагу на те, що зупинена особа – ОСОБА_3 намагається покинути місце зупинки транспортного засобу, шляхом втечі до ринку «Привоз», почав наздоганяти останнього разом зі своїм напарником ОСОБА_7 .

Наздогнавши ОСОБА_3 на території ринку «Привоз», останній відреагував неадекватно, почав чинити опір працівникам поліції, не реагувавши на їх законні вимоги пройти з ними до службового автомобіля для складання адміністративних матеріалів, почав наносити хаотичні удари по ногам поліцейському ОСОБА_6 , та його напарнику ОСОБА_7 , при цьому здійснюючи хаотичні рухи руками.

Поліцейський ОСОБА_6 , разом з напарником ОСОБА_7 , враховуючи агресивну поведінку гр. ОСОБА_3 , відповідно ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», прийняли рішення обмежити рух ОСОБА_3 , та застосували відносно нього спеціальний засіб «кайданки», при цьому повідомили його про намір і причини застосування такого засобу, однак ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що біля нього стоять працівники поліції, умисно наніс один удар правим ліктем в області обличчя поліцейському ОСОБА_6 .

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_3 , поліцейському УПП в Одеській області ОСОБА_6 , було заподіяно наступні тілесні ушкодження у вигляді синця в області лівої нижньої повіки, садна по тильній поверхні лівої кисті, синець в області передньої черевної стінки зліва, садна на лівому стегні, синця на правому стегні по зовнішній боковій поверхні у середній третині.

Крім цього, в подальшому, 19.07.2024 року у період часу з 08:30 годин по 09:00 годин в ході оформлення відносно ОСОБА_3 працівниками патрульної поліції матеріалів, поблизу автомобіля патрульної поліції, який був розташований на проїзній частині дороги за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 13 навпроти ринку «Привоз», останній, достовірно розуміючи, що відносно нього працівниками правоохоронного органу застосовано обмеження руху, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», із застосуванням спеціального засобу «кайданки», скориставшись тим, що увагу працівників поліції знову відвернув натовп, який огородив проїзну частину та безпосередньо сам автомобіль патрульної поліції, умисно, знову намагався уникнути відносно себе затримання з боку працівників патрульної поліції, а саме здійснив опір працівникам правоохоронного органу, якими до нього застосовано заходи примусу, та втік з місця утримання його в «кайданках» в сторону ринку «Привоз» у місті Одеса, чим здійснив опір працівникам патрульної поліції, які виконували свої службові обов`язки по забезпеченню громадського порядку.

Внаслідок зазначений дій, ОСОБА_3 був повторно зупинений працівниками патрульної поліції на території ринку «Привоз» та доставлений до службового автомобілю працівників патрульної поліції.

Таким чином, дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за:

- ч. 2 ст. 345 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконання цим працівником службових обов`язків та за скоєння кримінального правопорушення передбаченого;

- ч.2 ст.342 КК України, за кваліфікуючими ознаками: опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Позиція обвинуваченої ОСОБА_3 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свою вину не визнав у повному обсязі та надав суду такі показання. В день коли сталася подія, а саме 19 липня 2024 року приблизно о 08:00 годин він їхав на роботу на належному йому транспортному засобі «BMW 530Е» в бік ринку «Привоз» по вул. Старосінна, де стояв на той момент блок-пост, співробітник поліції стояв зліва. Він їхав спокійно, коли вже рухався по вул. Новощіпний ряд, працівники поліції почали гнатися за ним з маячками. На відеозаписі видно, як поліцейський збоку справа почав вибігати, але він його не бачив, оскільки в цей момент він дивився на поліцейського, що знаходився зліва. Підтвердив, що він бачив дорожній знак «Стоп» до блок-посту, до того місця, де стояв патруль. Поліцейський вибіг і потім почав йому махати. Буває в останній момент поліцейські зупиняють. Вказав, що був один у своєму автомобілі. Всі вимоги він виконав. Коли зупинили його, працівники поліції підбігли до його автомобіля, були спочатку агресивні, засовували руки у машину, стукали та намагалися силоміць його звідти дістати. Працівники поліції сказали, що начебто він не бачив як вони його зупиняли, тому подумали, що він «ухилянт». Зазначив, що у нього все добре з документами, він є додатку «Резерв +» та він нічого не порушував. Він не втікав, однак не міг одразу зупинитися у непередбаченому для цього місці, там де паркан, та після паркану одразу зупинився. Він не хотів виходити, показав їм права та застосунок «Резерв+». Працівники поліції були без камер, у формі схожій на форму охорони. Форма чорна, нашивка з якимось надписом, а жетон він не бачив, бодікамер не було. Як вони пояснили бодікамери не було, оскільки розрядилася. Раніше його зупиняли працівники поліції, тому йому відомо, як вони мають виглядати. Вони були на поліцейській машині, були спеціальні світлові сигнальні пристрої (мигалки), зрозуміло, що транспортний засіб поліцейський. Вони спочатку не просили вийти його з машини, коли підійшли інші люди, вона стали більш культурними. Він намагався зателефонувати на лінію «102». Працівники поліції почали пред`являти йому ст. 130 КУпАП, однак він був тверезий. Він хотів вийти. Він боявся, тому зателефонував на лінію «102», та повідомив про ситуацію. Вони почали казати йому, що він виходив з автомобіля, щоб проїхати з ними. Він відмовився пройти на блок-пост. Вони почали доставати його з машини, тому він вийшов. Вказав, що працівники поліції били його по голові, брали за шкірку, від чого у нього були синці. В цей час біля них почали збиратися люди. Працівники поліції почали його заламувати. Після чого підійшли люди та почався конфлікт, а він відійшов у сторону. Він злякався, і втік, оскільки працівники поліції почали доставати його з машини, лупцювати, заламувати руки без бодікамер. Однак його наздогнали та грубо поклали обличчям до землі, заламали руки, вдягли кайданки та привели до машини. В момент, коли працівники поліції його затримували на ринку «Привоз», вони накинулися на нього, затримали, один з них потягнув його за шию, вони його розстелили та він лежав на грудях, та в цей час коліном надавили йому на спину, вдягнули кайданки і підняли його. В момент його затримання він не завдавав ударів працівникам поліції, оскільки у нього не було такої можливості. Він навіть не міг поворушитися. Ногами він нічого не робив. Наміру вступати з працівниками поліції у бійку у нього не було, оскільки не займався єдиноборствами. Він не зрозумів, чому така ситуація трапилася. Оскільки працівники поліції йому не повідомили, що він затриманий, та права йому не роз`яснили, він відійшов від машини. Після цього він стояв біля автомобіля, а люди, що зібралися почали нападати та бити поліцейських, «шарпати» потерпілого. Він відійшов і стояв біля автомобіля, почалась бійка потім він побіг. Працівники поліції вдвох за ним побігли. Схопили його, потерпілий уперся коліном, взяв його руки і заламав, скільки вони були у кайданках, тому він не міг чинити опір працівникам поліції. Потерпілий поліцейський стояв біля нього, а він стояв у кайданках, які зняли йому у відділку поліції. Працівники поліції посадили його в автомобіль службовий. Бійка і заворушення були позаду нього. У бійках приймав участь потерпілий поліцейський, а інший поліцейський, що є свідком у справі, - сидів біля нього в автомобілі. Було багато екіпажів поліції на місці події. Бійка відбулась із потерпілим. Працівники поліції розганяли людей, яких було дуже багато, навіть перевертали сміттєві баки. Йому працівник поліції сказав закрити рот, не дали зателефонувати адвокату та привезли до райвідділку, він просив свій телефон, але йому не віддавали. Адвокат його сам знайшов пізніше. Потім заповнювали адміністративні матеріали. В подальшому його привели ще на допит за статтями 342, 345 КК України. Йому відомо, що в ДБР є ЄРДР за фактом перевищення повноважень працівниками поліції за цим фактом, він ходив на допит. Він розуміє, що те, що відбулось погано, для нього це мало негативні наслідки та його незаконного затримали. Вину свою не визнає. Зазначив, що відносно нього складено протокол за ст. 185 КУпАП, де зазначено ті ж самі обставини (фабула), що й в обвинувальному акті, за що його вже притягнуто до адміністративної відповідальності, та постанову суду залишено в силі після апеляційного перегляду. Вважав, що оскільки були заворушення, під час якої люди кидались на потерпілого, хтось інший міг нанести йому удари, про цю бійку писали в новинах, було відео в районі пішохідного переходу. Крім того, відносно нього було складено протокол за ст. 130 КУпАП, та постановою суду його також визнано винним за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, яку рішенням суду апеляційної інстанції також залишено в силі. Також відносно нього було складено протокол за проїзд блокпоста. З приводу спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції він звертався до адвоката, однак йому невідомо, чому не написано заяву в поліцію з цього приводу. Він розуміє, чому саме його обвинувачують.

Потерпілий ОСОБА_6 , помер під час судового розгляду даного кримінального провадження, що підтверджується свідоцтвом про його смерть від 08.02.2025 року, у зв`язку із чим його допит не здійснено.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який надав суду такі показання. Він працює інспектором УПП в Одеській області ДПП. В день події, дату якої не пам`ятав, в липні 2024 року, в період часу з 08:20-08:30 годин на Старосінній площі в місті Одесі вони з напарником ОСОБА_6 зупинили автомобіль «BMW», синього кольору, під керуванням громадянина ОСОБА_3 . Напарник подав знак жезлом про зупинку автомобілю, однак, який не зупинився і прискорився та ігнорував вимоги про зупинку транспортного засобу. Автомобіль ОСОБА_3 було зупинено біля ринку «Привоз», притиснувши його, щоб не заважати руху транспорту. Підбігши та підійшовши до водія, вони постукали у вікно. Надали посвідчення, коли ОСОБА_3 вимагав показати документи на початку розмови. Дій, дістати ОСОБА_3 з автомобіля силоміць не вчиняли. Вони заблокували транспортний засіб, дістали ключі, щоб заглушити автомобіль. Бодікамери були розряджені та фіксація події велась на мобільний телефон, оскільки ніхто не міг підвезти камери. Є відео моменту зупинки автомобіля, зафіксоване на відеореєстратор службового автомобіля, після чого ОСОБА_6 знімав на мобільний телефоні надав його до поліції. Не повідомляли керівництво, щодо розрядження бодікамер. Коли поспілкувались та встановили особу за водійським посвідченням і додатком «Резерв+», провели з водієм бесіду та повідомили про складання матеріалів за ст. 122-2 КУпАП та за ст. 130 КУпАП – за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Водій намагався уникнути відповідальності, він спочатку спілкувався з адвокатом, а потім відмовився. Його напарник ОСОБА_6 пішов до автомобілю, взяв матеріали для складання протоколів. Біля автомобіля ОСОБА_3 зібрався натовп, який давав йому поради. В цей час біля автомобілю зібралося близько 10-15 осіб, які почали перешкоджати здійснювати їхню діяльність. Після чого люди відштовхнули його від автомобіля ОСОБА_3 і останній втік. Вони з напарником його наздогнали, застосували до нього кайданки і доставили до службового автомобіля. Однак люди їм заважали та відбили ОСОБА_3 і він знову втік на ринок «Привоз», де вони його знайшли серед павільйонів. Коли ОСОБА_3 тікав від них він впав і не хотів вставати, не давав їм підійти, вони йому запропонували піднятися, однак чинив опір, штовхав ногами по їхнім ногам, не давав руки, щоб вдягти йому кайданки. ОСОБА_3 лежав і вдарив потерпілого. Коли ОСОБА_3 наносив удари його ніхто не тримав, а він стояв поряд із ним. ОСОБА_6 ногою затиснув поперек ОСОБА_3 . До цього вони запропонували особі пройти до службового автомобілю. Він заламав йому ліву руку. ОСОБА_6 не тримав ОСОБА_3 за руку. Поліцейський може не повідомляти, що буде застосовувати кайданки. Після того, як вони вдягнули кайданки, вони супроводжували ОСОБА_3 до автомобілю та ударів більше не було. Подія тривала декілька хвилин. Проте натовп почав їх відштовхувати, почали роздягати напарника, та ОСОБА_3 знову втік на ринок «Привоз» вже у кайданках. Однак вони знову його знайшли. ОСОБА_3 наносив потерпілому ОСОБА_6 удари по ногах та ліктем правої руки вдарив його в область обличчя. Вони були на службовому автомобілі, одягнені у форму, погони, шеврони, нагрудні знаки, посвідчення надавав громадянину ОСОБА_3 , з чого можна було зрозуміти, що вони працівники поліції. З напарником ОСОБА_6 вони перебували у службових обов`язках. Більшу частину чергування вони заступали разом. Після події з ОСОБА_3 йому також було спричинено тілесні ушкодження. У ОСОБА_6 був синець на обличчі. Також відносно ОСОБА_3 було складено протоколи за ст. 122-2, 130 КУпАП та затримано за ст. 185 КУпАП. Матеріали складав також і ОСОБА_6 . Стаття 185 КУпАП та ст. 342 КК України відрізняються тяжкістю скоєння правопорушення та відповідальністю. Підтвердив, що під час досудового розслідування надавав показання. Він впізнає ОСОБА_3 як особу, яка чинила їм опір.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який надав суду такі показання. Він працює заступником командира роти №3 батальйону 1 УПП в Одеській області. Дату і час події точно не пам`ятав, зазначив, що у 2024 році, коли було тепло, бо ходили в формі поло. ОСОБА_3 він не пам`ятав. Коли прибув на місце події, приблизно о 09:00 якраз була перезмінка, по вулиці Привозна біля Автостанції у нього була задача відсторонити сторонніх осіб від службового автомобіля та працівників поліції. На місці був поліцейський автомобіль «Skoda Rapid». Працівник поліції був без верхнього одягу, поряд з ним була жінка. Він викликав «102» через масові заворушення та порушення громадського порядку. Ім`я працівників поліції зі зброєю не пам`ятав. Вони почали відстороняти осіб від працівників поліції, інші екіпажі викликались також. Тих осіб, що порушували громадський порядок затримано та встановлено їх особи. Він не встановлював особу ОСОБА_3 , всіх затриманих встановлював Відділ поліції №2. Підтвердив, що його було допитано під час судового розслідування та підпис у протоколі допиту його. Краще пам`ятав обставини тоді, ніж на момент допиту у суді. Взагалі цю ситуацію погано пам`ятає. Він бачив відео, як особа яка знімала на телефон, розбила переднє праве бокове дзеркало, однак це була інша особа, не ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в судовому засіданні надала показання такого змісту. Працює в УПП в Одеській області. 19.07.2024 року вранці в період між 08:00-09:00 годин перебувала на чергуванні на денній зміні з напарником ОСОБА_11 . Зранку отримали виклик щодо чинення опору працівникам поліції за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 2 чи 4, біля ринку «Привоз». Коли прибули на місце було багато людей, серед натовпу побачили двох працівників поліції, один з них був без форми, ім`я яких вона не знає, які просили допомогти. Було порушення громадського порядку, люди обступили працівників поліції, неможливо було їм виїхати. До них під`їхало ще декілька екіпажів. Потім поліцейський автомобіль розблокували, коли там була людина. Було складно, людей було багато. ОСОБА_3 на місці події вона не бачила, оскільки стояла спиною, щоб ніхто не проникав. Коли приїхала на місце, бачила лише, що була людина в службовому автомобілі, однак хто саме не бачила. Вона бачила потерпілого, вони не спілкувалися. Були заворушення, але вона не брала участі у затриманні. На місці її екіпаж встановлював особу тільки жінки. Також вони повідомили командиру екіпажу, автомобіль якої роти там був. Під час досудового розслідування писала пояснення, а також моніторинг з Києва був. Адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП передбачає за пасивну непокору працівнику поліції, а кримінальна відповідальність за ст. 342 КК України передбачає за активний опір працівнику поліції.

За клопотанням сторони захисту було допитано у якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 надав суду такі показання. З ОСОБА_3 знайомий по роботі, колись працювали на виробництві. Він працює на ринку «Привоз», продає взуття. В той день, коли сталася подія, у липні 2024 року, на початку дев`ятої години, пішов на роботі брати каву приблизно о 08:00 годині, коли побачив, що біжить хлопець, коли той підбіг ближче, він впізнав ОСОБА_14 , а за ним женуться працівники поліції з обох сторін, які вигукують: «Ловіть!». ОСОБА_3 спіткнувся і впав, його затримали, наділи кайданки. Пам`ятає, як він лежить обличчям до землі, а працівники поліції крутять його. Він не пам`ятав, що ОСОБА_14 їх бив. ОСОБА_3 йшов спокійно, вони його тягали. Вони вдягли на нього кайданки і увели його. Його робоче місце знаходиться навскіс від місця події, тому все бачив. Вся ситуація тривала приблизно до 1 години. Подія, яку він бачив мала місце на ринку «Привоз», біля рибного ряду, каву брав, де рибний ряд зліва, ближче до вулиці Новощіпний ряд. Стверджував, що ОСОБА_3 не міг нікому нанести удари, оскільки не встиг вирватися. Не бачив, щоб ОСОБА_3 відмахувався від працівників поліції. Вони його притримали, надавили , синхронно підняли і повели. На нього тиски ніхто не вчиняв. Він не знає і не впевнений чи є на місці події камери.

Свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , надала суду показання такого змісту. ОСОБА_3 знайомий, знає його більше 4 років, він ключі робив на ринку «Привоз», де вона також працює. На момент події, в липні 2024 року, вона працювала, за часом було 07:30-08:00 годин, почато дев`ятої години, побачила як проїхав автомобіль ОСОБА_14 марки «BMW» темного кольору, за адресою: м. Одеса, вул. Старосінна, 7/9, та почалися крики. Всі повиходили та почали дивитись, що відбувається. Автомобіль ОСОБА_14 стояв у закутку, позаду нього стояв поліцейський автомобіль, білого кольору, марку не роздивилась. Люди спитали, що трапилось, працівники поліції протягли руки до ОСОБА_14 , люди його захищали. Вона сама бачила як працівники поліції били декілька разів головою Женю об кермо. Вони не мали права його бити. Почалася метушня, намагалися нормально з`ясувати, що відбувається. Потім працівники поліції в грубій формі почали до них звертатись, на що їм так само люди відповідали. Поліцейський здоровий був на вигляд. Поліцейські сильно кричали і хамили. Просили зробити Жені тест на місці, але працівники поліції відмовили. Вона на той час була на 7,5 місяці вагітності. В подальшому ОСОБА_15 вибіг в автомобіля та втік. Працівникки поліції побігли за ним. Їх не було приблизно 5 хвилин. Потім побачила як ОСОБА_16 ведуть в кайданках, заламали руки. Поліцейські вели себе неадекватно, шарпали, стріляли з пістолета, балоном задували. Момент, коли одягли ОСОБА_3 кайданки, вона не бачила, тільки бачила як вже вели у кайданках, підвели до машини. З боку ОСОБА_14 вона не бачила супротиву працівникам поліції. Було багато поліції та приїжджало ТЦК. Була велика суматоха, вперше таке на ринку «Привоз» відбулось. Частину відеозапису вирізали в мережі Інтернет вирізали. Можливо дії були і незаконні, але вважала, що це по людські.

Досліджені під час судового розгляду докази.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом досліджено письмові докази, які також підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024162510001087 від 19.07.2024 року, згідно якого 19.07.2024 року на адресу відділу поліції №2 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення з лінії «102», про те, що 19.07.2024 року близько 08:41 годин, за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 13, під час виконання працівниками поліції службових обов`язків ОСОБА_3 , та ОСОБА_17 , спричинили тілесні ушкодження лейтенанту поліції ОСОБА_7 , інспектору УПП в Одеській області, та його напарнику старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 Єо-17031;

- рапорт старшого слідчого ВП № 2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_18 від 19.07.2024 року №17117, згідно якого 19.07.2024 року близько 08:41 годин, за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 13, під час виконання працівниками поліції службових обов`язків ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 , інспектору УПП в Одеській області. Встановлено особу ОСОБА_3 . Крім цього, 19.07.2024 року близько 08:41 год., за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 13, під час виконання адміністративного затримання, правопорушник ОСОБА_3 , чинив опір працівнику поліції під час виконання ним службового обов`язку;

- рапорт ВП № 2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 19.07.2024 року №17030, згідно якого 19.07.2024 року о 08:34 годин надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 19.07.2024 року о 08:33 годин, за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд. 11, заявника зупинили працівники поліції 6528, не представились, зупинили начебто через те, що заявник не зупинився на мобільному блокпості. У працівників поліції відсутні бодікамери, знімають на телефон, намагаються витягнути з авто відвезти на мед. експертизу. Та як стверджують, що заявник перебуває в неадекватному стані;

- постанова про доручення слідчому ОСОБА_19 здійснювати досудове розслідування від 19.07.2024 року;

- постанова про доручення слідчому ОСОБА_20 здійснювати досудове розслідування від 19.07.2024 року;

- повідомлення про початок досудового розслідування від 19.07.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162510001087;

- повідомлення про початок досудового розслідування від 19.07.2024 року;

- постанова про створення групи слідчих у кримінальному провадженні №12024162510001087 від 19.07.2024 року;

- постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12024162510001087від 19.07.2024 року;

- рапорт інспектора УПП в Одеській області ОСОБА_6 , згідно якого 19.07.2024 року під час несення служби у складі екіпажу «Океан-304» спільно з інспектором УПП в Одеській області лей-том ОСОБА_7 під час спільного відпрацювання на мобільному блок посту з ТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_3 , на вимогу поліцейського не зупинився транспортний засіб «BMW 530D», д/н НОМЕР_2 , після переслідування даного транспортного засобу його було зупинено за адресою вул. Новощепний ряд, 11, було встановлено особу водія їм виявився ОСОБА_3 . Під час повідомлення водію, що відносно нього будуть складатись адміністративні матеріали за порушення ПДР, у нього були виявленні ознаки наркотичного сп`яніння, про що водієві було повідомлено та запропоновано у законному порядку пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння від чого він відмовився, після чого йому було повідомлено, що відносно нього будуть складатись адміністративні матеріали. В подальшому натовп, який зібрався навколо транспортного засобу порушника почав товкати та тримати ОСОБА_7 , під час дій натовпу у ОСОБА_3 появилась змога втекти. Спільно його було затримано у центрі ринку «Привоз» та приведено до службового авто. Після чого натовп людей біля 100 осіб почали нападати на працівників поліції, намагаючись надати змогу правопорушнику знов втекти. Він утримував правопорушника та відбивався від невідомих осіб, які його били і наносили тілесні ушкодження. У цей час ОСОБА_7 намагався заспокоїти невідому жінку, яка кидалася до нього в бійку, блокувала йому можливість прийти йому на допомогу. В цей момент він побачив, як невідома жінка розірвала йому футболку і він вже без футболки кинувся йому на допомогу, в цей час, коли невідома жінка була біля нього, яка знаходилась позаду, вирвала з кобури табельну, вогнепальну зброю, після чого ОСОБА_7 вдарив її по руці та застосував до неї «ТЕРЕН-4М», та вихватив зброю назад. Коли натовп кинувся на нього, він згідно ст. 46 НПУ п. 13 використав зброю для подання сигналу тривоги та виклику допоміжних сил. Після цього натовп відійшов, вони сіли в авто з правопорушником, та зачинились всередині. Натовп почав бити автомобіль та блокувати проїзд альтфатерами. Після цього прибули допоміжні екіпажі. ОСОБА_3 було доставлено до ВП №2 ОРУП №1 та складені відповідні матеріали за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2, 185 КУпАП також було складено протокол затримання АП318№007151 та протокол за ст. 185 КУпАП;

- копія протоколу серії АПЗ №007151 від 19.07.2024 року про адмінінстративне затримання відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 261 КУпАП;

- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №813019 від 19.07.2024 року відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП;

- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №813018 від 19.07.2024 року відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії №324517 від 24.07.2024 року відносно ОСОБА_3 за ст. 185 КУпАП;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_6 просить прийняти міри правового характеру до невідомої йому особи чоловічої статі, яка 19.07.2024 року близько 08:41 годин, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 13, під час виконання ним його службових обов`язків, заподіяла йому тілесні ушкодження, у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків;

- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого ОСОБА_6 від 19.07.2024 року;

- консультаційний висновок спеціаліста КНП «Одеська обласна клінічна лікарня ООР» від 24.07.2024 року, згідно якого у ОСОБА_6 встановлено струс головного мозку, множенні забої тканин голови;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2024 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнає особу на фото №4 як особу яка спричинила йому тілесні ушкодження, у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків;

- довідка до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками у кримінальному провадженні №12024162510001087 від 19.07.2024 року, згідно якої на фотознімку №4 зображений ОСОБА_3 ;

- супровідний лист ВП №2 ОРУП 31 ГУНП в Одеській області від 19.07.2024 №60.21001;

- постанова про доручення залучити експерта експертної установи для проведення судово-медичної експертизи з метою встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень ОСОБА_6 від 19.07.2024 року;

- супровідний лист КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» вих. №1037-05 від 12.09.2024 року;

- висновок експерта №1037 від 19.07.2024 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_21 , 1990 р.н., i даних медичної документації на нього, експерт дійшов до наступних підсумків:

У гр-на ОСОБА_22 виявлені наступні тілесні ушкодження (6): синець (1) — в області правої нижньої повіки із переходом на праву виличну ділянку, синець (1) — в області лівої нижньої повіки, садно (1) — по тильній поверхні лівої кисті, в проекції 2-ї п`ясної кістки, синець (1) - в області передньої черевної стінки зліва, садно (1) — на лівому стегні, синець (1) — на правому стегні по зовнішній боковій поверхні у середній третині.

Вказані тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися. Такими тупими предметами могли бути руки, ноги. В механізмі виникнення ушкоджень могли мати місце удари, стиснення, тертя.

Враховуючи морфологічні особливості тілесних ушкоджень (синці - синього кольору, із жовто-зеленим відтінком по периферії, з чіткими межами; садна — із кірочками темно-червоного кольору, вище рівня навколишньої неушкодженої шкіри, лущаться та оголюють по периферіі глянсову світло-рожеву шкіру) слід вважати, що вони виникли приблизно за 5-7 діб до початку проведення обстеження, тобто могли бути спричинені 19.07.2024 р.

Дані тілесні ушкодження, як окремо так i разом, не були небезпечними для життя в момент заподіяння, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів i за цим критеріям згідно п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначения ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Локалізація зазначених вище тілесних ушкоджень доступна для дії як власної, так i сторонньої руки.

3 наданої експерту медичної довідки № 3771 KHП «МКЛ № 11» OMP на rp. ОСОБА_23 відомо, що 19.07.2024 року, він був оглянутий черговим лікарем та лікарем травматологом та виставлений діагноз: «Забій м`яких тканин поперекового відділу хребта, обох гомілок», який не підтверджений об`єктивними клінічними даними, тому що в наданій медичній довідці не назначено яке-саме ушкодження виявлено при огляді - синець, садно; більше того, під час судово-медичного огляду гр-на ОСОБА_22 (24.07.2024 року) у останнього не було виявлено тілесних ушкоджень в зазначених ділянках. Тому даний діагноз, згідно п. 4.6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., не може бути прийнятий до уваги при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та не підлягає судово-медичній оцінці, передбаченої п. 4.9 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.

- довідка КНП «Міська клінічна лікарня №11» видана ОСОБА_6 в тому, що він звертався до відділення екстреної медичної допомоги 19.07.2024 року, діагноз : параорбітальний крововилив м`яких тканин справа. Забої м`яких тканин голови;

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 19.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_7 заявив, що впізнає особу зображену на фото №2 як таку, яка нанесла йому та його напарнику ОСОБА_6 тілесні ушкодження у зв`язку із виконанням ними своїх службових обов`язків;

- довідка до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками у кримінальному провадженні № 12024162510001087 від 19.07.2024 року, згідно якої на фотознімку №2 зображений ОСОБА_3 ;

- протокол огляду від 19.07.2024 року, складений за участі експерта, згідно якого об`єктом огляду є транспортний засіб «BMW», моделі «Е39», д/н НОМЕР_2 , за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 13;

- акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу «BMW 530D», д/н НОМЕР_2 від 19.07.2024 року;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_3 затримано о 09:35 годин 19.07.2024 року за участі захисника ОСОБА_5 ;

- вимога ГУНП України в м. Київ, ГУНП в Одеській області від 19.07.2024 року відносно ОСОБА_3 , згідно якого він є не судимою особою;

- протокол медичного огляду КПН «ООМЦПЗ» ООР для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 19.07.2024 від 19.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_3 тверезий;

- постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 19.07.2024 року за №№ 12024162510001087 за ч. 2 ст. 345 КК України та № 12024162510001093 за ч. 2 ст. 342 КК України під єдиним номером № 12024162510001087;

- повідомлення про підозру від 20.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_3 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України;

- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_3 від 19.07.2024 року;

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 від 20.07.2024 року;

- копія ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2024 року про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту;

- протокол огляду відеозапису від 19.07.2024 року, об`єктом огляду є цифровий диск з відеофайлом, на якому зображені події, які мали місце 19.07.2024 року. При огляді даного диску, було виявлено один відеофайл, відеозапис зі звуком. На відео файлі з телефона «Redmi Note 12 Pro» від 19.07.2024 року, на якому встановлено особу ОСОБА_3 під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_6 ;

- постанова про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні №12024162510001087 від 19.07.2024 року, згідно якого визнано речовим доказом цифровий диск з відеофайлом;

- диск з відеозаписом з телефону працівника УПП 1087/24;

- протокол огляду відеозапису від 19.07.2024 року, об`єктом огляду є цифровий диск з відеофайлами, на якому зображені події, які мали місце 19.07.2024 року;

- диск з двома відеозаписами знятих з відеореєстраторів службового ТЗ УПП в Одеській області;

- постанова про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 19.07.2024, згідно якої визнано речовим доказом цифровий диск з відеофайлами, знято з відеореєстратора «Xiaomi», встановленого на службовому транспортному засобі УПП в Одеській області «Skoda Rapid», на яких чітко відображено чинення опору працівникам поліції під час виконання ними службового обов`язку, що мало місце 19.07.2024 року;

- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових дій)) у порядку ст. 40 КПК України щодо встановлення всіх свідків та очевидців злочину;

- рапорт о/у СКП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_24 , про проведення заходів, спрямованих на встановлення свідків;

- клопотання про продовження строку досудового розслідування від 11.09.2024 року;

- постанова керівника Приморської окружної прокуратури про продовження строку досудового розслідування від 13.09.2026 року;

- клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту від 12.09.2024 року стосовно ОСОБА_25 ;

- копія ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2024 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 ;

- лист ВП «2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області начальникові УПП в Одеській області ДПП від 02.09.2024 №60.2/11564 про надання відеозаписів з боді-камери ПВР №471361 за 19.7.2024 року та №471445 за 19.07.2024 року, які перебували в працівників вказаного екіпажу;

- лист ВП «2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області начальникові УПП в Одеській області ДПП від 02.09.2024 №60.2/19565 про надання належним чином завірених копій документів;

- лист ВП «2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області начальникові УПП в Одеській області ДПП від 02.09.2024 №60.2/19565 про надання належним чином завіреної копії службового висновку;

- супровідний лист УПП в Одеській області від 29.05.2024 №20659/41/13/01-2024 на №12227 від 05.08.2024 року про надання відповіді про призначення службового розслідування; з конвертом;

- лист УПП в Одеській області від 15.10.2024 №24310/41/13/03/02-24 на №10563 від 15.10.2024 про надання запитуваної інформації з додатками у виді: копій посадової інструкції співробітників патрульної поліції – інспектора управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта патрульної поліції ОСОБА_7 та інспектора управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 ; наказу від 31.05.2021 року №461 о/с про призначення старшого сержанта поліції ОСОБА_7 інспектором взводу №2 роти №7 батальйону №2 полку; наказу від 18.09.2019 №738 о/с про призначення лейтенанта поліції ОСОБА_6 інспектором взводу №1 роти №7; журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводжені зі зброєю роти №7 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП; розстановки сил та засобів №5-8 роти батальйону №2 полку УПП В одеській області Департаменту патрульної поліції з 19:30 18.07.2024 року до 07:30 19.07.2024 року; дислокації сил та засобів на 18.07.2024 рота №7 батальйон №2; висновку за результатами службового розслідування, проведеного з метою встановлення причин та обставин можливого вчинення окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, щодо події, яка мала місце 19.07.2024 року, згідно якого обставини отримання 19.07.2024 року тілесних ушкоджень, що призвели до тимчасової втрати працездатності інспектором взводу №1 роти №7 батальйону №2 полку УПП в Одеській обласні ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_26 та інспектором взводу №2 роти №7 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом ОСОБА_27 визнати такими, що отримані під час виконання ними службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції; Дії працівників УПП в Одекській області ДПП під час події, яка мала місце 19.07.2024 року визнати такими, що не містять ознак дисциплінарного проступку;

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.10.2024 року ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що досліджені і наведені рапорти співробітників поліції та витяги з ЄРДР, постанови про визнання групи слідчих, прокурорів, про продовження строків досудового розслідування, супровідні листи, пам`ятки, супровідні листи, та інші процесуальні документи, надані прокурором на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_3 є документами та не є процесуальним джерелом доказів в розумінні вимог КПК України, зокрема ст. 84 КПК України, однак ці документи враховуються в сукупності з іншими дослідженими судом доказами.

Наведені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими, враховуючи їх повну узгодженість між собою за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, що доводять вчинення ОСОБА_3 умисного заподіяння працівникові правоохоронних органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків та опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, тому також кладе їх в основу обвинувального вироку.

Разом з тим, суд не приймає до уваги та не надає оцінку наданим прокурором доказам винуватості ОСОБА_3 , зокрема:

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_6 впізнає особу зображену на фото №1 як особу яка нанесла тілесні ушкодження його напарнику ОСОБА_7 та заволоділа його вогнепальною табельною зброєю;

- довідка до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками у кримінальному провадженні № 12024162510001087 від 19.07.2024 року, згідно якої на фотознімку №1 зображена інша особа жіночої статі;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_7 заявив, що впізнає особу зображену на фото №3 як таку яка спричинила йому тілесні ушкодження та заволоділа табельною вогнепальною зброєю;

- довідка до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками у кримінальному провадженні № 12024162510001087 від 19.07.2024 року, згідно якої на фотознімку №3 зображений статист (особа яка жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення не має.

Вказані матеріали кримінального провадження не мають доказового значення стосовно дій ОСОБА_3 .

Крім того, до матеріалів справи було долучено наступні докази сторони захисту, які було безпосередньо досліджено судом за участі сторін:

- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №24517 від 19.07.2024 року відносно ОСОБА_3 за ст. 185 КК України;

- копію постанови Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2024 року, якою ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП та накладено стягнення;

- копію постанови Одеського апеляційного суду від 23.04.2025 року, якою було залишено без змін постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2024 року;

- диск з відеозаписами з місця події 19.07.2024 року, які було досліджено судом безпосередньо за участі сторін.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , містять склад кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 345 КК України, та суд кваліфікує їх за кваліфікуючими ознаками: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків; та ч. 2 ст. 342 КК України та суд кваліфікує їх за кваліфікуючими ознаками: опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Мотивування прийнятого рішення.

При визначенні мотивів призначення покарання суд керується таким.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

В судовому засіданні прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 342 КК України у виді 2 років позбавлення волі; ч. 2 ст. 345 КК України у виді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 70 КК України остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волів, та згідно ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив суд визнати ОСОБА_3 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 342 ч. 2 ст. 345 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України та виправдати, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад зазначеного кримінального правопорушення. Так захисник в обґрунтування зазначив таке:

- у обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12024162510001087 від 20.07.2024 року при формулюванні обвинувачення ОСОБА_28 у вчиненні опору працівникам правоохоронних органів, під самим опором зазначається, що ОСОБА_3 вчиняв дії, пов`язані з втік з місця події.

Просив суд звернути увагу, що в матеріалах справи знаходиться протокол про адміністративне правопорушення від 19.07.2026 року про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП. Крім того, в матеріалах справи знаходиться постанова Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2024 року по справі № 522/12239/24 та постанова Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року по справі № 522/12239/24. Вказаними постановами ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 185 КУпАП.

При описі вчиненого правопорушення було зазначено, що ОСОБА_3 не виконав неодноразової вимоги поліцейського та намагався втекти. Таким чином, захисник зазначив, що відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;

- відповідно до довідки КНП «Міська клінічна лікарня №11» від 19 липня 2024 року у ОСОБА_6 було виявлено такі пошкодження перефронтальний крововилив м`яких тканин справа, забій тканин голови.

Відповідно до висновку експерта № 1037 від 02.09.2024 року встановлено наявність легких тілесних ушкоджень.

В розділі обставини справи, зі слів самого потерпілого, в той же день на тому ж місці події у нього були конфлікти із іншими особами, які завдавали йому удари.

- свідки сторони обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_9 свідчень стосовно подій, в рамках яких висувалося обвинувачення, не надали.

- свідок ОСОБА_7 під час допиту пояснив, що під час затримання ОСОБА_3 на ринку «Привоз» про застосування спецзасобу «кайданки» не повідомляли, оскільки зі слів свідка такої можливості не було. В момент затримання ОСОБА_3 лежав на животі, оскільки перед цим впав. Свідок ОСОБА_7 тримав ОСОБА_3 з лівої сторони та заламував йому ліву руку, в цей же момент потерпілий ОСОБА_6 впирався коліном у спину обвинуваченого ОСОБА_3 заламував його праву руку за спину і нібито в цей момент обвинувачений можливо зміг нанести зміг нанести удар ліктем в обличчя потерпілому ОСОБА_6

- свідок ОСОБА_29 під час допиту пояснив, що бачив як співробітники поліції проводили затримання ОСОБА_3 на території ринку Привоз, пояснив що обвинувачений в момент затримання перебував у положенні лежачи на животі, поліцейські з у цьому положенні обвинуваченого заламували йому руки та одягали кайданики, останній не чинив агресії по відношенню до поліцейських, руками та ногами не розмахував, та з дій ОСОБА_3 не випливало що він мав намір завдати шкоди співробітникам поліції

- свідок ОСОБА_13 повідомила суду, що бачила події які відбувалися на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 , а також момент перебування ОСОБА_3 в кайданках біля поліцейської машини, та дала пояснення що ОСОБА_3 стояв у кайданках біля поліцейського автомобіля, вів себе адекватно, поліцейським шкоду не завдавав, але перебував у розгубленому стані.

- матеріали відеозаписів, що надані стороною обвинувачення, не містять фіксації безпосередньо дій, які інкримінуються обвинуваченому.

Відеозаписи із бодікамер співробітників поліції, які проводили безпосереднє затримання ОСОБА_3 – відсутні. Інших відеозаписів, на яких зафіксовані події, які інкримінуються ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

- крім того в матеріалах справи наявні відеозаписи сторони захисту.

На відеозаписі із назвою EV20240719-081717-000054B.mp4 зафіксована поведінка поліцейських на початку конфлікту.

На відеозаписі із назвою NO20240719-083740-000074F.mp4 зафіксований момент затримання, а також обличчя потерпілого без видимих ознак завдання йому шкоди.

На відеозаписі із назвою document_5251531657567031066.mp4 зафіксовано провокативну поведінку з боку співробітників поліції.

На відеозаписі із назвою document_5386490224475923197.mp4 зафіксована поведінка ОСОБА_3 , провокативна поведінка потерпілого, а також обличчя потерпілого без видимих слідів пошкоджень.

- таким чином захисник зазначив, що за таких обставин, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінивши докази в їх сукупності, сторона захисту приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів наявності у діянні обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, у зв`язку із чим він вважає, що ОСОБА_3 необхідно визнати невинуватим та виправдати у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Обвинувачений підтримав захисника, просив його виправдати, оскільки на його думку, матеріали провадження не містять доказів його винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Щодо доводів сторони захисту про неможливість притягнення особи двічі до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, суд вважає зазначити про таке.

Згідно статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 2 ст. 342 КК України кримінальна відповідальність передбачено за опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, державному виконавцю чи приватному виконавцю під час примусового виконання рішень, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов`язків щодо охорони громадського порядку або уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Виходячи з аналізу доктрини кримінального права, із об`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 2 ст. 342 КК України, полягає в опорі працівникові правоохоронного органу, державному чи приватному виконавцю під час виконання ними службових обов`язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов`язків щодо охорони громадського порядку або уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, опір - це активна фізична протидія здійсненню названими особами покладених на них службових обов`язків або обов`язків з охорони громадського порядку і державного кордону.

Опір характеризується такими ознаками: 1) він полягає в активних діях; 2) дії винного спрямовані на організм потерпілого, полягають у застосуванні фізичної сили до нього; 3) вони перешкоджають (протидіють) виконанню потерпілим своїх функцій, реалізації повноважень; 4) дії винного вчинені в момент виконання потерпілим покладених на нього обов`язків.

Для об`єктивної сторони необхідно, щоб опір виявлявся при виконанні зазначеними працівниками службових обов`язків або обов`язків по охороні громадського порядку і державного кордону.

Виконанням службових обов`язків є виконання зазначеними особами обов`язків, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність органів влади чи правоохоронних органів, а також окремих службових осіб.

Отже суд доходить висновку, що головний критерій розмежування правопорушень передбачених ст. 185 КУпАП та ст. 342 КК України – характер дій особи.

Стаття 185 КУпАП (злісна непокора) передбачає пасивну поведінку (ігнорування, відмову), тоді як стаття 342 КК України (опір) вимагає активної фізичної протидії (відштовхування, боротьбу, зривання одягу і т.д.).

Згідно ст. 185 КУпАП про адміністративні правопорушення злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абз. 2 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду №12 від 03.12.1997 року).

Слід також мати на увазі, що адміністративна відповідальність за названою статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.

На відміну від злісної непокори, передбаченої ст. 185 КУпАП про адміністративні правопорушення, вчинення опору полягає в активній фізичній протидії здійсненню працівникам поліції, членом громадських формувань з охорони громадського порядку, військовослужбовцем обов`язку по охороні громадського порядку, такі дії утворюю склад злочину, передбачений ст. 342 КК України (абз. 1 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду №12 від 03.12.1997 року).

Як вбачається з формулювання обвинувачення та підтверджується дослідженими судом доказами ОСОБА_3 19.07.2024 року у період часу з 08:30 годин по 09:00 годин в ході оформлення відносно нього працівниками патрульної поліції матеріалів, поблизу автомобіля патрульної поліції, який був розташований на проїзній частині дороги, за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, буд. 13, навпроти входу до ринку «Привоз», здійснив опір працівникам правоохоронного органу, якими до нього застосовано заходи примусу, та втік з місця утримання його в бік ринку «Привоз» у місті Одеса, чим здійснив опір працівника патрульної поліції, які виконували свої службові обов`язки та діями в межах наданих їм повноважень. Внаслідок зазначених дій, ОСОБА_3 був повторно зупинений працівниками патрульної поліції на території ринку «Привоз» та доставлений до службового автомобілю працівників патрульної поліції. При цьому дії ОСОБА_3 поєднані із застосуванням відносно працівника поліції фізичної протидії та як наслідок завдання останньому легких тілесних ушкоджень, що утворює склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Разом з тим, як вбачається з наданих стороною захисту адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 , його визнано винним та піддано адміністративному стягненню постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2024 року за вчинення адміністративного правопорушення, зокрема за ст. 185 КУпАП, за таких обставин: 19.07.2024 року о 09:02 годин в м. Одесі по вул. Новощепний ряд, 11, під час оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП водій ОСОБА_3 не виконав неодноразової вимоги поліцейського залишатися на місці складання адміністративних матеріалів та намагався втекти.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, та злочин, передбачений ч. 2 ст. 342 КК України, у різний час, за різною адресою та відрізняється характером дій особи.

Крім того, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо неточностей та розбіжностей наданих свідками показань з огляду на таке .

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Частиною 4 ст. 95 КПК України, передбачено, шо суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Захисник посилався на розбіжність показань наданих свідками сторони обвинувачення порівняно із тими, що були надані свідками сторони захисту.

Так, судом безпосередньо в судовому засіданні було допитано свідків сторони обвинувачення: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які надавали суду послідовні та логічні показання. Слід зауважити, що наявність в показаннях свідків незначних розбіжностей не свідчить про неправдивість наданих показань. Також, слід зазначити, що допит в судовому засіданні проводився зі сплином значного проміжку часу після події викладеної в обвинувальному акті, що також впливає на неможливість відтворення свідками вказаних обставин в повному обсязі, однак не змінює сутті наданих показань, якими підтверджується винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Також, на думку захисника, суд має критично ставитись до показань вказаних свідків оскільки вони є працівниками правоохоронного органу.

Суд відхиляє вказані доводи сторони захисту, оскільки даний факт сам по собі не свідчить про упередженість вказаних свідків, а знов таки є припущенням захисника, яке не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.

Як встановлено судом, подія тривала певний проміжок часу з 08:30 по 09:00 годин, ключовими суд враховує показання свідка ОСОБА_7 , який весь час був разом з потерпілим ОСОБА_6 , здійснювали зупинку транспортного засобу ОСОБА_3 , складали матеріали про адміністративні правопорушення відносно нього, наздоганяли останнього, затримували його двічі на ринку «Привоз».

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 приїхали вже пізніше, після 09:00 годин після перезмінки коли їм поступив сигнал виїхати на місце події та не були безпосередньо свідками вчинення ОСОБА_3 злочинів.

Щодо показань свідків сторони захисту ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суд приймає їх до уваги та оцінює в сукупності з іншими доказами та показаннями інших свідків, проте вважає за необхідне зазначити, що свідок ОСОБА_12 бачив лише один раз як працівники поліції затримувати ОСОБА_3 на території ринку «Привоз», при цьому ОСОБА_3 двічі втікав від працівників правоохоронного органу та чинив їм опір. Свідок ОСОБА_13 взагалі не була свідком затримання ОСОБА_3 , стояла в іншому віддаленому місці та більше висловлювалась щодо дій працівників поліції та обурення натовпу людей.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність відеозаписів з бодікамер працівників поліції та інших відеозаписів, які б доводили причетність ОСОБА_3 до інкримінованих йому злочинів, суд зазначає про таке.

Згідно положень ст. 92 КПК України , обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Згідно ч. 1 ст. 93 КПК України , збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Як вбачається з досліджених судом доказів потерпілий ОСОБА_6 надав під час досудового розслідування відеозапис події, яку фіксував на мобільний телефон.

В даному випадку апеляційний суд враховує правовий висновок, викладений в постанові ККС у складі ВС від 06.04.2021 року у справі №364/439/18 (провадження №51-1142км19), відповідно до якого чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Сам по собі такий відеозапис з мобільного телефону потерпілого не містить прямих даних, які безпосередньо підтверджують причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення опору працівнику правоохоронного органу та спричинення йому легких тілесних ушкоджень, при виконання ним своїх службових обов`язків відносно потерпілого ОСОБА_6 , що обґрунтовано зазначається захисником.

Водночас у сукупності з іншими дослідженими та проаналізованими судом доказами підтверджує факт перебування обвинуваченого ОСОБА_25 в одному й тому ж місці з потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 в один і той же час, що у сукупності з іншими доказами, є належним доказом в даному кримінальному провадженні, оскільки підтверджує обставини, які підлягають доказуванню.

Разом з тим, відомості, зафіксовані на відеозаписах, були належним чином процесуально оформлені, що відповідає вимогам КПК України, а самі відеозаписи долучено до матеріалів провадження як додатки до протоколів огляду та було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Стороною захисту не наведено конкретних обставин, які б свідчили про спотворення, зміну чи інше втручання у зміст відеозапису або ставили б під сумнів його автентичність та цілісність.

Також суд приймає до уваги надані стороною захисту відеозаписи з місця події, які в свою чергу сприяють повноті судового розгляду, проте не спростовують винуватість ОСОБА_3 у вчинених ним злочинах, які доведено у сукупності з іншими доказами, дослідженими та оціненими за внутрішнім переконанням судом.

Щодо доводів сторони захисту про спричинення потерпілому ОСОБА_6 працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків іншими особами, а не ОСОБА_3 суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ступінь спричинених тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 встановлено на підставі висновку експерта №1037 від 19.07.2024 року.

Той факт, що тілесні ушкодження могли бути спричинені потерпілому ОСОБА_6 в день події й іншими особами, не виключає факту нанесення тілесних ушкоджень потерпілому і безпосередньо обвинуваченим ОСОБА_3 під час його затримання, що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_7 та іншими доказами у сукупності у даному кримінальному провадженні.

Суд не може оцінювати дії інших осіб, оскільки суд приймає рішення виключно у межах пред`явленого обвинувачення у кримінальному провадженні, що надійшло на розгляд до суду, відповідно до положень ст. 337 КПК України.

Щодо доводів сторони захисту про протиправну поведінку працівників поліції під час вказаних подій суд вважає за необхідне зазначити, що в ході службового розслідування не встановлено ознак дисциплінарного проступку в діях працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Також стороною захисту не надано суду доказів притягнення вказаних осіб до будь-якого іншого виду відповідальності за фактом цих подій.

Крім того, з приводу можливого застосування з боку потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 відносно ОСОБА_3 фізичної сили, сторона захисту з відповідною заявою до правоохоронних органів не зверталась та доказів цього суду не надала.

Ретельно дослідивши в повному обсязі й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм правову оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд дійшов висновку, що вони в своїй сукупності та взаємозв`язку узгоджуються між собою та є допустимими і достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Таким чином, винність ОСОБА_30 у вчиненні вказаного кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, повністю доведена наданими стороною обвинувачення доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, які було досліджено судом безпосередньо.

Версія сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, свого підтвердження під час судового розгляду даного кримінального провадження не знайшла, та суд оцінює її як спосіб захисту.

Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, повністю доведена.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є громадянином України, офіційно не одружений, офіційно працевлаштований ФОП, студент, проживає в м. Одеса, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не значиться, що він обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Суд також приймає до уваги, що вчинені обвинуваченим злочини, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких.

Санкцією ч. 2 ст. 342 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до чотирьох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років.

Санкцією ч. 2 ст. 345 КК України передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_25 покарання, передбачене санкцією:

- ч. 2 ст. 342 КК України, у виді двох років позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 345 КК України у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Врахувавши в сукупності наведені вище обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його молодий вік, який є раніше не судимим, працевлаштованим, який усвідомив наслідки та зробив для себе висновки, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК України, тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 3 роки.

При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки ОСОБА_25 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено. Підстав для виправдання ОСОБА_3 судом не встановлено.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Запобіжний захід, продовжений ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2025 року обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, вважати таким, що втратив свою дію.

На підставі ч.7 ст. 72 КК України зарахувати строк перебування ОСОБА_3 під домашнім арештом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Судові витрати відсутні. Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 63, 65, 72 75, 76, 342, 345 КК України, ст. 100, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання:

- ч. 2 ст. 342 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 345 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі п 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, продовжений ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2025 року обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді цілодобового домашнього арешту - вважати таким, що втратив свою дію.

Роз`яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що якщо засуджена особа не виконує покладені на неї обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

На підставі ч.7 ст. 72 КК України зарахувати строк перебування ОСОБА_3 під домашнім арештом в період з 19.07.2024 року по 14.05.2025 року у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Судові витрати відсутні. Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлено.

Речовий доказ:

- DVD-R диски – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_31