Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №458/318/26 — Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26.05.2026 м. Турка

Справа № 458/318/26

Провадження №2/458/266/2026

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Волинець М.З.,

за участю секретарів судового засідання Матківської Р.Р.,

Сторони по справі

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Яворська М.М.,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Яворська Марія Миколаївна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Яворська М.М., звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повноліття.

Стислий зміст позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача – адвокат Яворська М.М. покликалася на те, що 17.10.2009 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Лімнянською сільською радою Турківського району Львівської області, про що зроблено актовий запис № 04. Шлюб між сторонами розірвано, рішенням Турківського районного суду Львівської області від 26.03.2026.

За час спільного подружнього життя у сторін народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні.

Позивач на даний час не працює, вихованням дітей займається самостійно, забезпечує всі їхні матеріальні та духовні потреби. Відповідач майже постійно перебуває за кордоном, де працює неофіційно, отримує мінливий нерегулярний дохід, жодної участі в утриманні дітей не бере, фінансово їм не допомагає.

Також вказала, що з віком потреби дітей зростають, що тягне за собою постійне збільшення витрат з боку матері, з якою вони проживають, на забезпечення їхньої освіти, гармонійного розвитку, медичного огляду та відпочинку. Сторони не дійшли домовленості щодо спільного утримання дітей. На прохання позивача допомогти фінансово, відповідач не реагує, у зв`язку з чим ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Позивач вважає, що стягнення з відповідача аліментів у розмірі 4 000 грн на кожну дитину щомісячно відповідатиме потребам дітей у теперішній фінансовій ситуації, буде достатнім для їхнього гармонійного розвитку та забезпечення всім необхідним: харчуванням, одягом, засобами гігієни, шкільним приладдям тощо.

Зазначила, що оскільки відповідач ОСОБА_2 постійно перебуває за кордоном та не має на утриманні інших непрацездатних осіб чи неповнолітніх дітей, такий розмір аліментів не створюватиме для нього надмірного фінансового навантаження.

З огляду на наведене, просила суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повноліття.

Позиція відповідача.

Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 08.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи на 27.04.2026 о 16:00 год за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь) та витребувано докази в порядку ст. 84 ЦПК України.

14.04.2026 на виконання ухвали Турківського районного суду Львівської області в частині витребування доказів надійшла витребувана судом з Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформація.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 27.04.2026 у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладено на 26.05.2026 о 10:00 год.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Яворська М.М. не з`явилися, представник позивача 26.05.2026 через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника. При цьому зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю, щодо винесення заочного рішення не заперечує, аудіфіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів просила не здійснювати. Також зазначила, що рішенням Турківського районного суду Львівської області від 26.03.2026 у справі № 458/156/26 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, рішення набрало законної сили 28.04.2026.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, а також шляхом публікації оголошення про виклик на офіційному вебсайті суду, в судове засідання 26.05.2026 повторно не з`явився. Причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 26.05.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено, що 17.10.2009 Лімнянською сільською радою Турківського району Львівської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_7 , про що складено відповідний актовий запис № 04, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 від 17.10.2009.

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 26.03.2026, ухваленим у цивільній справі № 458/156/26 (провадження № 2/458/172/2026), - шлюб між сторонами розірвано.

У шлюбі, зареєстрованому між позивачем та відповідачем, народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17.01.2011 Лімнянською сільською радою Турківського району Львівської області; дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 21.01.2013 виконавчим комітетом Лімнянської сільської ради Турківського району Львівської області та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 10.03.2020 виконавчим комітетом Лімнянської сільської ради Турківського району Львівської області.

Представник позивача – адвокат Яворська М.М. у позовній заяві вказала, що відповідач ухиляється від свого обов`язку утримувати своїх дітей, добровільно не надає коштів на їхнє забезпечення, не піклується про них, а тому просила вирішити спір, який виник з цього приводу, в судовому порядку.

Відтак, суд встановив, що між сторонами виник спір щодо обов`язку відповідача як батька утримувати дітей, який регулюється нормами Глави 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» Розділу ІІ Сімейного кодексу України.

Діти сторін у справі проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні, що підтверджується довідкою № 256 від 06.02.2026, виданою виконавчим комітетом Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, згідно якої позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з своїми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо.

Згідно витягу з бази даних щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 01.01.2022 по 31.03.2026, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , 10.07.2025 о 18:13 год виїхав з території України через пункт пропуску Краківець, та станом на 31.03.2026 до України не повертався.

Застосовані судом норми права та мотиви їх застосування.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано ч. 3 ст.12 ЦПК України. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).

Частинами 7, 8 ст.7 СК України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно з ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття; сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Змістом ст.150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той з батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Згідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У ст.182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить – 2 817 гривні, а для дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 гривні.

Стягнення з особи аліментів на утримання дитини у розмірі меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

Крім того, батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини.

Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів. Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У доводах позовної заявипредставник позивача просила стягувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн на кожну дитину щомісячно, обґрунтовуючи заявлений розмір аліментів тим, що відповідач постійно перебуває за кордоном, де працює неофіційно та отримує мінливий нерегулярний дохід. При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості про конкретне місце роботи відповідача, натомість наявні лише докази його виїзду за кордон.

Водночас судом враховано матеріальне становище позивача, вік, стан здоров`я та матеріальне становище дітей, а також ті обставини, що спільні діти сторін проживають разом із матір`ю, яка самостійно займається їхнім вихованням, несе витрати на їхнє утримання, що вимагає від неї не лише матеріальних витрат, а й значних моральних зусиль. При цьому, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує обов`язку щодо утримання дітей. При цьому, в суду відсутні відомості про те, що відповідач є непрацездатним або має на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб.

Спільні діти сторін проживають разом із матір`ю, тому саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дітей.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про його неспроможність сплачувати аліменти у заявленому розмірі, зокрема, не надав доказів про наявність/відсутність на його утриманні інших дітей чи осіб, доказів матеріального становища, відомостей про стан здоров`я, які б могли вплинути на визначення розміру аліментів.

З огляду на зазначені обставини та враховуючи позовні вимоги про визначення розміру аліментів на утримання дітей саме в твердій грошовій сумі, враховуючи найкращі інтереси дітей, необхідність захисту їхніх прав на належне утримання, з урахуванням їхнього віку та потреб, керуючись принципом розумності і справедливості, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повноліття.

Такий розмір аліментів, на переконання суду, узгоджуватиметься з вимогами закону, відповідатиме інтересам дітей, покриватиме суттєву частину витрат на дітей і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача. Такий розмір аліментів забезпечуватиме реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дітей та не порушуватиме правила щодо дотримання загалом паритету (рівності) батьків у виконанні обов`язку з матеріального утримання дітей, підстав для відступу від якого не встановлено і не доведено.

Крім того, суд звертає увагу, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, у твердій сумі підлягає індексації та не вважається незмінним. Необхідно враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну (зменшення або збільшення) розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах і т.ін.

Крім того, присудження аліментів за рішенням суду не обмежує відповідача у праві надання додаткової матеріальної допомоги на дітей добровільно.

Згідно вимог ст.430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3. ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Яворська Марія Миколаївна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01.04.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять один ) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ