Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №638/11261/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/11261/26

Провадження № 3/638/2525/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Яковлевої В.М., розглянувши справу, яка надійшла від Військової служби правопорядку, про військове адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Кременчук, Полтавської області, командира відділення 2 мінометного взводу мінометної батареї мітопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,

встановив:

21 травня 2026 року до Шевченківського районного суду міста Харкова від Військової служби правопорядку надійшли матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Судом встановлено, що 27.04.2026 приблизно о 09 год. 00 хв. під час перевірки наявності особового складу було виявлено відсутність військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_1 , яка безвісно була відсутня на військовій службі без поважних причин до 1 (однієї) доби. 28 квітня 2026 року о 22 год 00 хв молодший сержант ОСОБА_1 самостійно повернулася до місця розташування підрозділу мінометної батареї мітопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , чим вчинила правопорушення передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, вину визнала, щиро розкаялася.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення серія ДНХІ № 2745 від 11 травня 2026 року;

- Доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 про факт самовільного залишення військової частини військовослужбовцем від 27.04.2026 № 05/3891;

- Доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 про факт прибуття після самовільного залишення військової частини військовослужбовцем від 28.04.2026 № 05/3897;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.10.2025 № 319.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про військове адміністративне правопорушення серія ДНХІ № 2745 від 11 травня 2026 року.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов`язаний свято непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки, а також утримуватись від шкідливих для здоров`я звичок.

Частина 1 статті 172-11 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.

За діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Таким чином, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом вчинення військовослужбовцем ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, тобто самовільне залишення військовослужбовцем військової частини тривалістю до трьох діб, вчинене в умовах особливого періоду.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність, є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до п.12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору як військовослужбовець при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Керуючись ст. 172-11, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя В.М. Яковлева