Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №306/578/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №306/578/26

Провадження № 2/306/721/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого — судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна, у якому просить виділити на праві власності ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 (літера - ББ, загальна площа 127,8 кв.м, житлова площа - 67,2 квюм) із надвірною спорудою (котельня - літера З), реєстраційний номер майна в РПВНМ 4097005) в окремий об`єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.1996 року, договору дарування 1/16 домоволодіння від 25.12.2003 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.12.2003 року, частка власності 1/1.

Суд своєю ухвалою від 13.04.2026 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та призначив підготовче засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв`язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua. Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 13.05.2026 року.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву (вх.№3943) про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві за наявними у справі доказами (вх.№2463). Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву (вх.№3944) про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує. Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву (вх.№3945) про розгляд справи у її відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Суд проводить розгляд без участі сторін за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч.1,2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності визначено в ч.1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні. Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а)множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

Позивач у позовній заяві зазначає, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.1996 року посвідченого державним нотаріусом Свалявської ДНК та Договору дарування 1/16 домоволодіння від 25.12.2003 року посвідченого приатним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г.. Даний будинок позивач придбав у рівних частках із покійним батьком ОСОБА_4 , після смерті батька його частину успадкував позивач та його сестра ОСОБА_5 , яка згодом свою частку подарувала ОСОБА_1 (позивачу).На час купівлі продажу будинку у попередніх власників у власності було у дворогосподарстві АДРЕСА_1 два будинки, які були позначені літерами А-А` та Б-Б`. Другий будинок під літ.А-А` був придбаний ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єкиів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна зазначені частки на будинковолодіння за ОСОБА_1 2/8 частини, за ОСОБА_6 3/8 частини та ОСОБА_3 3/8 частини. Відповідачі провели реконструкцію будинку шляхом спорудження об"єкту торгівлі, ввели його в експлуатацію та отримали свідоцтво на право власності на даний об"єкт. При реєстрації нового об"єкту не було закрито розділ у державному реєстрі нерухомого майна і на даний час там містяться записи і про новий обєкт і на будинковолодіння АДРЕСА_1 де зазначені власники старих будинків із визначеними частками.

Згідно п.54-1 Постанови КМУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності у зв`язку з поділом, виділом частки або об`єднанням земельної ділянки проводиться за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про сформовані (сформовану) земельні ділянки (земельну ділянку) у результаті такого поділу, виділу частки або об`єднання, а щодо закінченого будівництвом об"єкта - за наявності ідентифікатора, присвоєного такому об"єкту в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об"єкт , утворений в результаті поділу, видіоу частки або об"єднання у результаті реконструкції провадиться відповідно до п.77-81 цього порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу, виділу частки або об?єднання, подається документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу, виділу частки або об?єднання, крім випадків, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв?язку із втратою, пошкодженням чи псуванням. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу, виділу частки або об?єднання, у випадку втрати, пошкодження чи псування документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або об?єднання, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу іншого нерухомого майна чи виділу в натурі частки з іншого нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки, також подається договір про поділ спільного майна чи відповідно договір про виділ у натурі частки із спільного майна або рішення суду.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу іншого нерухомого майна, проводиться одночасно щодо всіх об?єктів, утворених у результаті поділу, крім випадку, коли в результаті такого поділу хоча б на один із об?єктів, утворених у результаті поділу, змінюється власник нерухомого майна, у тому числі припиняється право спільної власності.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об?єкт, утворений у результаті поділу, виділу частки або об?єднання без проведення реконструкції, проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію та присвоєння такому об?єкту адреси, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Відповідно до ст.317 ЦК України - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; ч. 1 ст. 356 ЦК України - власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю; ч. 3 ст. 358 ЦК України - кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності: ч.1,3 ст.364 ЦК України - співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації; ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними (правова позиція Веховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.05.2021 року, спрааі № 501/2148/17: "відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна").

Судом досліджено: копію свідоцтва про право на спадщину за законом сері ВВА №044333 від 23.12.2003 року, спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є в рівних частках кожний: його син ОСОБА_1 , мешк. АДРЕСА_1 та його дочка ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_2 . Спадкове майно на яке видане свідоцтво складається з 1/8 частини житлового будинку зазначеного на плані літ Б-Б* з належною до нього надвірною спорудою - котельні, зазначеної на плані під літ. - З , що знаходиться в АДРЕСА_1 , належної померлому ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу будинку, посвідченгоу Свалявською ДНК 24.01.1996 року за реєстром №376 та зареєстрованого в Свалявському техінвентарбюро 12.02.1996 року за №4097005; витяг про реєстрацціцю праав власності на нерухоме майно №2418419 від 24.12.2003 року, реєстраційний номер 4097005, тип об"єкта: домоволодіння, два житлові будинки з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 на праві приватної власності налажать ОСОБА_5 1/16 частка та ОСОБА_1 1/16 частка; копія генерального плану на будинок АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_1 - 1/8 частки, ОСОБА_4 - 1/8 частка, ОСОБА_7 - 3/8 частки, ОСОБА_8 - 3/8 частки; копія договру купівлі продажу 24.01.1996 року, згідно якого ОСОБА_9 продав ОСОБА_4 , ОСОБА_1 житловий будинок зазначений на плані літерами Б-Б" з належною до нього надвірною спорудою котельня зазначена на плані літ. З, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В цілому це будтнковолодіння складається з двох будинків зазначених на плані літерами "А" та "Б-Б"", до них примикають надвірні споруди дві котельні, гараж, сарай, вбиральня, огорожа; реєстраційне посвідчення від 12.02.1996 року, згідно якого ОСОБА_1 належить 1/8 частини будинку АДРЕСА_1 на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.1996 року посвідченого Свалявською ДНК за реєст. №376; копія договору дарування на 1/16 частини домоволодіння посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г. 25.12.2003 року, згідно якого ОСОБА_5 передала безплатно (подарувала) ОСОБА_1 1/16 частину домоволодіння АДРЕСА_1 ; копія витягу про реєстрацію права власності №2576332 від 15.01.2004 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 1/16 частина будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування ВВА 705220; копія протоколу засідання комісії по розмежуванню дворогосподарства АДРЕСА_1 та схемою до нього; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єкиів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна №469555599 від 24.03.2026 року; копія технічного паспорту інвентаризаційна справа №65/2026 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , такий складається з житлового будинку літ. ББ`, котельні літ. З, ворота №1. Вартість житлового будинку літ. ББ`, який знаходиться в АДРЕСА_3 в цінах 2026 року складає 105 455 грн.

Відповідно ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідачі щодо задоволення позовних вимог не заперечили, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити.

Статтею 129 – 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 16, 182, 1216-1218 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна — задовольнити.

Виділити на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 житловий будинок АДРЕСА_1 (літера - ББ`, загальна площа 127,8 кв.м, житлова площа - 67,2 кв.м) із надвірною спорудою (котельня - літера З), реєстраційний номер майна в РПВНМ 4097005) в окремий об`єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.1996 року, договору дарування 1/16 домоволодіння від 25.12.2003 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.12.2003 року, частка власності 1/1.

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 25.05.2026 року в день розгляду справи і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

Ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Ім`я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_4 , РНОКПП невідомий

Ім`я відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешк. АДРЕСА_4 , РНОКПП невідомий

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА