Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №127/20409/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20409/25

Провадження № 1-кп/127/721/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,

зі сторони захисту захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia) в порядку спеціального судового провадження, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 27 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025020000000097, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тлюстенхабль, Таучежського району Адигейської автономної області Краснодарського краю Російської Федерації (на даний час Республіка Адигея), громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 вчинив злочин за наступних обставин.

Відповідно до Конституції України – Основного Закону України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.

Згідно зі статтями 132 – 134 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Однак, з метою зміни меж території та державного кордону України під безпосереднім керівництвом та контролем осіб з числа політичного й військового керівництва Російської Федерації 7 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України – терористичну організацію «Луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. При цьому, ефективний контроль та координацію діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади держави-агресора Російської Федерації та її Збройних Сил.

Визнання Верховною Радою України так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного російською федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав – членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, Заяві Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту від 30 березня 2021 року № 1356-IX, Заяві Верховної Ради України у зв`язку з визнанням Російською Федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України від 22 лютого 2022 року № 2093-IX, Заяві Верховної Ради України у зв`язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України від 6 жовтня 2022 року № 2632-IX.

Ураховуючи викладене, так звані «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» є стійкими об`єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичними організаціями.

Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Керівники терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», за сприяння та координації представників влади Російської Федерації, провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».

У подальшому, з метою створення приводів для ескалації і спроби виправдання своєї агресії перед світовою спільнотою, громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами. Так, 21 лютого 2022 року підписано так звані Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Донецькою Народною Республікою, а також Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Луганською Народною Республікою. Зазначені Договори ратифіковані шляхом прийняття 22 лютого 2022 року Державною думою відповідного Федерального закону, який затверджений Радою Федерації. Після цього, 30 вересня 2022 року підписано так звані Договори про прийняття до складу Російської Федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області та Херсонської області та утворення нових суб`єктів Російської Федерації, які ратифіковано шляхом прийняття 3 жовтня 2022 року Державною думою відповідних Федеральних законів, які затверджені Радою Федерації.

Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації, рішуче засуджено підписання Російською Федерацією нікчемних «міжнародних угод» із так званими «Донецькою народною республікою» та «Луганською народною республікою».

Крім того, відповідно до вимог Конституції України перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч вимогам Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року, Гельсінського заключного акту 1975 року, Гаазької конвенції 1907 року, Женевських конвенцій 1949 року та інших міжнародно-правових актів є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації та інші високопосадові представники влади держави-агресора, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй, Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали повномасштабну агресивну війну проти України, шляхом віддання наказу на збройне вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України.

24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині Російська Федерація, за результатами здійснених нею підготовчих неправомірних дій, розпочала так звану «спеціальну військову операцію» в Україні, про що оголосив президент Російської Федерації.

Надалі, Збройні Сили Російської Федерації, які діяли за наказом вищого політичного та військового керівництва, вторглися на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, цивільні та інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське, оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Аналогічні дії були вчинені підрозділами терористичних організацій самопроголошених «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», які увійшли до складу Збройних Сил Російської Федерації.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на даний час. Укази Президента України про введення воєнного стану в Україні, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджені Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних законів.

Також 1 березня 2022 року Європейський суд з прав людини, враховуючи свою попередню практику застосування тимчасових заходів, відповідно до правила 39 Регламенту Суду, вирішив в інтересах сторін і належного розгляду справи наказати Уряду Росії утримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об`єкти, у тому числі житлові приміщення, транспортні засоби швидкої допомоги й інші цивільні об`єкти, що перебувають під спеціальною охороною, зокрема школи та лікарні, а також негайно забезпечити безпеку закладів медичної допомоги, їх особового складу й автомобілів швидкої допомоги на території, яка піддається нападу або облозі російських військ.

Надалі, 16 березня 2022 року Міжнародний суд справедливості ООН видав наказ про тимчасові запобіжні заходи, відповідно до якого: 1) Російська Федерація повинна негайно зупинити військові операції, які почала 24 лютого 2022 року на території України; 2) Російська Федерація повинна забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть бути керовані або підтримувані нею, а також будь-які організації та особи, які можуть бути під її контролем або керівництвом, не вживали жодних заходів для сприяння військовим операціям, зазначеним у пункті (1); 3) Обидві сторони повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити або розширити спір перед Судом або ускладнити його вирішення.

Незважаючи на те, що вищенаведеними міжнародними документами закріплено обов`язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності, інших дій, що заборонені міжнародним гуманітарним правом, Російська Федерація, у порушення Статуту ООН, ігноруючи норми міжнародного права та рішення міжнародних органів, продовжила агресію проти України шляхом застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності, політичної незалежності України, а також продовжила здійснювати вторгнення та раніше розпочату у 2014 році окупацію території України.

При цьому, представники Російської Федерації, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, реалізації окупаційної політики, встановлення адміністративного, військового, юридичного, економічного та інших видів контролю на окупованих територіях України розпочали створення незаконних державних та правоохоронних органів, установ та організацій, які підконтрольні окупаційній владі держави-агресора та входять у її вертикаль влади.

В цей час громадянин Російської Федерації ОСОБА_5 , незважаючи на вищезазначені обставини, перебуваючи на території Російської Федерації, будучи Главою Удмуртської Республіки з 18.10.2017 та виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів влади Удмуртської Республіки Російської Федерації, маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної діяльності у Російській Федерації, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, представниками влади Удмуртської Республіки, зокрема виконавчої гілки влади, з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24.02.2022 й по теперішній час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання спільного кримінально протиправного умислу, спрямованого на матеріальне забезпечення та фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи своє становище Глави Удмуртської Республіки та адміністративний вплив, як особисто, так і через надання відповідних доручень, вчинив дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних цінностей у вигляді військової та спеціальної техніки, обладнання, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших ресурсів представникам окупаційної адміністрації, військових формувань Російської Федерації, що беруть безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України та здійснюють окупацію території України, проводять нелегітимні референдуми та вибори на цих територіях, тим самим, використовують ці матеріальні цінності з метою захоплення та утримання під своїм контролем окупованої території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни Російської Федерації проти України, а також для забезпечення діяльності та можливості ефективного функціонування на тимчасово окупованій території України.

При цьому, ОСОБА_5 та інші підпорядковані йому невстановлені службові особи органів державної влади Удмуртської Республіки, зокрема уряду вказаного суб`єкта Російської Федерація, що діяли за його дорученням та за попередньою змовою із останнім, реалізуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на надання матеріальних цінностей для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань Російської Федерації, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм доведення інформації до необмеженого кола осіб, розміщували у відповідних текстових, фото- та відео- публікаціях на вебресурсах російських засобів масової інформації відомості у вигляді звітів перед жителями Російської Федерації та Удмуртської Республіки про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави – агресора.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Вольськ Саратовської області Російської Федерації на території Вольського військового інституту матеріального забезпечення Міністерства оборони Російської Федерації за адресою: Російська Федерація, Саратовська область, м. Вольськ, вул. М. Горького, 3, діючи за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань Російської Федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у Російській Федерації, у невстановлений час, але не пізніше 18.10.2022, надав доручення підпорядкованим йому службовим особам органів державної влади Удмуртської Республіки про здійснення підтримки учасників так званої «спеціальної військової операції» на тимчасово окупованій території України з числа мешканців Удмуртської Республіки, які проходять військову підготовку на базі вказаного вище навчального закладу Міністерства оборони Російської Федерації, шляхом виплати кожному з них грошової допомоги у розмірі 50 000 російських рублів, а також особисто перевірив виконання своїх вказівок підпорядкованим йому службовим особам органів державної влади Удмуртської Республіки щодо збору та доставки до місця проходження військової підготовки амуніції і засобів зв`язку, необхідних для підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, зокрема так званого «добровольчого батальйону» Удмуртської Республіки «Удмуртський полк», який приймає безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.

Зазначені дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації від 18.10.2022, розміщеній на персональній сторінці ОСОБА_5 у соціальній мережі «Вконтакте» (« ОСОБА_6 »; ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » .

У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій державою-агресором території України, продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань Російської Федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у Російській Федерації, у невстановлений час, але не пізніше 27.03.2023, особисто доставив до так званої «зони проведення спеціальної військової операції» на території України та передав представникам так званого «добровольчого батальйону» Удмуртської Республіки Російської Федерації під назвою «Удмуртський полк» спеціалізований автомобіль високої прохідності марки «УАЗ» із медичним обладнанням, для його використання військовослужбовцями у «спеціальній військовій операції» на тимчасово окупованій території України.

Зазначені дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації від 27.03.2023, розміщеній на персональній сторінці ОСОБА_5 у соціальній мережі «Вконтакте» (« ОСОБА_6 »; ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »

Також описана вище протиправна діяльність ОСОБА_5 , спрямована на матеріальне забезпечення представників військових формувань Російської Федерації, що задіяні у так званій «спеціальній військовій операції», знайшла своє відображення у публікації від 31.03.2023 із аналогічним змістом, на персональній сторінці ОСОБА_5 у соціальній мережі Вконтакте (« ОСОБА_6 »; ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ОСОБА_7 ».

Відповідно до висновку експерта № 016/2 експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області від 16.10.2024, у наведених вище публікаціях, в яких зафіксовано виступи голови Удмуртської Республіки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , містяться висловлювання щодо надання військовим Російської Федерації матеріального забезпечення.

Окрім цього, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на збільшення матеріального забезпечення представників військових формувань Російської Федерації, що задіяні у так званій «спеціальній військовій операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у Російській Федерації, 06.08.2024, перебуваючи у м. Іжевськ Удмуртської Республіки та користуючись повноваженнями, наданими йому як Главі Удмуртської Республіки Російської Федерації, видав Указ Глави Удмуртської Республіки № 222, яким доручив Міністерству соціальної політики і праці вказаного вище суб`єкту Російської Федерації забезпечити фінансування та здійснення одноразової грошової виплати на території Удмуртської Республіки в розмірі 400 тис. російських рублів кожному громадянину Російської Федерації, який вступив на військову службу за контрактом та був направлений для виконання завдань так званої «спеціальної військової операції» на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та території України в цілому.

Зазначені дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема із службовими особами Міністерства соціальної політики і праці Удмуртської Республіки, знайшли своє відображення в опублікованому на офіційному вебресурсі «Официальное опубликование правовых актов» за посиланням http://publication.pravo.gov.ru/document/1800202408120001?index=1 під назвою «Указ Главы Удмуртской Республики от 06.08.2024 № 222 «О единовременной денежной выплате военнослужащим, проходящим военную службу по контракту в Вооруженных Силах Российской Федерации»

У подальшому, ОСОБА_5 , в продовження свого кримінально протиправного умислу, спрямованого на матеріальне забезпечення представників військових формувань Російської Федерації, що задіяні у так званій «спеціальній військовій операції», діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи при цьому корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у Російській Федерації, 16.01.2025, перебуваючи у м. Іжевськ Удмуртської Республіки та користуючись повноваженнями, наданими йому як Главі Удмуртської Республіки Російської Федерації, видав Указ Глави Удмуртської Республіки № 5, яким продовжив дію Указу Глави Удмуртської Республіки № 222 від 06.08.2024 щодо забезпечення фінансування та здійснення одноразової грошової виплати на території Удмуртської Республіки в розмірі 400 тис. російських рублів кожному громадянину Російської Федерації, який вступив на військову службу за контрактом та був направлений для виконання завдань так званої «спеціальної військової операції» на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та території України в цілому, до 31.12.2025 включно.

Вказані дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема із службовими особами Міністерства соціальної політики і праці Удмуртської Республіки, знайшли своє відображення в опублікованому на офіційному Інтернет-ресурсі «Официальное опубликование правовых актов» за посиланням http://publication.pravo.gov.ru/document/1800202501240014 під назвою «Указ Главы Удмуртской Республики от 16.01.2025 № 5 «О внесении изменения в Указ Главы Удмуртской Республики от 6 августа 2024 года № 222 «О единовременной денежной выплате военнослужащим, проходящим военную службу по контракту в Вооруженных Силах Российской Федерации»

Досудове провадження та судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_5 , який показань суду не надав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду не надходило.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії», проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був повідомлений про судовий розгляд. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд «in absentia» допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді («Пелладоах проти Нідерландів»; «Пуатрімоль проти Франції»).

Положенням ст. 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, в тому числі і щодо злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України у якому обвинувачується ОСОБА_5 .

В рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 01.05.2025 року повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, шляхом опублікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, однак обвинувачений ОСОБА_5 до слідчого не з`явився.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.

Крім того, судом враховано, що підозрюваний ОСОБА_5 , постановою слідчого від 22.05.2025 оголошений у державний та міжнародний розшук.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2025 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, в порядку глави 24-1 КПК України, у зв`язку із тим, що останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Вказана інформація була в подальшому опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур`єр».

Таким чином, факти систематичних викликів та повідомлень обвинуваченого ОСОБА_5 про необхідність явки до органів досудового розслідування повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.

В подальшому, після надходження кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України до суду, судом було вжито всіх заходів для інформування обвинуваченого про розгляд кримінального провадження відносно нього, шляхом розміщення повідомлень, як на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, так і шляхом опублікування відповідної інформації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2026 року було задоволено клопотання прокурора та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України. Обвинувачений викликався до суду на 26.02.2026, 20.03.2026 та 18.05.2026 року.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права стати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчать про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя суд оцінює, як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.

У ході судового провадження захисник ОСОБА_4 просив суд ухвалити справедливе та законне рішення у рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

З досліджених доказів, що надані прокурором під час судового провадження, вбачається наступне.

27.05.2025 року до ЄРДР внесено відомості, відповідно до яких, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, після початку 24.02.2022 повномасштабного вторгнення підрозділів збройних сил та інших силових відомства РФ на територію України, на постійній основі фінансують злочинні дії вказаних підрозділів, направлені на насильницьку зміну та повалення конституційного ладу в Україні, шляхом збору коштів та закупівлі озброєння, техніки, боєприпасів, форменого та спеціального одягу, амуніції, військового та тактичного спорядження і обладнання, продуктів харчування, інших предметів і речей, прийняття спеціальних фінансових програм на підтримку військовослужбовців збройних сил та інших силових відомств РФ.

Відповідно до протоколу огляду від 31.05.2025 року та долученого до нього додатку, оперуповноваженим 3 сектору 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області проведено огляд особистої верифікованої Інтернет сторінка в соціальній мережі «Вконтакте» голови Удмуртської Республіки РФ ОСОБА_5 , що проживає у м. Іжевськ. Акаунт ОСОБА_5 зареєстрований під іменем « ОСОБА_6 ». Наявні зображення фото сторінки, профілю, особистої інформації та особисті фотографії ОСОБА_5 .

Під час перегляду вказаної Інтернет сторінки у соціальній мережі «Вконтакте» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 наявне розміщене 27.03.2023 року відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » наступного змісту:

«Всех приветствую, 5:00 утра, мы в 10 км от "передка", что называется. Вот эту вот " ІНФОРМАЦІЯ_6 " сейчас везем нашим парням, она у нас фельдшерская получилась. Ну не то чтобы фельдшерская, там напихано полностью оборудованием медицинским лекарствами и так далее, чтобы у наших парней была такая шустрая, полноприводная, мощная машинка. Поэтому всем, кто помогает и поддерживает, спасибо огромное. Наши парни очень ценят».

Під час перегляду вказаної Інтернет сторінки у соціальній мережі «Вконтакте» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 наявне розміщене 18.10.2022 року відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » наступного змісту:

«Работаю в войске в училище тыла, где проходят подготовку наши мобилизованные парни из Удмуртии, посмотрел, собственно условия жизни, быта, начиная от питания и условия проживания. Всё на достойном уровне не без проблем, конечно же, но хочу поблагодарить командования института за оперативное решение всех вопросов, которые возникают и уверенно могу сказать, что ещё раз что, условия вполне достойные для не только проживания, но и для подготовки.

А ещё раз акцентирую внимание, довёл до всех наших парней, что часть того обмундирования, которая будет необходима, начиная от ковриков, заканчивая спальных мешков и конечно же кнопочные телефоны. Мы обязательно всех обеспечим. У нас практически через день приходит сюда машина, мало того, еще три телефонных аппарата будет с безлимитным тарифом. В общем, будем по максимуму, решать, возникающие у них вопросы и проблемы. Ну и командование института и руководитель, Саратовской области, мой коллега, значит готовы обеспечить всем необходимым для выполнения задачи по подготовке мобилизованных. Ну и мы со своей стороны тоже к этому до готовы. Кстати, значит 50.000 руб. вот те самые так называемые «подъёмные» уже начали получать те, кто здесь находится, наши мобилизованные до конца недели полностью все до всех, доведём денежные средства».

На вказаній інтернет сторінці також наявні відеозаписи, на яких ОСОБА_5 : висловлює подяку жителям Удмуртії за надання гуманітарної допомоги військовим силам РФ; звітує про об`єми наданої допомоги та передачу техніки; розповідає про перебування на позиціях збройних сил РФ; висловлює подяку військовим та міністерству оборони РФ; закликає військових РФ повертатися із «перемогою» живими та здоровими. При цьому на вказаних відеозаписах ОСОБА_5 одягнутий у військову форму з шевронами, а яких зображені літери «Z» та «V».

Відповідно до висновку експерта № 016/2 від 16.10.2024 року, у наданих на дослідження матеріалах (публікаціях, відеофайлах, посиланнях, статтях), в яких зафіксовано виступи голови Удмуртської Республіки (рф) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не міститься публічних закликів до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

У наданих на дослідження матеріалах (публікаціях, відеофайлах, посиланнях, статтях), в яких зафіксовано виступи голови Удмуртської Республіки (рф) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не міститься публічних закликів, спрямованих на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У наданих на дослідження матеріалах (публікаціях, відеофайлах, посиланнях, статтях), в яких зафіксовано виступи голови Удмуртської Республіки (рф) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не міститься публічних закликів до агресивної війни або до розв`язування воєнного конфлікту.

У наданих на дослідження матеріалах (публікаціях, відеофайлах, посиланнях, статтях), в яких зафіксовано виступи голови Удмуртської Республіки (рф) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з лінгвістичної точки зору, містяться висловлювання щодо надання військовим РФ матеріального забезпечення (мікроавтобус з медичним обладнанням та ліками, кругляк, пиломатеріали та іншого).

Разом з тим, в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів (публікацій) міститься: підтримка військових РФ; заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України; публічний заклик повертатися з «перемогою», живими і здоровими; глорифікація осіб (бійці «СВО», військові Удмуртського полку), котрі здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році; возвеличення матері російських військових.

У наданих матеріалах містяться літери «Z» і «V», котрі транслітеруються кириличними літерами «З» і «В» (відповідно до контексту). Згідно із Законом України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну», забороняється будь-яка пропаганда збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а використання символіки воєнного вторгнення РФ визначається окремим видом пропаганди цієї збройної агресії Російської Федерації. Такою символікою є латинські літери «Z» і «V», які використовують як символи воєнного вторгнення в Україну.

Відповідно до протоколу огляду від 24.02.2025 року та долученого до нього додатку, оперуповноваженим 3 сектору 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області проведено огляд інтернет-джерел, оприлюднених на офіційних сайтах Удмуртської Республіки РФ та публікації стосовно голови Удмуртської Республіки РФ ОСОБА_5 .

Відповідно до тексу публікації, розміщеної на сайті Держради Удмуртської Республіки РФ від 05.10.2022 року, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , містяться відомості стосовно складання присяги та вступу на посаду голови Удмуртської Республіки РФ ОСОБА_5 .

За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , на офіційній сторінці сайту політичної партії «єдина росія» Удмуртської Республіки РФ наявна публікація із наступним текстом:

«Глава Удмуртии, секретарь регионального отделения «Единой России» ОСОБА_6 подписал указ о единовременной выплате из регионального бюджета военнослужащим, заключившим контракт с Минобороны, в размере 400 тыс. рублей. Ранее эта сумма составляла 50 тыс. рублей».

За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 наявна інтернет-сторінка «Офіційне опублікування правових актів», на якій розміщено «Указ Главы Удмуртской Республики от 06.08.2024 № 222 «О единовременной денежной выплате военнослужащим, проходящим военную службу по контракту в Вооруженных Силах Российской Федерации», виданий головою Удмуртської Республіки РФ ОСОБА_5 .

Змість вказаного наказу:

«В соответствии с Указом Президента Российской Федерации от 31 июля 2024 года № 644 «О единовременной денежной выплате военнослужащим, проходящим военную службу по контракту в Вооруженных Силах Российской Федерации» постановляю:

1. Установить на территории Удмуртской Республики единовременную денежную выплату в размере 400 тыс. рублей гражданам Российской Федерации, призванным на военную службу по мобилизации в Вооруженные Силы Российской Федерации, военнослужащим, проходившим военную службу по призыву в Вооруженных Силах Российской Федерации (за исключением военнослужащих, замещающих воинские должности курсантов военных профессиональных образовательных организаций, военных образовательных организаций высшего образования, находящихся в ведении Министерства обороны Российской Федерации), иным гражданам Российской Федерации и иностранным гражданам, которые заключили в период с 1 августа по 31 декабря 2024 года контракт о прохождении военной службы в Вооруженных Силах Российской Федерации сроком на один год и более для выполнения задач специальной военной операции на территориях Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской области, Херсонской области и Украины (далее - единовременная денежная выплата).

2. Определить, что к иным гражданам Российской Федерации и иностранным гражданам, указанным в пункте 1 настоящего Указа, относятся:

1) граждане, имеющие воинские звания офицеров, прапорщиков, сержантов, рядовых, пребывающих в запасе, изъявивших желание поступить на военную службу по контракту, заключившие контракт о прохождении военной службы в Вооруженных Силах Российской Федерации на офицерские должности в соответствии со статьей 38 Федерального закона от 28 марта 1998 года № 53-ФЗ «О воинской обязанности и военной службе» с Военным комиссаром Удмуртской Республики или убывшим для его заключения через военные комиссариаты муниципальных образований Удмуртской Республики и Военный комиссариат Удмуртской Республики;

2) граждане, добровольно поступившие на военную службу по контракту через пункт отбора на военную службу по контракту (2 разряда) города Ижевска.

3. Осуществлять единовременную денежную выплату однократно на основании списков не позднее 20 рабочих дней со дня их получения:

граждан, призванных на военную службу по мобилизации в Вооруженные Силы Российской Федерации, заключивших контракт ° прохождении военной службы в Вооруженных Силах Российской Федерации, представленных пунктом отбора на военную службу по контракту (2 разряда) города Ижевска;

военнослужащих, проходящих военную службу по призыву в Вооруженных Силах Российской Федерации, заключивших контракт о прохождении военной службы в Вооруженных Силах Российской Федерации, призванных через Военный комиссариат Удмуртской Республики, представленных пунктом отбора на военную службу по контракту (2 разряда) города Ижевска;

граждан, имеющих воинские звания офицеров, прапорщиков, сержантов, рядовых, пребывающих в запасе, изъявивших желание поступить на военную службу по контракту, заключивших контракт о прохождении военной службы в Вооруженных Силах Российской Федерации на офицерские должности в соответствии со статьей 38 Федерального закона от 28 марта 1998 года № 53-ФЗ «О воинской обязанности и военной службе», представленных Военным комиссариатом Удмуртской Республики;

граждан, добровольно поступивших на военную службу по контракту о прохождении военной службы в Вооруженных Силах Российской Федерации, представленных пунктом отбора на военную службу по контракту (2 разряда) города Ижевска (далее - списки).

4. Определить Министерство социальной политики и труда Удмуртской Республики (далее - Министерство) уполномоченным органом по осуществлению единовременной денежной выплаты.

5. Министерству утвердить формы списков.

6. Рекомендовать Военному комиссариату Удмуртской Республики и пункту отбора на военную службу по контракту (2 разряда) города Ижевска представлять списки не позднее 10 рабочих дней со дня получения информации о приказе командира войсковой части о зачислении военнослужащего в списки войсковой части.

7. Финансирование расходов, связанных с реализацией настоящего Указа, осуществлять по целевой статье 9900400000 «Резервные фонды» (в части направления расходов по коду 00310 «Резервные фонды исполнительных органов государственной власти субъектов Российской Федерации») подраздела 0111 «Резервные фонды» раздела 0100 «Общегосударственные вопросы» закона Удмуртской Республики о бюджете Удмуртской Республики на соответствующий финансовый год и на плановый период.

8. Настоящий Указ вступает в силу со дня его подписания и распространяется на правоотношения, возникшие с 1 августа 2024 года.

Глава

Удмуртской Республики ОСОБА_8

г. Ижевск 6 августа 2024 года

№ 222».

За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 у мережі Інтернет наявна інтернет-сторінка «Удмуртія інфо», на якій розміщено статтю із наступним змістом:

«Жители Удмуртии, подписавшие контракт с Минобороны России на участие в специальной военной операции, будут получать единовременную выплату в 400 тысяч рублей как минимум до конца 2025 года. Действие указа об этом продлил руководитель региона ОСОБА_6 .»

На офіційному Інтернет-ресурсі «Официальное опубликование правовых актов» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 під назвою «Указ Главы Удмуртской Республики от 16.01.2025 № 5 «О внесении изменения в Указ Главы Удмуртской Республики от 6 августа 2024 года № 222 «О единовременной денежной выплате военнослужащим, проходящим военную службу по контракту в Вооруженных Силах Российской Федерации» наявний наказ наступного змісту:

«1. Внести в пункт 1 Указа Главы Удмуртской Республики от 6 августа 2024 года № 222 «О единовременной денежной выплате военнослужащим, проходящим военную службу по контракту в Вооруженных Силах Российской Федерации» изменение, заменив слова «в период с 1 августа по 31 декабря 2024 года» словами «в период с 1 августа 2024 года по 31 декабря 2025 года».

2. Настоящий Указ вступает в силу со дня его подписания и распространяется на правоотношения, возникшие с 1 августа 2024 года.

Глава

Удмуртской Республики А.В. Бречалов

г. Ижевск 16 января 2025 года

№ 5».

Відповідно до документу під назвою «Выписка из Единого государственного реестра юридических лиц» від 24.02.2025 року, ОСОБА_5 зазначений у розділі «Свидения о лице, имеющим право без доверенности действовать от имени юридического лица», із назвою: «Удмуртское региональное отделение всероррийской политической партии «единая россия»».

Наведені докази у справі свідчать, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

З поданих стороною обвинувачення доказів судом встановлено, що ОСОБА_5 , обіймає посаду Глави Удмуртської Республіки Російської Федерації і здійснює фінансування дій військових формувань Російської Федерації.

Беззаперечним та загальновідомим фактом є те, що 24.02.2022 року військами РФ здійснено повномасштабне вторгнення на територію України.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на даний час. Укази Президента України про введення воєнного стану в Україні, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджені Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних законів.

Відповідно до Конституції України – Основного Закону України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.

Згідно зі статтями 132 – 134 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання

Разом з тим, президент РФ 24.02.2022 року оголосив про початок «спеціальної військової операції» та надав наказ збройним формуванням РФ здійснити повномасштабне вторгнення на суверенну територію України.

ОСОБА_5 достовірно знав про вчинені дії, а саме про початок «СВО» та факт того, що вторгнення військ РФ відбувається на територію суверенної держави, що підтверджено змістом виданих ним Указів, які містять точне визнання, що доплати встановлюються саме тим військовослужбовцям, які приймають участь у «СВО» на території України. Зміст вказаних Указів ОСОБА_5 свідчить, що він достовірно знав, що в ході вказаного вторгнення військові формування здійснюють зміну меж та кордонів України ( оскільки в самих Указах ОСОБА_5 визначено такі поняття «ДНР» та «ЛНР»), які за міжнародним правом та Конституцією України є Донецькою та Луганською областями України, тобто невід`ємною територією суверенної держави Україна. ОСОБА_5 зазначивши в Указах, про фінансування військових, що намагаються включити окуповані території до складу РФ, однозначно вчинив дії з фінансування дій направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

ОСОБА_5 , обіймаючи керівну посаду, що підтверджено протоколом огляду, яким зафіксовано, що ОСОБА_5 обіймає посаду Глави Удмуртської Республіки Російської Федерації, діючи у змові з іншими особами здійснив діяльність з фінансування вказаних дій.

Про зазначене беззаперечно свідчать особисті публікації ОСОБА_5 в соціальних мережах, на власній соціальній сторінці, його власні фото, які він прикріпляє до власних звітів про вчинення фінансування дій військових формувань, що приймають участь у «СВО». При цьому ОСОБА_5 особисто звітує про передання матеріально-технічних засобів військовим формування безоплатно, тобто про здійснення ним особистого фінансування вказаних дій військових. Застосування особисто ОСОБА_5 у зверненнях множини (ми) вказує на здійснення зазначених дій ним у змові з іншими особами.

Так, з протоколів оглядів його інтернет сторінок та з висновку експерта судом встановлено, що ОСОБА_5 особисто опікується та вживає заходи щодо матеріально-технічного забезпечення. Будь-яке інше трактування дій ОСОБА_5 з надання транспорту, одягу, побутових предметів виключається. ОСОБА_5 особисто підкреслює кому (військовим, що приймають участь у «СВО», і що ( перелік речей) та з якою метою (належне забезпечення військових для виконання поставлених керівництвом РФ завдань).

Тобто з поданих доказів судом встановлено, що фактично ОСОБА_5 особисто себе самовикриває, а саме у власних соціальних мережах, підсилюючи свої публікації особистими фотографіями, фактично звітує про здійснене фінансування.

Також з поданих прокурором доказів, а саме Указів виданих ОСОБА_5 встановлено, що за його розпорядженням здійснюються виплати кожному громадянину Російської Федерації, який вступив на військову службу за контрактом та був направлений для виконання завдань так званої «спеціальної військової операції» на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та території України в цілому. В той же час публікації ОСОБА_5 свідчать, що він не лише видає зазначені обов`язкові до виконання нормативно-правові документи, а й особисто перевіряє їх виконання, що в сукупності утворює фінансування дій.

Суд зазначає, що фінансуванням є надання, збирання або акумулювання будь-яких активів (коштів, майна). Вказане здійснено ОСОБА_5 , що підтверджено протоколами оглядів, даними фото фіксації, публікаціями з Інтернет джерел. В тому числі і з офіційного сайту суб`єкта РФ та висновком експерта, який вказав та значення текстів, опублікованих ОСОБА_5 .

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи усі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю знайшла своє підтвердження у ході судового провадження та підтверджується дослідженими у ході судового провадження доказами, які є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 110-2 КК України, як фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинене з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_5 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру санкцій від 01.05.2025 року, до ОСОБА_5 указом № 191/2023 від 01.04.2023 року на десять років застосовані санкції.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 22.01.2025 року, відомості про ОСОБА_5 відсутні.

Згідно інформації, наданої начальником ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області від 31.05.2024 року, ОСОБА_5 на даний час проживає у Російській Федерації, а саме АДРЕСА_1 . Відомостей про перетин державного кордону України в період з 01.01.2022 по теперішній час обвинуваченим в БД ІМАСОІ «Аркан» відсутні.

З вимоги про судимість від 25.04.2025 року вбачається, що відомості в БД ОДК МВС України щодо ОСОБА_5 відсутні.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме вчинення тяжкого злочину проти основ національної безпеки України з використанням умов воєнного стану, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів, з конфіскацією всього майна належного на праві власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Під час досудового розслідування ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, а також його було оголошено в розшук на підставі ст. 281 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід слід залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.

При цьому, строк відбування основного покарання обвинуваченому необхідно рахувати з моменту його затримання для приведення вироку до виконання, строк додаткового покарання - з моменту відбуття основного покарання, а строк відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві власності майна – з дня набрання вироком суду законної сили.

Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 14326,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. 65-67, 110-2 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 110 КК України у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів на три роки, з конфіскацією всього належного на праві власності ОСОБА_5 майна в дохід держави Україна.

Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_5 на виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 14326,20 гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані на підставі ст. 193 КПК України продовжити, а саме:

Оголосити в міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_5 .

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання оголошеної у міжнародний розшук особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.

Зобов`язати посадову особу органу уповноваженого на затримання особи, після затримання обвинуваченого ОСОБА_5 і не пізніш як через 48 (сорок вісім) годин з часу доставки до місця кримінального провадження у справі доставити ОСОБА_5 до Апеляційного суду Вінницької області для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вручити копію вироку прокурору – негайно.

Копію вироку, яка підлягає врученню ОСОБА_5 вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя: