Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №742/1847/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/436/26

Єдиний унікальний № 742/1847/26

ВИРОК

Іменем України

26 травня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270330001003 від 17.12.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заїзд Прилуцького району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 квітня 2026 року призначено підготовче судове засідання за вказаним обвинувальний актом на 26 травня 2026 року.

26 травня 2026 року у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про затвердження угоди про примирення, укладеної 26 травня 2026 року у кримінальному провадженні № 12025270330001003 від 17.12.2025 року між потерпілою ОСОБА_5 , її законним представником ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Згідно з обвинувальним актом і угодою про примирення між потерпілою та обвинуваченим, 26.12.2025 близько 22 години 10 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи документу, що посвідчує право на керування транспортним засобом, керуючи автомобілем марки Volkswagen модель Golf GTl, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись від с. Заїзд у напрямку с. Петрівське Прилуцького району Чернігівської області, на перехресті з круговим рухом автомобільної дороги Київ-Суми-Юнаківка рухаючись по колу проти годинникової стрілки та виконуючи з`їзд праворуч на зазначену автомобільну дорогу, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність неправильно оцінив дорожню обстановку та не переконався у безпеці своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та особливості руху на заокругленій ділянці проїзної частини, унаслідок чого не впорався з керуванням транспортного засобу, допустив виїзд на праве узбіччя з подальшим з`їздом у кювет.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пасажир автомобіля марки Volkswagen модель Golf GTI реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому дистального епіметафізу правої променевої кістки, що згідно з висновком судово-медичної експертизи № 28 від 18.03.2026 відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров`я більше 21 дня, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден обличчя, які згідно з указаним висновком експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п. 2.1 а (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії); п. 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі); п.2.9 а (водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння); п. 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним). Недотримання та порушення вказаних вище пунктів Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 стало причиною виникнення i настання даної дорожньо-транспортної пригоди та перебуває у прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали.

Такі дії ОСОБА_4 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, сторона обвинувачення кваліфікувала за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Угода про примирення укладена 26 травня 2026 року в порядку, передбаченому статтями 468, 469 та 471 КПК України, в рамках кримінального провадження № 12025270330001003 від 17.12.2025 року.

Сторонами цієї угоди є потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її законний представник ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Угода про примирення містить: формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що наведено вище за текстом мотивувальної частини вироку; істотні для кримінального провадження обставини; беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України; наслідки невиконання угоди.

Так, згідно з даною угодою потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Також, сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на призначення такого покарання.

Угода про примирення між потерплим та обвинуваченим також містить інформацію про роз`яснення належним чином обвинуваченому ОСОБА_4 : - про наслідки її укладання та затвердження, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України; - про наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України; - про наслідки відмови від здійснення прав, передбачених

п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Угода про примирення скріплена підписами сторін (потерпілої, її законного представника і обвинуваченого).

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення потерпілого з обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення з потерпілою ОСОБА_5 і призначити узгоджене покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, за викладених в обвинувальному акті та угоді обставин та щиро розкаявся у вчиненому. Зазначив також, що повністю відшкодував потерпілій заподіяну шкоду, вибачився перед потерпілою, яка прийняла його вибачення. Також добровільно відшкодував витрати на лікування потерпілої ОСОБА_5 , понесені КНП «Прилуцька центральна міська лікарня».

Потерпіла ОСОБА_5 і її законний представник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні також просили затвердити угоду про примирення з обвинуваченим ОСОБА_4 і призначити йому узгоджене покарання, підтвердивши, що обвинувачений повністю відшкодував заподіяну шкоду і вони примирилися.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 ознайомлений та усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано. Крім того, судом встановлено, що угода про примирення укладена між сторонами добровільно, тобто без застосування примусу, погроз, насильства та не є наслідком обіцянок, дій або інших обставин, ніж ті, які нею передбачені.

Суд враховує, що при визначенні того, чи можна укладати угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим щодо злочинів, які посягають на декілька об`єктів, суд має не тільки керуватись вимогами статей 468, 469, 474 КПК України, а й встановити, чи не суперечить зміст такої угоди інтересам суспільства та чи забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення.

Угода про примирення являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норми права про примирення щодо конкретного випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні інтереси (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2018 року в справі № 756/11661/17 та від 10 квітня 2025 року в справі № 756/2340/23).

Крім того, Верховний Суд у справі № 284/1083/24 сформував чітку правову позицію щодо можливості укладення угоди про примирення у справах за ч. 1 ст. 286-1 КК, оскільки правопорушення належить до категорії нетяжких, а обвинувачений не звільняється від покарання, а реалізує його в узгодженій формі, така угода не суперечить інтересам суспільства, а навпаки — гарантує швидке відшкодування шкоди потерпілому.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, встановивши, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого останній визнає себе винуватим, вид та розмір покарання та інші визначені в угоді заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, і наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості, суд, перевіривши відповідність укладеної угоди про примирення вимогам закону, приходить до висновку про те, що мало місце діяння, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, та про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень статей 50, 65, 69 КК України з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, даних про особу обвинуваченого та обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття та повне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Стаття 69 КК України дозволяє призначити більш мяке покарання, ніж передбачене санкцією статті особливої частини КК України за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Згідно з обвинувальним актом, обставинами, які пом`якшують покарання зазначено щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Також суд враховує такими обставинами відшкодування ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілої заподіяної їй шкоди.

Таким чином, суд вважає, що узгоджене сторонами угоди покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає загальним засадам його призначення, які встановлені законом України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, враховуючи, що зміст угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а її умови також відповідають вимогам КПК України та КК України, суд вбачає наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

У справі наявні процесуальні витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 9805,40 грн, які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Також ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.12.2025 накладено арешт на автомобіль марки Volkswagen Golf GTI р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 із забороною його відчуження, розпорядження та користування. Відповідно, зазначений арешт підлягає скасуванню, а автомобіль – поверненню власнику ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65, 69, ч. 1 ст. 286-1 КК України, статтями 2, 100, 314, 373, 374, 394, 395, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 травня 2026 року у кримінальному провадженні № 12025270330001003 від 17.12.2025 року між потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її законним представником ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової інженерно-транспортної експертизи в сумі 9805 гривень 40 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 грудня 2025 року, на речовий доказ у кримінальному провадженні автомобіль марки «Volkswagen» модель «Golf GTI» р.н. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , та повернути його власнику - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8