Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №587/555/26 — Буринський районний суд Сумської області

Справа № 587/555/26

Провадження №2/574/298/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Позов мотивує тим, він з 26.02.2011 року по 16.05.2022 року перебував у шлюбі з відповідачкою по справі. Під час перебування у шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з відповідачкою. Він за домовленістю з відповідачкою у добровільному порядку щомісячно сплачував на користь відповідачки аліменти у сумі 6000 грн., будь-яких спорів з приводу порядку сплати аліментів та суми сплачуваних аліментів між ними не було. Він регулярно спілкується з дітьми, цікавиться їхнім життям, дарує дітям подарунки. Тобто, не зважаючи на розірвання шлюбу між ним та дітьми збереглись теплі та приязні відносини.

В кінці жовтня 2022 року він отримав примірник судового наказу від 10.10.2022 року, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми у справі №592/6910/22, яким з нього стягнуто на користь відповідачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 05.10.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

30.08.2024 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька ОСОБА_5 . Його дружина офіційно ніде не працює та виховує малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також на його утриманні знаходиться мати - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка має ряд захворювань та на постійній основі приймає ліки на придбання яких він в середньому щомісячно витрачає 2450 грн. Крім цього, він сплачує комунальні послуги, щомісячна сума складає в середньому 3000 грн.

Він працює в ГУНП Сумської області, його щомісячна заробітна плата становить в середньому майже 52000 грн., з яких щонайменше в середньому 20300 грн. витрачається. Його родині (яка складається з 3 осіб) за кошти, які залишаються, необхідно придбавати продукти харчування, одяг, предмети першої необхідності, гігієни та ліки.

Судовим наказом від 10.12.2022 року з нього на користь відповідачки стягнуто 1/3 частину від його доходу. У листопаді, грудні 2025 року він отримав 56105 грн., тобто він має сплачувати щомісячно по 15300 грн., що є непосильним для нього виходячи з матеріального та сімейного становища.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.10.2022 року у справі №592/6910/22. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття. Відкликати судовий наказ, виданий Ковпаківськйм районним судом м. Суми від 10.10.2022 року у справі №592/6910/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 12.03.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

08.04.2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло заперечення на позовну заяву, в якому вона категорично заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів як таких, що є безпідставними, необгрунтованими та спрямованими на ухилення від належного утримання власних дітей, покликаючись на наступне. Твердження позивача про нібито існування домовленості щодо сплати 6000 грн. у період з 16.05.2022 по 10.10.2022 щомісячно є надуманим та не відповідає дійсності, оскільки позивач не здійснював регулярної щомісячної сплати аліментів у вказаному розмірі. Єдині грошові кошти, які надходили від відповідача, мали разовий характер та були переказані на її банківський рахунок, були надані як подарунок з нагоди днів народження дітей, а саме: 14.08.2022 року та 13.10.2022 року – 10000 грн. синові та 5000 грн. дочці. На її думку зазначені кошти не можуть вважатися аліментами, оскільки носять разовий характер та надавалися виключно з нагоди святкових подій. Крім того, передача грошових коштів готівкою була неможливою, оскільки вона фактично перебувала на території Німеччини.

Зазначає, що позивач не надав жодного доказу погіршення свого матеріального становища, не довів неможливість сплачувати аліменти у встановленому розмірі, не обґрунтував, чому саме 1/5 частина відповідає інтересам дітей, тому вважає, що позовні вимоги є юридично необґрунтованими. Відповідач працює на посаді спеціаліст- криміналіст в ГУНП України в Сумській області (м. Суми) та отримує дохід близько 56000 грн. щомісячно, що є стабільним та значним доходом. Крім того, зі слів позивача, його дружина ОСОБА_4 придбала у 2024 році квартиру за адресою АДРЕСА_1 та отримує дохід від здачі цієї квартири в оренду в сумі близько 6000 грн. щомісячно. Також їй відомо про наявність у дружини позивача - ОСОБА_4 земельних паїв. Такі дії мають ознаки приховування реального майнового стану, подання до суду неповної та недостовірної інформації. Це прямо впливає на оцінку добросовісності позивача.

При цьому потреби дітей не зменшились, а зросли, оскільки діти перебувають в підлітковому віці, що автоматично передбачає збільшення витрат, а саме: позашкільне навчання (музична школа ОСОБА_3 - 80 євро щомісяця, школа мистецтв ОСОБА_3 - 60 євро щомісяця, фітнес ОСОБА_3 - 29,9 євро щомісяця); харчування (продукти щоденного споживання, шкільні обіди та перекуси); сезонний одяг, взуття, білизна; шкільні витрати (зошити, підручники, канцелярія, репетитори); витрати на пересування громадським транспортом; медичне обслуговування ( ОСОБА_3 має наступний медичний діагноз: бронхіальна астма І стадія); комунальні витрати (електроенергія - 41 євро щомісяця, мережа Інтернет - 35 євро щомісяця, страховка за наймане житло - 8,68 євро щомісяця); розвиток і дозвілля (іграшки, книги, кіно, розваги, дні народження); поповнення мобільного зв`язку та Інтернету.

Крім того, вона перебуває на території Федеративної Республіки Німеччина на підставі тимчасового захисту відповідно до §24 Закону про перебування у зв`язку з воєнними діями в Україні, на даний час вона не здійснює трудової діяльності, перебуває у статусі особи, яка отримує державну соціальну допомогу, та фактично не має самостійного доходу. ЇЇ матеріальний стан є обмеженим, у зв`язку з чим вона перебуваю у скрутному фінансовому становищі та повністю залежить від соціальних виплат. Вона також несе значне фінансове навантаження, оскільки її мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є особою з інвалідністю III групи, має тяжке захворювання (онкологія, відсутня частина лівої легені), її вітчим ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 є пенсіонером.

Вважає, що позовні вимоги фактично спрямовані на зменшення рівня забезпечення дітей, перекладення фінансового навантаження виключно на неї, уникнення виконання позивачем повного обсягу батьківських обов`язків.

На підставі вищевикладеного просила відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі. Залишити розмір аліментів без змін.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 27.04.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 також в судове засідання не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі.

З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності сторін.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони з 26.02.2011 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.05.2022 року розірваний (а.с.15).

Від даного шлюбу сторони мають двох дітей, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з копій свідоцтв про народження (а.с.11, 12).

Судовим наказом Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.10.2022 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (місце проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 05.10.2022 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.16).

Частиною 1 ст.3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.

З огляду на положення ч.2 ст.150, ст.180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.76, ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.2 ст.78, ст.80, ч.1 ст.89 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2024 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_10 , який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №595. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_11 , дружини ОСОБА_11 (а.с.10).

Відповідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьками зазначені: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_4 (а.с.13).

З довідки про доходи №29/54 від 21.01.2026 р. виданої гр. ОСОБА_1 вбачається, що він працює у Головному управлінні Національної поліції в Сумській області, займає посаду спеціаліст-криміналіст та за період з липня 2025 р. по грудень 2025 року йому було нараховано заробітну плату в розмірі 409727,09 грн., а загальна сума його доходу за вказаний період, за винятком утримань та аліментів становить 297409,42 грн. (а.с.14).

Отже, відповідач є особою працездатного віку, офіційно працевлаштований та отримує постійний дохід.

Однак, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження свого матеріального стану, зокрема розміру отримуваного доходу на момент видачі судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання дітей.

Таким чином, враховуючи розмір отримуваного позивачем доходу, сама лише зміна сімейного стану позивача не свідчить про погіршення його майнового становища та не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Доводи позивача про те, що на його утриманні знаходиться мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка має декілька захворювань та на постійній основі приймає ліки на придбання яких позивач в середньому щомісяця витрачає 2450 грн., також не заслуговують на увагу, оскільки для встановлення перебування однієї особи на утриманні іншої необхідно, щоб допомога, яка надається утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів для його існування.

Однак, жодних доказів надання ОСОБА_1 своїй матері матеріальної допомоги, яка є постійним та основним її джерелом засобів для існування, суду не надано.

Досягнення матір`ю позивача пенсійного віку та наявність в неї певних захворювань, не може безумовно свідчити про її перебування на утриманні позивача.

Доказів, які б містили дані з приводу щомісячної вартості лікування ОСОБА_7 та розмір пов`язаних із ним витрат позивачем також не надано.

Не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів і доводи позивача про те, що він сплачує комунальні послуги, щомісячна сума яких складає в середньому 3000,00 грн., оскільки оплата комунальних послуг є звичайними та повсякденними витратами переважної більшості населення.

Таким чином, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів наявності підстав, передбачених ч.2 ст.192 СК України, для зміни розміру аліментів.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.3, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 26.05.2026 року.

Суддя Т.Р. Гук