Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №446/1179/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1179/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, складений та затверджений 01.05.2026 у кримінальному провадженні, яке внесене 17.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142280000039, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сілець, Кам`янка-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, водій ПП «Львів-ПАК», зареєстрований в АДРЕСА_1 та фактично проживаючий в АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, РНОКПП НОМЕР_1 раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2026, близько 22:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на території автостоянки, що знаходиться в селищі Добротвір, по вул. Сагайдачного, 6, Шептицького району, Львівської області, в ході словесного конфлікту із ОСОБА_4 , умисно, наніс їй один удар правою ногою в ділянку правого гомілково-ступневого суглобу та наніс один удар правою рукою в ділянку лівого передпліччя, спричинивши при цьому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді пошкодження зв`язок правого гомілково-ступневого суглобу, синців на правому гомілково-ступневому суглобі, синця в ділянці лівого передпліччя, що відноситься до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Отже, ОСОБА_3 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

01 травня 2026 року до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у якому міститься клопотання прокурора Радехівського відділу Шептицької окружної прокуратури ОСОБА_5 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- заява потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_3 ;

- матеріали досудового розслідування.

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Положеннями ч. 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Відповідно до частин 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_3 , 10.04.2026, близько 22:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на території автостоянки, що знаходиться в селищі Добротвір, по вул. Сагайдачного, 6, Шептицького району, Львівської області, в ході словесного конфлікту із ОСОБА_4 , умисно, наніс їй один удар правою ногою в ділянку правого гомілково-ступневого суглобу та наніс один удар правою рукою в ділянку лівого передпліччя, спричинивши при цьому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді пошкодження зв`язок правого гомілково-ступневого суглобу, синців на правому гомілково-ступневому суглобі, синця в ділянці лівого передпліччя, що відноситься до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, його позиція є добровільною та не є наслідком будь якого примусу. Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується положеннями ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 раніше не судимий, має середньо-спеціальну освіту, працює водієм ПП «Львів-ПАК», одружений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, на обліку у психіатра не перебуває.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Також, суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_7 вважає наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вказана в обвинувальному акті.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Майнову шкоду потерпілій не завдано.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченого, відсутності відомостей про завдану матеріальну шкоду, покарання, яке передбачено санкцією за вчинений кримінальний проступок, обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп.

Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого суд не вбачає.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 17, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч.1 ст. 26 КВК України він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу, а у разі несплати штрафу у вказані строки, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази: оригінал виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім`я ОСОБА_4 за №1969 від 17.04.2026 на 1 арк., оригінал протоколу ультразвукового обстеження гомілково-ступневих суглобів на 1 арк., оригінал двох ренген знімків від 17.04.2026 на 2 арк., які постановою дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_8 від 17.04.2026 року визнані речовими доказми– залишити у потерпілої ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1