Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №148/253/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/253/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з ГУ ДПС у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючої керівником СТ «Зустріч», за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 54 від 26.01.2026, ОСОБА_1 несвоєчасно подала платіжне доручення № 57 від 29.12.2025 на перерахування належної до сплати суми податкового зобов`язання по податковій декларації по платі за землю з юридичних осіб, граничний термін сплати 02.12.2025, чим було порушено ст. 31 п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV (зі змінами та доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча судом вживались заходи щодо повідомлення останньої про день, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 1), акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів № 294/02-32-04-04-07/25500672 від 06.01.2026 (а.с. 3, 4), акт № 94/02-32-04-04/25500672 від 26.01.2026 (а.с. 5), постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 19.02.2026, 26.03.2026 (а.с. 15, 20, 21), листи начальника ГУ ДПС у Вінницькій області № 2833/5/02-32-04-04-16 від 19.03.2026, №5070/5/02-32-04-04-16 від 15.05.2026 (а.с. 16, 17, 22, 23), суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 163-2 КУпАП, передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду справи, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11), про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Разом з тим, з врахуванням того, правопорушення виявлено 26.01.2026,адміністративний матеріал після доопрацювання надійшов до суду 19.05.2026, та станом на момент надходження справи до суду вже минув тримісячний строк, передбачений ст. 38 КУпАП, протягом якого можливе накладення на особу адміністративне стягнення.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження, оскільки сплив строк протягом якого на особу можливе накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38, ст. 173, 247, 268 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, провадженням закрити, у зв`язку зі спливом строку протягом якого можливе накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: