Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №742/1019/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1331/26

Єдиний унікальний № 742/1019/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Давидчука Д.П.,

за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін.

Представник АТ «Універсал Банк» Штука А.Ю. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.05.2020 року урозмірі 64 267.45 гривень, які просить стягнути разом з судовими витратами.

В обґрунтування зазначає, що 02.07.2020 ОСОБА_1 звернулась до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, після чого через мобільний додаток monobank отримала платіжну картку та відкрила рахунок із встановленим кредитним лімітом.

Умовами договору передбачено пільговий період до 62 днів, пільгову ставку 0,00001% річних, базову ставку 37,2% річних та підвищену ставку 74,4% річних у разі прострочення. Також встановлено штрафні санкції залежно від строку прострочення та пеню.

Банк виконав свої зобов`язання, надавши кредитні кошти у межах встановленого ліміту. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного погашення заборгованості не виконала.

Станом на теперішній час загальна заборгованість становить 64 267,45 грн, з яких: 62 987,41 грн — основний борг, 1 280,04 грн — пеня, 0 грн — відсотки та інші нарахування.

Відповідач продовжує користуватися кредитними коштами та ухиляється від виконання зобов`язань, чим порушує умови договору та права Банку.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 року, справу розподілено судді ОСОБА_2 ..

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

25.03.2026 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області видано розпорядження № 481/629/26-Орд щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді на підставі подання заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 справу розподілено судді Давидчуку Д.П.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.03.2026 року прийнято до свого провадження справу цивільну справу, призначивши судове засідання для розгляду справи по суті.

Згідно ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Відтак, 21.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві зазначила, що просить розглянути справу за її відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

АТ «Універсал Банк» реалізує проєкт monobank, у межах якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, обслуговування яких здійснюється дистанційно через мобільний додаток, а платіжним інструментом є картка monobank.

Особливістю проєкту є відсутність відділень банку та можливість користування кредитним лімітом, у тому числі з послугою переведення витрат у розстрочку.

02.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 02.07.2020 року, встановила мобільний додаток monobank.

В Анкеті-заяві від 02.07.2020 року ОСОБА_1 погодилась, що заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становлять договір про надання банківських послуг, а також підтвердила, що ознайомлена та погоджується з зазначеними умовами.

Згідно з Тарифами Банкупільговий період становить до 62 днів;пільгова відсоткова ставка — 0,00001% річних;базова відсоткова ставка — 3,1% на місяць (37,2% річних);підвищена відсоткова ставка у разі прострочення — 6,2% на місяць (74,4% річних).

Відповідно до розрахунку Банку, заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 64 267,45 грн, з яких: 62 987,41 грн — основний борг; 0,00 грн — відсотки; 1 280,04 грн — пеня.

Підставою позову є невиконання відповідачем кредитних зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів.

V. Норми права, що підлягають застосуванню та висновки суду.

02.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 02.07.2020 року, встановила мобільний додаток monobank, отримала платіжну картку № НОМЕР_1 та відкрила поточний рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 4 Анкети-заяви підписанням договору відповідач підтвердив, що надані ним документи є чинними та їх копії відповідають оригіналу та надана інформація є правдивою.

У п. 6 Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг позичальник просить відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку.

У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту (надалі по тексту - кредитний договір).

За нормою ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до положень п. 5.9 розділу ІІ Умов, на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Користування відповідачем кредитними коштами також підтверджується наданою позивачем випискою про рух коштів по картці з 02.07.2020 по 04.12.2025.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов укладеного з відповідачем договору про надання банківських послуг, позивачем надавалися відповідачу в кредит грошові кошти. Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, з огляду на що у неї утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача становить 64 267,45 грн, з яких: 62 987,41 грн — основний борг, 1 280,04 грн — пеня.

Щодо стягнення пені у розмірі 1 280,04 грн суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 1 280,04 грн пені, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Встановивши зазначені обставини та враховуючи, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позивач довів наявність між сторонами кредитних правовідносин, факт їх порушення відповідачем та розмір заборгованості, що виникла.

Відтак, позовні вимоги за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.05.2020 року становлять 62 987,41 грн основного боргу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.

Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 62 987,41 грн. за кредитом, як і не подано відзиву до суду.

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, згідно з його усталеною практикою, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 договору кредиту, отримання відповідачем коштів та їх неповернення банку, тобто невиконання відповідачем умов укладеного договору позики, у зв`язку з чим нарахована банком заборгованість підлягає стягненню з позичальника.

VI. Розподіл судових витрат.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн (а.с. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2609,15 грн, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265, 280-284 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.05.2020 року у розмірі 62 987,41 грн (шістдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім гривень 41 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 609,15 грн (дві тисячі шістсот дев`ять гривень 15 копійок).

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк», код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Автозаводська, 54/19.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 25.05.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК