Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №243/4488/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/4488/26

Провадження № 2-а/243/61/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.,

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Музикант Владислав Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2026 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Музикант Владислав Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій представник позивача просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1307 від 26.11.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1307 від 26.11.2025, складеної відносно гр-на ОСОБА_1 , який не встав на військовий облік військовозобов`язаних за місцем мешкання, як особа, яка прибула з іншої місцевості на нове місце мешкання, чим порушено вимоги п.п.2 п.1 ст.37 та п.1 ст.42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 статті 210 КУпАП. Накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

З оскаржуваної Постанови ТЦК та СП вбачається, що позивач не отримував повістки та йому не було відомо про те, що необхідно було з`явитися до ТЦК та СП.

Звернено увагу суду, що в оскаржуваній постанові не зазначено дати вчинення правопорушення, інформації до якого населеного пункту прибув позивач та в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач мав стати на облік.

Позивачем також зазначено, що в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності він не прибував до іншого населеного пункту, де необхідно було б ставати на облік як призовник, що прибув з інших місцевостей, а отже відповідач протиправно прийняв оскаржувану постанову.

Також, з огляду на оскаржувану постанову, неможливо встановити, коли саме позивач мав з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто неможливо встановити дату вчинення позивачем правопорушення, що є порушенням ст. 283 КУпАП.

Відсутність в оскаржуваній постанові ІНФОРМАЦІЯ_2 дати вчинення адміністративного правопорушенням виключає можливість розрахувати строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Звернено увагу суду також на те, що в постанові відсутні жодні посилання на документ (процесуальний документ), що підтверджує факт вчинення правопорушення, а саме в даному випадку, на протокол про адміністративне правопорушення.

За даних підстав важко відслідкувати правомірність винесеної постанови, оскільки не відомо чи узгоджується протокол зі змістом постанови.

Враховуючи викладене, представник позивача просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1307 від 26.11.2025 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

20 травня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останні просять відмовити в задоволенні позову, з огляду на наступне.

Так, 09.08.2025 р. Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміном інформації) з електронними базами даних був виявлений факт того, що громадянин ОСОБА_1 , змінив місце мешкання та в порушення вимог п.п. 2 п. 1 ст. 37 та п. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не встав на військовий облік військовозобов`язаних за місцем мешкання, як особа, яка прибула з іншої місцевості на нове місце мешкання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився для постановки на військовий облік як військовозобов`язаний, який прибув з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України, він ухиляється від виконання свого військового обов`язку відповідно до ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У зв`язку з цим, відносно ОСОБА_1 було подане звернення до Національної поліції України, щодо порушень правил військового обліку.

22.11.2025 року ОСОБА_1 був запрошений працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де відносно нього уповноваженою особою був складений адміністративний протокол, який в подальшому був розглянутий керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На момент складання адміністративного протоколу ОСОБА_1 порушення правил військового обліку не виправив.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Музикант В.С. в судове засідання не з`явились, в позовній заяві зазначено про розгляд справи у відсутність позивача.

Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання не з`явився, у відзиві зазначено про розгляд справи у відсутність представника центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 листопада 2025 року стрільцем-санітаром охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , солдатом ОСОБА_2 , відносно позивача було складено протокол № 1307 про адміністративне правопорушення. Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , 1975 року народження, не встав на військовий облік військовозобов`язаних за місцем мешкання, як особа, яка прибула з іншої місцевості на нове місце мешкання, чим порушено вимоги п.п. 2 п. 1 ст. 37 та п. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Розгляд справи призначено на 13.00 год. 26 листопада 2025 року. ОСОБА_1 з даним протоколом був ознайомлений, про що в протоколі мається його підпис із зазначенням дати 22.11.2025 р.

26.11.2025 року тво начальника ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було розглянуто матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 та прийнято постанову № 1307 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Суть правопорушення: ОСОБА_1 не встав на військовий облік військовозобов`язаних за місцем мешкання, як особа, яка прибула з іншої місцевості на нове місце мешкання, чим порушено вимоги п.п.2 п.1 ст. 37 та п. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, в умовах дії на території України особливого періоду. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Статтею 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває наразі.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації, строк проведення якої продовжено і вона діє нині.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлено обов`язок призовникам, військовозобов`язаним та резервістам самостійно з`явитись у семиденний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий обліку лише у разі прибуття до нового місця проживання та взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Водночас, відповідно до вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМ України № 1487 від 30.12.2022 (далі – Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

Військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

18.05.2024 набрав чинності Закон України № 3633-IX від 11.04.2024, яким серед іншого внесено зміни до ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та визначено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, військовозобов`язані, в силу вказаної норми закону, зобов`язані були в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 уточнити свої облікові дані у спосіб, визначений законом: у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, через ЦНАП або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до п. 15-1 Порядку №1487, в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин, до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (п. 20 Порядку №1487).

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (п. 22 Порядку №1487).

Згідно з п. 23 Порядку №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно з п. 81 Порядку №1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Положеннями п. 19 Порядку №1487 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що постановлення на військовий облік після прибуття до нового місця проживання кореспондується з обов`язком особи звернутися до відповідного органу (РТЦК) за новим місцем проживання у 7-денний строк.

При цьому, слід зауважити, що саме з дати набуття статусу внутрішньо переміщеної особи у призовників, військовозобов`язаних та резервістів виникає обов`язок повідомити територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про зміну місця проживання, як це визначено ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З відповіді на відзив вбачається, що відповідачем факт виявлення правопорушення був зафіксований 09.08.2025 року відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміном інформації) з електронними базами даних, однак, відповідачем належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 73, 74 КАСУ щодо встановлення саме 09.08.2025 зміни місця проживання позивача, що стало підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано.

До того ж, матеріали справи не містять довідки про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи, щоб встановити з якої саме місцевості і коли він прибув, що також виключає можливість визначення моменту виникнення у ОСОБА_1 обов`язку, відповідно до вимог ст. 37 Закону "Про військовий обов`язок і військову службу", після прибуття до нового місця проживання, щодо з`явлення у семиденний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік за задекларованим місцем проживанням та відповідно наявність в діях ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про військовий облік, визначеного ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що спірна постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема не містить дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, зокрема відомостей про перебування позивача на обліку як внутрішньо переміщеної особи, часу з якого він став на облік, часу з якого позивач повинен був стати на військовий облік за новим місцем мешкання та взагалі інформації про змінене місце мешкання позивача, його адреси та інших суттєвих обставин інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи зокрема дату, час та місце вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, а відтакпритягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за вказаних у протоколі обставин є безпідставним, а тому суд дійшов висновку, що постанова № 1307 від 26.11.2025 є такою, що не відповідає положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає закриттю.

За таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 532,50 грн, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, та витрати на провову допомогу в розмірі 5000 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 15 травня 2026 року, додатком до нього, актом виконаних робіт (надання послуг) та квитанцією про сплату по договору.

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 532,50 грн та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73-77, 90, 246, 255, 271-272, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Музикант Владислав Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_4 № 1307 від 26.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 532,50 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 50 копійок) та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 25 травня 2026 року.

Суддя О.О. Соловйова